Открытое письмо участников рынка Президенту Украины В.Ф. Януковичу
Президенту України
Януковичу Віктору Федоровичу
Прем‘єр-міністру України
Азарову Миколі Яновичу
Голові Верховної Ради України
Литвину Володимиру Михайловичу
Голові Національного банку України
Арбузову Сергію Геннадійовичу
Голові Національної комісії з цінних паперів
та фондового ринку України
Тевелєву Дмитру Михайловичу
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Шановний пане Президенте!
Шановні панове!
Дозвольте засвідчити Вам свою повагу та звернутися з наступним.
Учасники фондового ринку України та інвестори просять Вас звернути увагу на загрозливу ситуацію, що склалася навколо прийняття Закону «Про систему депозитарного обліку цінних паперів».
Фондовий ринок є одним із ключових сегментів ефективної фінансової системи будь-якої країни.
З огляду на важливу роль фондового ринку у залученні інвестицій в економіку країни, останнім часом державними органами, професійними учасниками та громадськими організаціями було ініційовано багато корисних та необхідних законодавчих ініціатив для приведення ринку у відповідність до найкращих світових стандартів ефективності та надійності.
Так, минулого року на базі НКЦПФР була створена спеціальна робоча група, до якої увійшли представники таких організацій як: World Bank, USAID, НБУ, НКЦПФР, НДУ, ВДЦП. Результатом роботи групи стала розробка проекту Закону «Про систему депозитарного обліку цінних паперів», що передбачає створення Центрального депозитарію та виділення клірингу в новий вид професійної діяльності. Цей важливий законопроект був позитивно оцінений усіма учасниками фондового ринку.
Проект Закону в редакції, розробленій робочою групою, був прийнятий у першому читанні Верховною Радою 22 грудня 2011 року (реєстраційний номер 9428). Однак, під час підготовки проекту Закону до другого читання редакція проекту зазнала кардинальних змін в частині, що стосується клірингової діяльності. Так, проектом Закону до структури фондового ринку вводиться такий новий елемент, як Центральний розрахунковий центр (ЦРЦ), для створення якого Національний Банк, як єдиний власник ЦРЦ, повинен виділити 100 мільйонів гривень бюджетних коштів. Як результат, створюється монополія на такі ринкові функції, як кліринг та розрахунки за угодами з фінансовими інструментами, що належать до елементів системи управління ризиками при виконанні зобов’язань учасниками ринку. В попередній редакції, розробленій робочою групою, була закріплена багатоваріантність, тобто ці функції могли виконувати як центральний депозитарій, так і фондові біржі та спеціалізовані клірингові заклади.
Просимо Вас звернути увагу на неприпустимість такого підходу до створення інфраструктури фондового ринку країни. У підтвердження вищезазначеної позиції наводимо ряд ключових аргументів:
- Монополізація – відсутність конкуренції, основного стимулу розвитку.
Введення на ринок, що знаходиться у стані становлення, державної організації, що здійснює клірингову діяльність, приводить до монополізації всієї пост-трейдингової інфраструктури фондового ринку. Для учасників ринку виключається можливість впливати на розвиток пост-трейдингових послуг - найважливішого елементу біржової торгівлі та чинника залучення інвесторів на ринок.
- Кліринг, розрахунки та управління ризиками – невід’ємна частина біржового продукту.
Практика ринку показує, що нові класи фінансових інструментів та технологій на ринку з’являються внаслідок діалогу учасників ринку та біржі. Біржа аналізує потреби ринку в тому чи іншому інструменті та виділяє ресурси на його розробку, запуск та обслуговування. Одним із ключових питань для учасників ринку в роботі будь-якого інструменту є гарантія виконання зобов’язань, тобто питання управління ризиками, клірингу та розрахунків.
У всьому світі система гарантій на фондовому ринку побудована на технологіях, які не передбачають повного попереднього забезпечення. Строковий ринок апріорі будується на частковому забезпеченні угод та суворій системі ризик-менеджменту клірингової організації, що контролює ринкові ризики. Сьогодні український ринок перебуває на такому етапі розвитку, коли використання повного попереднього забезпечення в розрахунках за угодами вже недостатньо - необхідно переходити на такі світові стандарти, як торги з частковим забезпеченням, єдину грошову позицію на фондовому та строковому ринках, гарантоване репо з центральним контрагентом. І в цьому випадку довіра до системи ризик-менеджменту зі сторони учасників ринку – головна запорука успіху біржового продукту. Управління ризиками – високотехнологічний та висококваліфікований вид діяльності, що потребує значних витрат на побудову інфраструктури. Але якщо біржі не матимуть можливості управляти ризиками, вони не зможуть запропонувати ринку якісні послуги і технології, що здатні скласти конкуренцію міжнародним фінансовим центрам.
- Використання коштів платників податків для покриття необмежених ринкових ризиків та ризиків надійності учасників ринку.
У ситуації, коли Центральний розрахунковий центр (ЦРЦ) є єдиним центральним контрагентом, він бере на себе зобов’язання за всіма угодами, що укладаються на всіх біржах країни, і, таким чином, несе необмежені ринкові ризики. Цими ризиками ЦРЦ повинен буде управляти у відповідності до збудованої системи ризик-менеджменту і, у випадку несприятливої ринкової кон'юнктури або дефолтів учасників ринку, буде змушений виконувати зобов’язання за рахунок власних, тобто державних, коштів.
Враховуючи кризові явища, що відбуваються у всьому світі, ринкова інфраструктура наближається до оптимізації і побудови більш відповідальної системи управління ризиками. На сьогоднішній день учасники ринку вже інвестували в інфраструктуру фондового ринку України (біржі, системи управління ризиками, кліринг деривативів) чималі кошти. Вкладаючи їх, вони добре розуміли, що в першу чергу підвищують свою власну відповідальність перед клієнтами, демонструючи ринку готовність відповідати своїми вкладами та гарантійними фондами за свою роботу. В такій ситуації державні кошти будуть витрачені фактично на спробу підмінити вже існуючу інфраструктуру, створену на ринкових принципах, і введення державного по суті ЦРЦ відкине Україну в розвитку ринкової економіки на декілька кроків назад та ускладнить інтеграцію з світовими фінансовими ринками.
Ми розділяємо позицію щодо необхідності створення в Україні такого важливого елемента інфраструктури фондового ринку як Центральний Депозитарій і підтримуємо прийняття Закону «Про систему депозитарного обліку цінних паперів» в цілому. Але, враховуючи вищезазначене, просимо Вас вжити заходів щодо перегляду редакції законопроекту з урахуванням думки професійних учасників ринку в частині, що стосується клірингової діяльності.
Учасники фондового ринку та інвестори
ПАТ «УКРАЇНСЬКА БІРЖА»
ПАТ «ФОНДОВА БІРЖА «ПФТС»
АСОЦІАЦІЯ «ФОНДОВЕ ПАРТНЕРСТВО»
ТОВ «АЛОР УКРАЇНА»
ПрАТ ІФК «АРТ КАПІТАЛ»
ТОВ «АСТРУМ КАПІТАЛ»
ТОВ «БІРЖОВИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОНТРАГЕНТ»
ТОВ «БРОКЕРСЬКИЙ ДОМ «ОТКРІТІЄ»
ТОВ ІК «ВЄЛЕС КАПІТАЛ»
ТОВ «ГАЙНСФОРТ-ОНЛАЙН»
СП ТОВ «ДРАГОН КАПІТАЛ»
ПрАТ «ІВЕКС КАПІТАЛ»
ТОВ «І-НВЕСТ»
ТОВ «КІНТО, ЛТД»
ТОВ «КОНКОРД КАПІТАЛ»
АТ ІК «ПРОСПЕКТ ІНВЕСТМЕНТС»
ТОВ «РЕГАТА ІНВЕСТМЕНТС»
ТОВ «СІТІ БРОК»
ТОВ ФК «СОКРАТ»
ТОВ «ТАСК- БРОКЕР»
ТОВ «ТЕКТ-ТРЕЙД»
ТОВ «ТРОЙКА ДІАЛОГ УКРАЇНА»
ТОВ «УНІВЕР КАПІТАЛ»
ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОНТРАГЕНТ»
ТОВ ФК «УКРАНЕТ»
ТОВ «ФОЇЛ СЕКЬЮРІТІЗ НЬЮ ЮРОП»
ВАТ ММВБ-РТС (Російська Федерація)
