Председатель Правления "Украинской биржи": Фондовый рынок страны готов к росту
Джерело: УНІАН
Андрій Гарасим
Український фондовий ринок, без сумніву, як і вся країна, сьогодні переживає складний період. Про те, що чекатиме на фондовиків найближчим часом, про плани розвитку, нові інструменти та ідеї, якими можна оживити ринок, про ситуацію з об’єднанням двох торговельних майданчиків розповів в інтерв’ю УНІАН голова правління Української біржі Олег Ткаченко.
Голова правління Української біржі Олег Ткаченко
- Якими, за Вашою оцінкою, були перші п’ять місяців 2014 року для українського фондового ринку?
- Ці п’ять місяців - історичні для нашої країни. Незалежна Україна не переживала до цього часу таких драматичних подій. Це - і трагічні події на Майдані, і Крим, і збройне протистояння на сході. Саме на це гостро реагував український фондовий ринок. Дуже показовий приклад - події 21-24 лютого: після того, як почалися нові призначення у владі, запрацювала Верховна Рада, ринок продемонстрував значне зростання. Проте далі, на тлі анексії Криму, масова купівля на ринку призупинилася. Але ринок готовий до зростання: як тільки з’являються оптимістичні новини, наприклад, інформація про відведення російських військ від наших кордонів, ринок відразу демонструє активність. Чергова знакова подія відбулась минулого тижня - президентські вибори, на які ринок також відреагував дуже позитивно. Звичайно ж, багато залежатиме і від того, що буде після них.
- Ви планували запустити у цьому році низку нових інструментів. Які успіхи у цій сфері?
- Нашому ринку потрібні нові інструменти, і ми готували запуск ф’ючерсного контракту на індекс UX-агро, ф’ючерс на золото, нафту та ін., але не отримали погодження специфікацій у регуляторів. Так, декілька місяців тому НКЦПФР вирішила, що специфікацію ф’ючерсного контракту на індекс UX-агро необхідно узгоджувати ще й з НБУ, а в Нацбанку, в свою чергу, на той момент вважали даний інструмент передчасним. Наразі, я сподіваюсь, що Національний банк, у політиці якого зараз відбуваються серйозні зміни, зробить все можливе, аби у цьому році з’явились нові інструменти, яких так потребує український ринок.
- Про які інструменти йде мова?
- Перш за все, про ф’ючерс на пару гривня-долар. Ми активно спілкуємось з учасниками ринку, профільними асоціаціями, банкірами для того, щоб урахувати досвід спеціалістів, яким може бути цікавим цей інструмент. Врахувавши всі пропозиції, ми найближчим часом надішлемо специфікацію на погодження до Національного банку. Я впевнений, що цей інструмент може досить сильно допомогти НБУ у врегулюванні валютного ринку. Ф’ючерс на пару гривня-долар дозволить відтягнути спекулятивну складову з ринку готівкової валюти. Люди, як правило, купують долари не для того, аби потім робити розрахунки у валюті, а щоб зберегти кошти. В цьому плані ф’ючерс набагато простіший, вигідніший, і я переконаний, що досить скоро він стане більш ліквіднішим за готівкову валюту. Звичайно, за умови роз’яснювальної роботи серед населення. Необхідно пояснити, що таке ф’ючерси, показати їх переваги. Наприклад, спреди (різниця між ціною купівлі та ціною продажу – ред.) з готівкового долара ширші, ніж будуть у ф’ючерса, та й сам ф’ючерс як інструмент страхування валютних ризиків набагато дешевший і зручніший за готівкову валюту. Тому я сподіваюсь, що Національний банк погодить цю специфікацію, і в нашій країні почнеться нова історія і в плані розвитку фінансової грамотності, і розвитку біржового ринку.
- Ви надали фізичним особам можливість торгувати держоблігаціями. Наскільки активним є цей ринок?
- Фізичним особам держоблігації бувають цікаві в певні проміжки часу – залежно від того, які ставки по депозитам, по облігаціям, яка ситуація на ринку. Зараз така можливість є, нею користуються, але б я не сказав, що на сьогодні це дуже популярний інструмент. Навіть в банківському середовищі немає значних обсягів торгів держоблігаціями. До цього інструменту треба підходити як до ще однієї можливості, якою можуть користуватися фізичні особи в певні проміжки часу.
- Яка на даний момент ситуація з подвійним лістингом?
- Днями "Миронівський хлібопродукт" подасть документи на розгляд регулятору. Вони вже пройшли попереднє узгодження, тому я впевнений, що протягом місяця, а може й швидше, компанія отримає дозвіл, і її акції почнуть торгуватись на "Українській біржі". Також фактично вже отримав дозвіл на подвійний лістинг і "Укрпродукт". Ці дві компанії будуть першими на цьому шляху. Вважаю, що й інші компанії долучаться, коли побачать їх успішний приклад. Зараз багато хто з емітентів хоче просто подивитись, як працює цей механізм. Бажаючих інвестувати у ці компанії буде багато як серед портфельних, так і приватних інвесторів. До речі, ці цінні папери номіновані у валюті, тобто, будуть валютною цінністю не лише де-юре, але й де-факто. До того ж, по цим паперам регулярно будуть виплачуватись дивіденди. Тому очевидно, що попит на них зростатиме. Протягом найближчих року-двох на український ринок можуть прийти до десятка таких компаній. Емітенти також зацікавлені у подвійному лістингу, бо коли цінні папери торгуються на двох біржах – і на міжнародній, і на локальній, це додає їм додаткової ліквідності.
- Щодо міні-IPO. Чи скоро побачимо його проведення?
- Ми працюємо з декількома компаніями, і сподіваюсь, що до кінця року у нас відбудеться розміщення. Зараз - підготовчий етап: аналіз, консультації, розробка необхідних документів. Крім того, необхідно вибрати влучний момент, коли ринок буде готовий для такого розміщення.
- Якою є на сьогодні ситуація щодо об’єднання вашої біржі з біржею ПФТС?
- Процес консолідації потребує часу, щоб узгодили інтереси усіх акціонерів. Протягом останніх місяців ситуація практично ніяк не змінилася, оскільки міноритарні акціонери бірж не дійшли згоди. Тож, перемовини тривають.
- А в чому полягають основні причини розходжень між акціонерами?
- Все банально, як в усіх комерційних питаннях – ціна. Ціна акцій однієї біржі, ціна акцій іншої біржі.
- Ваше бачення, якою має бути справедлива ціна?
- Я - менеджер біржі, а це питання краще задавати акціонерам. Періодично акціонери обох майданчиків проводять зустрічі, про те поки що не виробили узгодженої позиції.
- Але у бірж є ще мажоритарний акціонер – Московська біржа. Яка її позиція?
- Мажоритарний акціонер задекларував бажання консолідувати дві біржі. І, наскільки я знаю, ця позиція залишається незмінною.
- Як Ви бачите подальшу роботу Української біржі – вона буде і далі збитковою, як це було у минулому році, чи плануєте виходити "в плюси"?
- Аналізуючи поточну ситуацію, я досить оптимістично налаштований щодо результатів цього року. Звичайно, наш основний дохід – біржова комісія. І ми залежимо від обсягу торгів. Зараз вони малі, малими вони були і попереднього року. Але ми бачимо позитивні тренди – коли настає певна стабілізація в країні, одразу зростає активність, на ринку з’являються гроші. Тому, як тільки ситуація стабілізується, ринок виросте, збільшаться обсяги, відповідно, зростуть наші надходження від комісії. Крім того, в планах - запровадження нових інструментів, що призведе і до збільшення обсягів торгів, отже і до зростання наших надходжень. Таким чином, є всі підстави сподіватися, що цього року біржа буде прибутковою.
- Ваш прогноз щодо найближчого майбутнього українського фондового ринку?
- Ситуація на сході продовжує залишатись основним негативним фактором для нашого ринку, адже там фактично йдуть військові дії. Але, не зважаючи на це, черговий раз для нас відкрилось вікно широких можливостей – весь світ дивиться на Україну, приймає активну участь у долі нашої держави, у тому числі, надаючи фінансову допомогу. І якщо ми, хоча б частково, виправдаємо очікування, які є відносно нас у світі, проведемо комплексні реформи, то я переконаний, що ми зможемо зробити якісний ривок в політичному та економічному розвитку. І це дає Україні великі перспективи, в тому числі й фондовому ринку, який має великий потенціал.
