Після кризи 2008 року центральні банки розвинених країн почали активно друкувати гроші. ФРС США, Європейський центральний банк і Банк Японії надрукували трильйони, але, як не дивно, у 2011 році золото впало в ціні. Це здивувало і продовжує дивувати дуже багатьох людей — як професіоналів фінансового світу, так і звичайних обивателів. Більшість не може знайти відповідь на запитання: «Чому ціна золота впала, якщо по всьому світу працюють друкарські верстати для грошей?».
Відповісти на це запитання можна, як і можна простежити причинно-наслідкові зв'язки, які зіграли з золотом «злий жарт».
До 2011-12 років у світі було відкрито величезну кількість знеособлених металевих рахунків (ЗМС), що є аналогом депозиту в золоті. У 2011 році, коли ціна на золото, досягнувши найвищої позначки, стала знижуватися, частина інвесторів ЗМС зажадали, щоб на їхні рахунки здійснили безпосереднє постачання золота. Але, звернувшись у банки, інвестори дізналися, що їхні золоті рахунки не мають відношення до цінного металу як такого, а банки забезпечують під них куплене на біржі «паперове золото», а не власне метал. Це спровокувало масове закриття ЗМС по всьому світу, і, як наслідок, масовий продаж банками «лонгів» із біржового золота, яке було забезпеченням ЗМС. Так біржові ціни продовжили зниження.
Далі до розпродажів приєдналися фонди ETF, які тримали фізичний метал як забезпечення власної позиції. А їхні продажі, у свою чергу, призвели до безпосередньої торгівлі фізичним металом. Станом на 2013 рік фонди ETF накопичили понад 2800 тонн золота, а до 2016 року їхні запаси скоротилися до 1600 тонн, тобто майже половину свого золота фонди ETF продали.
Парадокс ситуації полягає в тому, що, якщо виключити торгові операції, то баланс попиту і пропозиції на фізичному ринку золота був на користь зростання ціни. Наприклад, у 2011 році ювелірна промисловість світу використовувала 2090 тонн золота, а у 2014 році, внаслідок значного зростання вжитку ювелірних виробів у Китаї, показник зріс до 2526 тонн.
Дивним чином фізичний ринок золота став заручником «паперового», інвестиційного золота. І це з урахуванням того, що центральні банки світу активно друкували гроші. У 2012 році фонди ETF були чистими покупцями фізичного золота, купивши 306 тонн, а у 2013 році вони стали чистими продавцями золота, продавши 912 тонн. Саме це стало причиною надлишку пропозиції на фізичному ринку. У результаті цього склалася безпрецедентна ситуація, коли не фізичний ринок золота впливав на формування біржових цін, а, навпаки, біржова ціна впливала на ринок фізичного металу.
У цій історії виникає головне питання: чи було падіння цін на золото чиєюсь маніпуляцією і що спровокувало такий розвиток ситуації?
А спровокувало таку ситуацію введення в дію документа з банківського нагляду — Базель III. Річ у тому, що після кризи 2008 року у світі вирішили, що вона була спровокована недостатнім регулюванням ризиків банківської системи, які були закладені у попередньому документі, Базель II. У третій частині Базельської угоди вимоги до банківської системи посилили. У нових правилах золото фактично перестало бути грошима й було віднесено до категорії ризикових активів, при обліку яких у капіталі банку необхідне дисконтування.
Простіше кажучи, відповідно до нових правил, при обліку достатності капіталу банку золото слід було враховувати з дисконтом 50%. На практиці це означало, що банк, який мав золота, припустимо, на 5 млрд доларів, при розрахунку достатності капіталу враховував лише 2,5 млрд доларів. У цих умовах золото для банків стало «поганим» активом, який псував баланси фінансових установ. Така ситуація призвела до того, що з поступовим введенням Базель ІІІ у дію банки розпродували золото для розчищення своїх балансів. Це стало основним драйвером продажів біржового золота, яке і спровокувало все інше.
Кожен має особисто для себе вирішити, вважати це все змовою чи збігом обставин. Але на сьогодні ситуація змінилася. Річ у тому, що у квітні 2019 року до угоди Базель III внесли зміни, згідно з якими фізичне золото банків вважатиметься еквівалентом готівки й буде безризиковим активом першого рівня. Тобто дисконт за новими правилами скасували.
Правки наберуть чинності не відразу, а поступово до 2022 року. Відстрочка пов'язана з тим, що центральним банкам різних країн забезпечили часовий проміжок для маневру і вони самі можуть вибрати точну дату переходу на нові правила. Базельський комітет визначає лише кінцеву дату для впровадження нових стандартів.
Перехід на нові правила, які визначають за золотом статус грошей, однозначно стане причиною зростання попиту на золото і повернення жовтого металу в «засіки» банків. Це, у свою чергу, зумовить не просто ріст ціни на золото, а й створить усі передумови для формування багаторічного тренду на подорожчання дорогоцінного металу, впродовж якого золото зможу «відіграти» усі втрачені за останні роки можливості.
Аналітики «Фрідом Фінанс Україна».
