«Місія МВФ провела продуктивні дискусії з українською владою щодо напрямків економічної політики, підтримати які міг би МВФ в рамках угоди stand-by. Основними елементами програми повині стати заходи, спрямовані на скорочення фіскального дефіциту і дефіциту поточного рахунку, реформування банківського та енергетичного секторів з метою створення в Україні кращих умов для стійкого економічного зростання та створення нових робочих місць. Місія досягла хорошого прогресу в обговоренні цих питань і у найближчі тижні наш діалог продовжиться» - такою стала офіційна заява МВФ після завершення роботи місії в Києві. Цим Фонд фактично знову дав українській владі час на корекцію макроекономічної політики у напрямку багаторазово озвучених вимог.
Тим часом, українські акції провели черговий день без ліквідності та без зростання. Індекс номінально впав на 0,6%, однак обсяг торгів у 1,2 млн.грн, - мінімальний з самого початку роботи УБ, окрім перших днів роботи біржі. Тому, говорити про якісь тенденції в цих умовах просто недоречно.
Натомість індекс S&P500 вчора виріс до нового рекордного максимуму на тлі загального оптимізму. Не злякалися інвестори навіть протоколу засідання ФРС, в якому зазначалося, що деякі члени комітету вважають за необхідне зменшити темпи викупу активів, а до кінця року припинити викуп повністю.
Сьогодні зранку додатковим позитивом стала монетарна статистика з Китаю. Нові кредити банків за березень перевищили очікування аналітиків, зрісши на 1060 млрд.юан. проти прогнозів у 900 млрд.юан. Більш широкий показник кредитування зріс на 2540 млрд.юан. проти прогнозів у 1800 млрд.юан. Грошова маса збільшилася на 15,7% р/р. Все це означає, що монетарні умови залишаються доволі стимулюючими. Крім статистики з Китаю, Японія відзвітувала про зростання обсягів замовлень на машинобудівну продукцію – лідируючий індикатор для розвинених економік. Замовлення у лютому збільшилися на 7,5% м/м, частково нівелювавши різке падіння попереднього місяця на 13,1%. Окрім цих даних, важливих індикаторів сьогодні публікуватися більше не буде, тож ринки рухатимуться інерційно.
Новини емітентів
Крюківський вагонобудівний завод виготовить дослідну партію з 10 швидкісних електропоїздів ЕКр1.
В минулу п'ятницю міжвідомча комісія під керівництвом першого заступника генерального директора "Укрзалізниці" Миколи Сергієнка дозволила експлуатацію швидкісних електропоїздів КВБЗ.
За період випробувань поїзд ЕКр1 пройшов близько 60 тис. км, поїзд ЕКр2 - близько 6 тис.
Експлуатаційна швидкість ЕКр1 160 км на годину, конструкційна швидкість майже 190 км/год.
Електропоїзд на 609 пасажирів має вагони першого, другого і туристичного класів. Міжрегіональний швидкісний двосистемний електропоїзд підвищеної комфортності виробництва КВБЗ формується з дев'яти вагонів - двох головних, семи проміжних, проте за бажанням замовника його складових може зазнати змін.
За деякими даними, ціна Крюківського електропоїзда складає 20 млн. євро. Для порівняння: поїзд Hyundai обходиться в 30 млн. євро. Спочатку вартість Крюківського електропоїзда складала 25 млн. евро, але завод провів заходи по його здешевленню.
З метою впровадження швидкісного пасажирського руху в кримському напрямку Придніпровська залізниця проводить комплекс робіт з модернізації залізничної інфраструктури на ділянці Дніпропетровськ - Сімферополь. Загальна вартість робіт по впровадженню швидкісного руху на напрямку Дніпропетровськ - Сімферополь складе близько 230,6 млн. грн. Вартість виконаних робіт вже перевищила 40 млн. грн.
За ці кошти модернізовано 11,5 кілометрів колій, проведені середні ремонти 32,6 км. Проведено середній ремонт 21 комплектів стрілочних переводів, замінено 1238 м переплетень безстикової колії. Розпочато капітальний ремонт ряду пасажирських платформ. Енергетики Придніпровської магістралі виконали ревізію 187,25 км контактної мережі, замінили дефектні опори 92, ще 7 опор встановили на «кривих» ділянках колії, замінили 1,55 км несучого тросу, а також 364 одиниць ізоляторів на полімерні.
Перший заступник гендиректора Укрзалізниці Микола Сергієнко розповів виданню «Комерсант-Україна», що українська залізниця готова купувати ці поїзди, але держбюджет поки не надав на це грошей, а фінпланом компанії на цей рік не передбачено закупівлю цих поїздів.
Укрзалізниця планує використовувати ці поїзди для організації швидкісного руху в напрямках Київ-Сімферополь, Донецьк-Сімферополь, Харків-Сімферополь і Київ-Одеса.», - повідомив Сергієнко. За його інформацією, на всіх цих напрямках поїзди пройшли тестування.
Річний обсяг реалізації КВБЗ склав в 2012 році орієнтовно 950 млн. дол., в 2011 р. фактичний - 774 млн. дол. Коли говориться по 8-10 поїздів, мається на увазі термін кілька років. Тобто мова йде про 10% реалізації заводу в період 2011-2012 роки.
Однак є проблема з фінансуванням, і стоїть питання, хто заплатить за техніку. В Росії знято питання з виробництвом власних швидкісних поїздів (вони виробляються лише в парі зі світовими виробниками) в першу чергу через проблеми з фінансуванням. Поїзд перевізнику, наскільки можна зрозуміти, поставляється на основі лізингової схеми – тобто за кошт виробника. Саме тому КВБЗ шукає для реалізації проекту сильного партнера. Наразі це першочергове завдання. Хоча звичайно є варіант коли в наступні роки продукцію закупить «Укрзалізниця».
Керівництво заводу говорить про те, що є можливість продати 4-6 поїздів в країни СНД. Очевидно мова не йде про Росію, де вже реалізований та реалізується проект Alstom. Однак, можливо, є варіант поставки поїздів в Білорусь, де у КВБЗ є СП.
· сайт "КІНТО"
· тел. (044) 390-57-60
