Обвал на ринку дорогоцінних металів досяг апогею. Золото впало майже на $150 за один день – найбільше падіння в абсолютному значенні за усю історію, та найбільше з 1980 року у відносному виразі (9%). Срібло подешевшало ще більше – на 12%. Платина та паладій втратили по 5%. Після такого падіння не дивним було те, що деякі біржі почали підвищувати маржинальні вимоги по ф’ючерсних контрактах, чим лише посилили падіння. Так, наприклад CME підвищила вимоги по маржинальному забезпеченню одразу на 18,5%. Після цього багато спекулянтів змушені були закривати позиції по маржин-колам.
Поки що єдиним поясненням раптового розпродажу золота, яке почалося в п’ятницю, стали чутки про відкриття гігантської короткої позиції у червневому ф’ючерсі на 400 тон, або приблизно на $20 млрд. (необхідне забезпечення – всього $1 млрд.) біля рівня $1540 за унц. Саме вона спровокувала початковий обвал, який згодом підсилився маржин-колами, стоп-лосами та панічним закриттям довгих позицій.
Власне вчора паніка на ринку металів перекинулася спочатку на інші сировинні товари – нафту, мідь тощо, а згодом і на акції. Додав негативу вибух у Бостоні на марафонському фініші, внаслідок якого загинуло 3 людей. В кінці сесії індекс S&P500 втратив 2,3% - найбільше з початку цього року.
Тим часом МВФ понизив прогноз зростання економіки України на цей рік з 3,5% до 0%, а на наступний з 3,5% до 2,8%. Це не можна назвати песимізмом, скоріш – відображення наявних нині реалій. На цьому фоні прогнози уряду у 3-4% та закладений показник у 3,4% в бюджеті виглядають як безнадійний оптимізм. Хоча, знаючи можливості влади з маніпулювання статистикою, можливо все.
Паралельно, представники Мінфіну оголосили, що дефіцит бюджету у 1 кв. склав 4,2 млрд.грн., проти профіциту у 1 млрд.грн. в минулому році. Однак, оскільки Мінфін презентував цифру у порівнянні з бюджетним розписом, яким було передбачено вищий дефіцит у 13,4 млрд.грн., вона справила враження як неабияке досягнення бюджетної економії. Разом з тим, за останні 12 місяців накопичений дефіцит склав 58,6 млрд.грн., або 4,2% ВВП, тоді як на рік заплановано дефіцит у 50,5 млрд.грн. Тож яким би не було порівняння, Мінфіну ще доведеться або добряче економити, або просити Нацбанк про активніші перерахування, щоб вписатися у річний ліміт.
Сьогодні світові ринки вочевидь консолідуватимуться. Інвестори оцінюватимуть втрати попередніх днів та переосмислюватимуть погляди на перспективу. По США сьогодні буде публікація даних по інфляції, розпочатих будівництвах та промисловому виробництву. По Німеччині вийде індекс настроїв інвесторів ZEW. По Україні Держстат опублікує підсумки роботи транспорту, будівництва та роздрібної торгівлі за березень. Також Мінфін проведе черговий аукціон гривневих ОВДП. Сезон звітів американських корпорацій продовжать Goldman Sachs, Intel, Yahoo.
Новини емітентів
Крюківський вагонобудівний завод
1. Крюківський вагонобудівний завод в січні-березні 2013 року скоротив виробництво вантажних вагонів на 21% в порівнянні з аналогічним періодом 2012 року - до 1853 од.
В січні-березні завод випустив 16 пасажирських вагонів. В січні-березні 2012 року КВБЗ пасажирських вагонів не випускав, а в середньому по року їх виробництво склало 27 од. в квартал.
В 2012 році КВБЗ випустив рекордну кількість вантажних вагонів - 11005 тис, на 2,4% перевищивши показник 2011.
2. Кременчуцькому сталеливарному заводу відновили дію сертифіката на його основний вид продукції - рами бічні візків вантажних вагонів. З 5 квітня заводу дали дозвіл на випуск установчої серії - 20 тис. штук литва. Відповідне рішення прийнято регістром сертифікації на федеральному залізничному транспорті Російської Федерації.
3. Народний депутат України, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах пропонує обнулити ввізні мита, які були підвищені з 0% до 10% з 1 січня поточного року, на матеріали та комплектуючі для вагонобудівній галузі, вироблені в Україні в недостатній кількості. "Введені норми, а також зниження на 20% попиту на українські вантажні вагони у світі негативно відбилися на роботі національних вагонобудівників, що спричинило зростання собівартості продукції", - наголошується в прес-релізі. Як приклад наводиться Крюківський вагонобудівний завод, який постійно закуповує необхідне литво (частини візків вагонів, зчіпні пристрої та їх частини) у підприємств-імпортерів, оскільки виробничі потреби задовольняються за рахунок вітчизняного литва лише на 40%.
4. Як повідомила прес-служба КВБЗ, вартість двосистемних швидкісного девятивагонного електропоїзда для міжрегіональних перевезень виробництва КВБЗ становить 200 млн. грн. з ПДВ (166,7 млн. грн. без ПДВ, або $20,85 млн.). "Ціна електропоїзда Hyundai дорівнює $29,165 млн. без ПДВ, а з урахуванням вартості модульних запчастин загальна вартість електропоїзда складає $30,7 млн. Це $36,84 млн. з ПДВ проти $25 млн. у КВБЗ.», - наголошується в повідомленні.
Випуск на КВБЗ двох швидкісних міжрегіональних електропоїздів включено в «Державну програму розвитку внутрішнього виробництва». Загальна вартість проекту становить 767,1 млн. грн. У цілому ж у будівництво комплексу з виробництва транспорту соціального призначення інвестовано вже понад 1 млрд. 200 млн. грн. коштів акціонерного товариства. Два електропоїзди, які створені на підприємстві згідно з протокольним рішенням наради у прем'єр-міністра Миколи Азарова від 3 грудня 2010 року, зібрані на кошти ПАТ "КВБЗ".
· сайт "КІНТО"
· тел. (044) 390-57-60
