Аналітика та новини фондового ринка

Фінансові новини - після короткого огляду динаміки на українському та світових фінансових ринках.

Український фінансовий ринок.

Вчора індекс ПФТС знову не змінився.

На біржі ПФТС вчора, як і минулої п’ятниці і цього понеділка, відбулось дві угоди з акціями. Обидві вони - по безадресним заявкам, з «не індексними» акціями банку «Південний» та «Індустріалбанку».

Вчора індекс Української біржі втратив 0,3%.

Вчора на Українській біржі відбулось п’ять угод з акціями чотирьох емітентів: Одна по безадресним заявкам з акціями Райффазен Банк Аваль, одна по адресна з акціями «Центренерго» та дві з акціями Миронівського хлібопродукту: одна по безадресним заявкам, друга - адресна.

Ціна акцій Райффазен Банк Аваль Українській біржі минулого дня втратила 1,5% знизившись з 0,325 до 0,320 гривень за акцію. Біржовий курс акцій Райффазен Банк Аваль вчора на Українській біржі сформувався і склав ті ж 0,3200 гривень.

Ціна акцій МХП вчора на УБ не змінилась і залишилась на рівні 170,0 гривень за акцію. Біржовий курс акцій МХП вчора  на Українській біржі не сформувався.

Без угод на біржі УБ вчора зросли на 4,15% котирування акцій американської компанії Apple до 9422 гривень за акцію.

Ніяких інших угод з акціями, як і інших значимих змін котирувань в сегменті акцій, минулого дня на Українській біржі не було.

Загальний обсяг угод з акціями на УБ вчора склав по безадресним заявкам 44 тисячі гривень, адресних – 52 тисячі гривень.

За даними http://ua.cbonds.info/ станом на 16.06.2020 дохідність найбільш «коротких» євробондів України складала 5,85% та 5,38%. Дохідність самих «дальніх» євробондів України на 16.06.2020: з погашенням 1 вересня 2027 була на рівні 6,83%,  1 листопада 2028 року – 7,22%, 25 вересня 2032 року – 7,06%.

За даними http://ua.cbonds.info/ станом на 15.06.2020 дохідність найбільш «коротких» євробондів України складала 6,34% та 5,60%. Дохідність самих «дальніх» євробондів України на 15.06.2020: з погашенням 1 вересня 2027 була на рівні 7,17%,  1 листопада 2028 року – 7,64%, 25 вересня 2032 року – 7,34%.

Маємо розворот на цьому ринку і певне зменшення дохідності єврооблігацій України за вчорашній день, і, відповідно, зростання прибутку інвесторів в ці папери. Загальну картину добре видно на графіку абсолютних прибутків інвестицій в українські єврооблігації, який можна знайти на сайті за посиланням: http://cbonds.ru/indexes/indexdetail/?group_id=323.

На ринку ОВДП є продовження спроб окремих банків-учасників цього ринку понизити пропозиції до 6,0%/8,0% «на короткому» кінці кривої дохідностей. Цьому сприяють результати вчорашніх первинних аукціонів Мінфіну з розміщення ОВДП, див. новини.

Світові фінансові ринки.

Вчора широкий фондовий індекс США S&P 500 за результатами торгів підріс на 1,9%, широкий загальноєвропейський фондовий індекс STOXX 600 «підскочив» на 2,9%, а композитний доларовий індекс країн, які розвиваються, MSCI EM, на 2,4%.

Сьогодні зранку ф’ючерси на фондові індекси США та Європи зростають менше, ніж на 1%. Індекс MSCI EM зранку додає 0,2%.

Новини.

Найбільш важливі новини для учасників українського фінансового ринку виділено жирним шрифтом, з урахуванням втрати важливості через включення подібних повідомлень по тій же темі в блоці новин за попередні дні.

Українські фінансові новини.

1. Ринок боргових паперів України. ОВДП.

• Вчора відбулись чергові аукціони Міністерства фінансів України з первинного розміщення ОВДП. За результатами проведення розміщень облігацій внутрішньої державної позики 16 червня 2020 року, до державного бюджету було залучено 1 959 млрд. грн., повідомив Мінфін

Мінфін України на цих первинних аукціонах, уперше після зниження Нацбанком облікової ставки з 8% до 6%, зміг знизити ставку відсікання 3-міс. гривневих паперів з 9% до 7,5% річних і 6-міс. - з 9,5% до 8%, Таблиця 1 в кінці огляду.

Згідно з інформацією на сайті відомства, попит на найбільш «короткі» папери залишився приблизно тим самим - 1,6 млрд грн (за номіналом), тоді як на 6-міс. зріс з 1,14 до 1,95 млрд грн, проте в обох випадках продавець привернув по 0,5 млрд грн відповідно до встановленої ним стелі на цих аукціонах, для порівняння також Таблиця 2 з попереднього аукціону.

Коментар: Значима новина, значиме зменшення дохідності «коротких» паперів. В наших оглядах писалось багато про тренд зниження дохідності ОВДП, особливо на «короткому» кінці кривої дохідності. Тут є, звичайно, свої природні межі, які поки не досягнуті.

2.       Фінансова стабільність в Україні.

• Міжнародне рейтингове агентство Moody's Investors Service підвищило корпоратвний рейтинг (CFR) Ferrexpo plc до «B2» з «B3» і його рейтинг імовірності дефолту (PDR) до «B2-PD» з «B2-PD», одночасно змінивши прогноз на «негативний» з «позитивного».

«Сьогоднішня рейтингова дія слідує за підвищенням Moody's довгострокового рейтингу емітента і пріоритетних незабезпечених рейтингів уряду України до «C3» із «Caa1», - наголошується в повідомленні агентства.

Коментар: Позитивно і не тільки з точки зору самого Ferrexpo.

3.       Реформи в Україні.

• Програма stand by Міжнародного валютного фонду (МВФ) забезпечить країні необхідне фінансування, однак зберігається ризик серйозного сповільнення і припинення реформ, констатується у коментарі міжнародного рейтингового агентства Fitch у вівторок.

«Ключове завдання, що стоїть перед адміністрацією Зеленського, полягає в тому, щоб оновити свої реформаторські повноваження з потенційно зростаючими політичними витратами», - зазначено у релізі агентства.

Fitch зазначає, що програма МВФ демонструє прагнення міжнародних партнерів та інших зацікавлених стейкхолдерів захистити макроекономічні та фіскальні досягнення в Україні від коронавірусного шоку та запобігти зриву реформ.

4.       Економіка України.

Ситуація з інфляцією в Україні склалася катастрофічна, вважає міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

«Макропрогноз, який став основою бюджету, передбачає інфляцію в районі 11%. Інфляція НБУ передбачалася в районі 5-8-6%. У нас нині склалася катастрофічна ситуація з інфляцією - це дуже погана тенденція», - сказав він на прес-конференції в Києві у вівторок.

За даними Держстату, в річному вимірі інфляція за підсумками травня-2020 уповільнилася до 1,7% із 2,1% за підсумками квітня, 2,3% за підсумками березня. Інфляція в 2019 році становила 4,1%.

Коментар: Дуже важлива тема. Серйозна. Не перший раз про неї пишеться і, імовірно, не останній.

Як вже не раз писалось в наших оглядах, кваліфікація діючого міністра економіки  України у багатьох фахівців викликає щонайменше запитання. Але у чималої кількості фахівців таких сумнівів не має. У багатьох є переконання, що вона недостатня.

Так можна на 100% погодитись, що занизька інфляція – це погано. Але низька інфляція: 1) це - природно в часи економічної кризи, 2) Україна вже переживала періоди дуже низької інфляції і це, само по собі, автоматично не вело до «катастрофи», 3) низька інфляція сильно сприяє розвитку довгострокового кредитування, в першу чергу іпотечного, та й інвестиційного. Це за наявності  інших необхідних факторів (тобто низка інфляція обов’язкова, але не достатня умова).

Поточна низька інфляція в Україні має кілька причин. Серед них і дуже велике падіння споживчого попиту через економічну кризу (в багатьох комерційних і державних, напівдержавних структурах зараз суттєво знизили заробітні плати, а дехто з працівників малого бізнесу просто втратив дохід). Другий чинник. Існує дуже значне падіння цін на енергоносії в світі. Це також в немалій мірі через скорочення споживчого попиту, але не тільки. Зниження цін на енергоносії (включаючи й міндобрива) впливає на основну інфляцію і на базову (в останньому випадку через «просочення» в сферу послуг). Що стосується «катастрофи», то тут, здається, можна говорити і про невдалий збіг обставин, і про низьку якість прогнозування та планування в окремих (але не в усіх державних структурах України). Над цим необхідно попрацювати. В першу чергу, міністерствам економіки та фінансів України. Є більш позитивний приклад НБУ, який не давав такого високого прогнозу по інфляції та курсу національної української валюти.

Посилання міністра на «дотискання» банків президентом чи ще кимось і небезпечне і не фахове. Видається, що користуючись несильною економічною підготовкою діючого президента, профільний міністр вводить його в оману, і навіть десь «підставляє». «Дотискання» банків – це від нерозуміння природи банківського бізнесу. Вартість банківських кредитів це вартість пасивів, до якої додаються: 1) операційні витрати банку, 2) фінансовий результат банку, 3) резерви під кредитні втрати. Вартість пасивів напряму, хоча часто нелінійно залежить від інфляції. Якщо інфляція менша, то, як правило, і вартість пасивів менше. Інфляція більша, - вартість пасивів більша. Враження (можливо хибне), що міністр таку просту базову річ не розуміє. Як не розуміє він і інший дуже важливий та принциповий момент. Кредитування в часи кризи – це збільшення ризиків банків. Крім емоційної компоненти - сприйняття ризиків банкірам це і реальні суттєво більші, ніж зазвичай, втрати по кредитам через нижчу сплатоспроможність бізнесу позичальників. Ці втрати комусь і за який рахунок їх треба перекрити. Кредитні втрати банки, як правило, перекривають через більший процентний серед. А це - більший відсоток по кредитам банків. Все написане - це «ази» банківської справи. У банків є й інших шлях. Понести – під політичним тиском ззовні великі кредитні втрати, а потім бігти і терміново просити великі гроші у держави для збільшення капіталу банку.

Пошлемось на слова: 1) міністра фінансів США Стівена Мнучіна, 2) Голову ФРС, центробанку США, Джерома Павелла. Жодна з цих відповідальних осіб не заявила про якесь там «дотискання» банків США. Мнучін цитує по своїй компетенції, що для збільшення кредитування бізнесу в США було затверджено ряд федеральних програм за кошти державного бюджету країни (і, зрозуміло, значного збільшення його дефіциту та відчутне збільшення рівня державного боргу). Павелл говорить, про свою частину. Додаткове кредитування проводиться і за рахунок коштів ФРС. Мнучін відповідаючи на питання журналістів: «Так, міністерство фінансів США, повністю усвідомлює ризики кредитних втрат від такого додаткового державного фінансування, готове на них іти, та їх покривати». Павелл, в тому числі вчора в Сенаті США: «ФРС буде фінансувати реальний сектор економіки без фанатизму, виключно через кредити». «ФРС фінансує або через облігаційні ETF або ж з середини червня 2020 і напряму. Але за жорстких умов: при високих вимогах до якості позичальників і до терміну обігу боргових паперів. Рейтинг паперів має бути щонайменше BBB-, термін їх обігу не вище 5 років». Це крайні параметри. (Якщо брати вчорашній виступ Глави ФРС на банківському комітеті Сенату США посилання: https://www.marketwatch.com/story/powell-says-economic-activity-far-below-pre-pandemic-levels-despite-modest-rebound-in-some-areas-2020-06-16?mod=article_inline)

Але українському міністру економіки слід обов’язково врахувати три обставини. Україна не США, а гривня не долар. Так що обставина перша. 1А) Для України провести грошову емісію, як і 1Б) виділити фінансування за рахунок додаткового дефіциту державного бюджету набагато важче, якщо взагалі зараз можливо в значних обсягах без дуже поганих наслідків для країни. Це в тому числі і через великий державний борг країни. 2. Україна не США. Тут кримінальне переслідування чиновників може бути швидшим і набагато менш обґрунтованим, ніж в США. Чи був би, наприклад, готовим пан міністр через пару років сам «піти під суд», якби він безпосередньо відповідав за можливі негативні наслідки своїх дій. Чи готовий пан міністр підставити під судове переслідування діючого президента країни або міністра фінансів внаслідок незбалансованого витрачання державних коштів і за звинуваченням в зловживаннях. Третє. Чи знає пан міністр справжній стан державних банків: «Ощадбанку», «Укрексімбанку» та й інших. Цілком можливо, цим фінансовим установам через нетривалий час ще знадобиться певна докапіталізація навіть без іншого. І вона буде набагато більшою, якщо ці фінансові установи вдасться таки «дотиснути». Чи був готовий міністр відповісти за витрачання великих державних коштів на збільшення капіталу державних банків через «дотискання» всупереч обґрунтованим запереченням і відкинути звинувачення, що це не робилось в чиїхось приватних інтересах. До речі і ще раз, міністр економіки не має таких повноважень. Необхідно про такі дії просити Мінфін. Якщо там погодяться. І вже, необхідно просити спостережні ради держбанків. Адже саме і Мінфіну і спостережним радам за все відповідати. А ще можливо вищим керівникам НБУ, якщо мова йтиме про стабкредит Нацбанку.

Крім цього, в цьому питанні, може бути, як пишуть в таких випадках, дуже «потужне déjà vu». У нас державні банки вже «дотискали» раніше. І не раз.  З усіма дуже негативними наслідками.

Ще раз повторимо, не треба «підставляти» президента України і інших українських високопосадовців. Це – неповага і до конкретної особи і до конкретної посади, як такої. 

Світові фінансові новини

Найбільш важливі:

·         Зростання роздрібних продажів в США в травні становило на 17,7% місяць до місяця (до попереднього місяця). Гарний привід для спекуляцій та гри «на підвищення ринку акцій».

·         Виступ Глави ФРС в банківському комітеті Сенату, по що вже згадувалось вище. Тези: «ФРС не буде вести себе, як слон, на ринку корпоративних запозичень в США». «ФРС не буде «монетизувати» державний борг США.

·         Поява обіцяючих ліків для лікування коронавірусу в Сполученому королівстві. Ще один гарний привід для спекуляцій та гри «на підвищення ринку акцій».

І знову до місцевого ринку акцій.

Вчора було хороше відновлення на світових ринках акцій, яке продовжується і сьогодні. Однак, вчора індекс Української біржі знизився. Можливо, через часовий лагом по відношенню до світових фондових індикаторів. Такий лаг створює ситуацію невизначеності для побудови очікувань на місцевому ринку акцій, які  сьогодні більш значні, ніж зазвичай.

Таблиця 1. Результати проведення розміщень облігацій внутрішньої державної позики 16 червня 2020 року

Таблиця 2. Результати проведення розміщень облігацій внутрішньої державної позики 9 червня 2020 року

сайт "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50