Основними подіями для
учасників фінансового ринку на сьогодні залишаються:
1. Подача у відставку Глави Національного банку України Якова Васильовича
Смолія. При цьому він заявив про систематичний політичний тиск на нього особисто
та Національний банк України в цілому.
2. Припинення в зв’язку з цим розміщення Україною євробондів на фінальній
стадії.
3. Коментарі навколо цих подій. Пошуки нового Глави НБУ.
Про все трохи детальніше
нижче після коментарів по реакції фінансового ринку України.
В цілому вона була доволі поміркована,
що добре. І ключовою тут видається «реакція євробондів». Дохідності українських єврооблігацій
залишились вчора в діапазоні – 5-7,5% по кривій без якогось суттєвого чи навіть
помітного руху, Рис. 1 та Рис. 2. Стверджувати, що нічого не зміниться в
наступні дні з великою впевненістю, мабуть, не можна, та все ж.
Другою по значимості є реакція курсу національної валюти. Курс гривні
вчора, зрозуміло, просів. НБУ його утримав шляхом доволі потужної інтервенції,
про що пару слів в кінці огляду.
Третій сегмент фінансового ринку України - ОВДП. Заявлені дохідності ОВДП вчора
та сьогодні на ранок мало змінились – десь дещо підросли. Хоча в бесідах
продавці говорять про помітно вищі дохідності на продаж, що також зрозуміло,
якщо брати до увагу певний негативний курсовий рух гривні і певне очікування
його продовження після подачу у відставку Якова Смолія.
Місцевий ринок акцій.
Про індекс ПФТС та торги на ПФТС особливо говорити нічого. Індекс ПФТС
знову не змінився. Тут, як кажуть, «мертві бджоли не гудуть».
Як не дивно, вчора на Української біржі торги акціями проходили в
звичайному режимі, не було «завмирання» ринку. Торги були, природно, дуже
дрібними, як завжди в останні вже ряд років. Торгувати ж особливо нічим, і все
це, вибачте, нагадує дуже дрібне болото.
Вчора індекс Української біржі підріс на 0,7% після свого «обвалу» на 8,5%
днем раніше. Провал індикатору цієї середи не був ніяк пов'язаний з відставкою
керівника центробанку. По часу він відбувся раніше. Власне вчорашньому росту ціни
місцевий ринок акцій зобов’язаний своєму провалу напередодні.
Імовірно причиною провалу цін акцій в середу є стали дуже погані фінансові показники
двох державних компаній «Центренерго» та «Укрнафта», проблеми яких вже тривалий
час не вирішуються. Є певна втома від цього учасників місцевого ринку пайових
паперів.
Що стосується вчорашнього дня, то ціна акцій «Центренерго», наприклад,
зросла на 2,0% після зниження на 16,7% днем раніше. Результати торгів по
адресним та безадресним заявкам представлені нижче в Таблицях 1 та 2.
Рис.1
Рис.2
Таблиця 1. Ціни акцій по угодам по безадресним заявкам, біржовий курс та їх
зміни на Українській біржі 02.07.2020, обсяги торгів
|
|
Ціна, грн.
|
Зміна
|
Обсяг торгів, грн.
|
Біржовий курс, грн.
|
Зміна
|
|
Райффайзен Банк Аваль
|
0,320
|
-1,6%
|
3 200
|
-
|
-
|
|
«Центренерго»
|
5,10
|
2,0%
|
15 100
|
-
|
-
|
|
«Турбоатом»
|
10,0
|
-9,1%
|
1 000
|
-
|
-
|
|
«Укрнафта»
|
119,0
|
6,3%
|
3 570
|
-
|
-
|
|
Разом
|
|
|
22 870
|
-
|
-
|
Таблиця 2. Ціни акцій по адресним угодам та угоді РЕПО на Українській біржі,
обсяги торгів 02.07.2020.
|
|
Ціна, грн.
|
Обсяг торгів, грн.
|
|
Райффайзен Банк Аваль
|
0,320
|
80 000
|
|
Kcell (Казахастан)
|
1600
|
9 600
|
|
Турбоатом
|
8,855
|
8 855
|
|
"Укрнафта"
|
110,0
|
5 500
|
|
Разом
|
|
103 955
|
|
|
Угода РЕПО
|
|
«Центренерго»
|
6,0
|
461 220
|
Крім цього, лише по котируванням вчора зросла ціна акцій американської
компанії Apple до 10063 гривень за акцію.
Ніяких інших угод з акціями, як і інших значимих змін котирувань в сегменті
акцій, минулого дня на Українській біржі не було.
Новини.
Що стосується відставки
Смолія та іншого.
По-крупному, нічого
несподіваного за минулий день не відбулось. Було багато правильних заяв різних
організацій, українських чиновників та дій (стосовно наприклад на коли
назначити розгляд питання про відставку Глави НБУ), була зустріч президента
України з банкірами, тощо.
Зрозуміло, що до появи
нового Глави НБУ та прояснення відносно наступної політики Національного банку
її можливої зміни, в тому числі чи буде емісія гривні, про яку десь хтось щось колись
там згадував, яка буде реакція на це курсу гривні та міжнародних фінансових
організацій говорити по суті нічого.
Проте, через дуже високу
важливість самої теми і не тільки теми, а глибинної причини виникнення питання,
потік вчорашніх новин з важливим посиланнями та висловленням власної позиції.
1
Нагадаємо, що увечері 1 липня Яків Смолій, який очолює НБУ з березня 2018
року, повідомив, що написав і подав президенту України Володимиру Зеленському
заяву про звільнення. Він заявив, що протягом тривалого часу на Національний
банк України здійснюється систематичний політичний тиск.
Також нагадаємо,
що Україна скасувала угоду з випуску нових 12-річних єврооблігацій на 1,75 млрд
дол з можливістю викупу на 750 млн дол єврооблігацій з погашенням в 2021-2022
роках. Угода була розпочата 1 липня. Спочатку орієнтир прибутковості дорівнював
7,875%, потім він був знижений до 7,625%, і, нарешті, до 7,3-7,4%. Сумарний
«новий» попит (тобто без урахування пред'явлених до викупу в рамках проведеного
паралельно з новим розміщенням тендера за двома старими випусками) становив 7,5
млрд доларів.
2
В зв’язку з цими подіями міністр фінансів України
Сергій Марченко вчора зробив ряд важливих заяв.
Міністерство
фінансів «надало достатньо часу» міжнародним інвесторам для оцінки впливу
можливої відставки голови правління НБУ Якова Смолія на вартість українських
цінних паперів, заявив Сергій Марченко.
«Ми цінуємо
підтримку інвестиційної спільноти України, яку вони демонстрували ще вчора, і
продовжимо політику відкритості та прозорості у відносинах з ринком.
Міністерство фінансів наголошує на тому, що залишається відданим зваженій
фіскальній та грошово-кредитній політиці, а також конструктивній співпраці з
НБУ та шляху продовження реформ, які підтримуються нашими міжнародними
партнерами» – наголосив Марченко.
Підстави говорити про підрив незалежності Національного банку України і
довіри Міжнародного валютного фонду відсутні, заявив міністр фінансів Сергій
Марченко.
«Ми продовжуємо
роботу з міжнародними партнерами, з інвесторами. Є відповідна реакція МВФ, вона
стримана. Ми також вважаємо, що маємо забезпечити загалом незалежність НБУ.
Ніхто в країні не ставить під сумнів незалежність Нацбанку», - сказав він під
час прес-брифінгу в четвер.
Марченко додав, що Мінфін продовжить проводити розважливу фінансову
політику і чекає такої ж монетарної політики від НБУ. На його думку,
відставка Смолія не повинна вплинути на макроекономічну стабільність
в Україні.
Новина про те,
що глава Національного банку України Яків Смолій
подав у відставку, стала несподіванкою для міністра фінансів Сергія Марченка. Так
він сказав. Також він додав, що гіршого моменту для цього оголошення
не було. «Час був максимально невдалий для цієї заяви. Мене це відверто
шокувало», — додав міністр.
Також він додав, що станом на 1 липня уряд накопичив 75,7 млрд
грн і більше $ 2 млрд, що дозволить виконувати соціальні зобов’язання.
Після відставки
голови Національного банку Якова Смолія з посади ринки швидко стабілізуються,
заявив міністр фінансів Сергій Марченко
Він наголосив, що
відставка Смолія не змінить ситуації на валютному ринку.
«Я вважаю, що
немає жодних підстав переживати про курс валюти у зв'язку з відставкою
чиновника, тому що ми, можливо, можемо бачити якусь турбулентність на ринку,
але я вважаю, що буде ухвалено відповідні рішення, і вже, можливо, найближчим
часом все заспокоїться», - сказав Марченко журналістам у четвер.
Коментар: Є хороші
запевнення. Будемо також надіятись, що все так і буде і буде добре. Імовірно,
слід сприймати ці слова не тільки, як позицію власне міністра фінансів, але й
посил уряду в цілому, в цілому влади інвесторам, зовнішнім та внутрішнім,
міжнародним фінансовим організаціям, країнам-партнерам Україні. В цьому ключі
ці тези і прийняті до відома.
Однак все ж не
можна втриматись від певних зауважень:
1.
Крім
міністра фінансів з точки зору дій певних державних інституцій (є ще й зовнішні
чинники) на курс національного валюти мають вплив дії центробанку. Тому є
очікування призначення наступного керівника НБУ та його наступної позиції,
політики центробанку. Грубо – очікуємо,
буде емісія гривні НБУ, про яку хтось пускав чутки, чи ні. Якщо так, як це
вплине на курс гривні.
2.
З
точки зору дефініцій, якщо керівник центробанку подає у відставку під
політичним тиском, то вже можна говорити про порушення незалежності
центрального банку.
3.
Підстави говорити про підрив довіри МВФ чималі
(незважаючи на що сам посил чи запевнення що це не так сприйняті). Підстави виникають оскільки: а)
відставка Глави НБУ є екстраординарною подією і тим більше відставка під політичним
тиском по незрозумілим мотивам, б) в
меморандумі з МВФ від 2 червня дуже чітко і однозначно говорилось, про те, що
ніхто не буде чіпати персоналії з керівництва НБУ (дивись текст з Листа про
наміри нижче з підписами, в тому числі міністра фінансів і президента України).
4.
Момент
подачі заяви про відставку видається дійсно невдалим. Однак у людей, які можливо (занадто) передивились телевізійні серіали,
виникає питання, чи була подача заяви Яковом Васильовичем Смолієм саме в цей
час його добровільним можливо емоційним кроком, чи вона відбулась під впливом
дій відносно нього саме в цей час інших людей. Як і є питання в яких формах
проявлявся політичний тиск на нього та на центральний банк країни.
5.
Крім
того. Якби Голова НБУ подав у відставку через тиждень після розміщення паперів можна
було б говорити про обман інвесторів, які придбали євробонди по певній ціні і
яких не поінформували про наступну відставку Глави НБУ. Тобто вони доволі
обґрунтовано могли б сказати, що за умови кращої поінформованості, вони могли б
або взагалі не купували папери або ж купували їх при вищих дохідностях. Пан
Томаш Фіала, генеральний директор української інвестиційної компанії «Dragon
Capital», вчора в доволі емоційній формі висловився в тому сенсі, що обман і
так вже має місце відносно тих, хто надав Україні 5 мільярдів зовнішнього
фінансування місяцем раніше. Імовірно, шановний пан Фіала мав на увазі рішення МВФ
про програму для України. Якби ж Яків Смолій подав свою заяву про відставку на
тиждень раніше, можливо це б для Мінфіну виглядало у відносинах з інвесторами і
краще, та навряд чи б до сьогодні змінило негативний результат розміщення
євробондів.
Ще одне, що хотілось би почути, але чого не було,
– це щирі запевнення, що державні інтереси України, інтереси народу України (в
тому числі і матеріальні) не постраждають суттєвим чином. Щоб було зрозуміліше
– мається на увазі повернення оновленого та очищеного Приватбанку його колишнім
власникам.
Слід дуже чітко пояснити, чому у учасників
фінансового ринку чи частини з них виникають дуже серйозні зауваження по цій
відставці Глави НБУ. Це для того, щоб у когось не було думок стосовно якоїсь їх
заангажованості, в тому числі політичної, просто симпатіях чи антипатіях, суто
власному матеріальному інтересі, чи просто забаганкою та бажанням заявити про
себе, виставити себе на показ.
1.
Національний банк України бачиться чи
бачився, як певний та чи не єдиний островок професійності та стабільності в
Україні в частині економічної та фінансової політики з чітким стратегічним
баченням та артикуляцією цілей, послідовними діями по їх досягненню. Це серед
усіх в частині структур в Україні, які відповідають за економіку та фінанси. Можливо, при цьому НБУ в окремі періоди
діяв і не без суттєвих помилок та це були помилки професіоналів, які діяли
послідовно в інтересах країни.
2.
Це особливо важливо, на фоні кадрової
чехарди в усіх інших структурах, які мають стосунок до економіки та фінансів
України, в багатьох випадках непрофесійності, відсутності чітких формулювань по
задачам, стратегічним та тактичним, їх артикуляції – донесення їх до «ринку»,
вдумливим професійним (бажано тривалим для виваженості рішень) економічним
дискусіям. І саме через
це на НБУ була і є більша, ніж зазвичай надія. Конкретний приклад. Чого
наприклад варта швидка заміна міністра економіки Милованова, який добре розумів
економічні проблеми, хоча можливо мав і недоліки як державний чиновник, на
Петрашка, головною тезою якого є інфляція 11% і кредити під 5%, чого в принципі
не буває. Тим більше в умовах України. Хоча, можливо у Петрашка є інші переваги,
як чиновника.
3.
Незрозуміло, які на сьогодні є конкретні
претензії до роботи НБУ. Зараз
в період економічної кризи українські банки відносно здорові, гривня стабільна,
відсоткові ставки в країні дуже низькі, інфляція в Україні в розумних межах,
міжнародні резерви країни зростають. Чого від центрального банку ще хочуть? Ці
претензії ніде не звучать і тому зміни лякають. Хай були, якісь претензії до
минулої політики, але зараз. Хочеться грошової емісії? Є зіткнення
особистостей?
4. Чому не можна узгодити політику між урядом та НБУ шляхом консультацій «за
лаштунками», як це робиться в світі і як це робив попередній склад українського
Кабміну?
5.
Чи не
має в контролі над НБУ бажання повернути вже здоровий «Приватбанк» колишнім
власникам всупереч державним інтересам?
6. Чи не зашкодить зміна керівництва НБУ та/чи політики українського
центробанку відносинам України з міжнародними фінансовими організаціями,
відносинам з інвесторами, країнами-союзниками, країнами-донорами. Чи через ці
ускладнення чи не нанесе це все удар по державним інтересам України? Чому має
місце фактично порушення взятого на себе окремого зобов’язання перед МВФ?
Учасники фінансового ринку не бажають бачити
зростання ризиків інвестування в українські фінансові інструменти. Вони хочуть бачити
сильні українські банки, бачити зростаючу економіку. І все це одночасно як
великим державним, так і їх великим власним інтересом.
До відомого Листа про наміри підписаного чотирма
поважними людьми на початку червня.
З офіційного сайту Міністерства фінансів України, офіційний переклад за
посиланням: https://www.mof.gov.ua/storage/files/%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D0%9C%D0%92%D0%A4%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2002_06_2020.pdf
Також в англійській версії за ним з сайту
Національного банку України (після огляду).
https://bank.gov.ua/en/files/mVURYkPNyUdMilR
або Міжнародного валютного фонду.
Ukraine - International Monetary Fund
www.imf.org
› Files › 2020 › English › 1UKREA2020001
Спочатку, підписи
та початок Листа про наміри, а далі власне «потрібний пункт» з виділеними
кольорами цитатами.
B.
Грошово-кредитна і валютно-курсова політика
9. Ми
залишаємося повністю відданими забезпеченню інституційно сильного та
незалежного
Національного банку України (НБУ), що має вирішальне значення для забезпечення
макроекономічної та фінансової стабільності.
З цією метою ми
вживаємо заходів щодо виконання рекомендацій Оцінки захисних механізмів 2019
року і ми попросимо про технічну допомогу МВФ для перегляду структури управління
капіталом та розподілу прибутку для забезпечення фінансової автономії та довіри
до політики НБУ, а також посилимо статус НБУ як забезпеченого кредитора у
випадку банкрутств банків. Крім того, ми уникатимемо будь-яких дій, які
можуть означати політичне втручання в незалежність НБУ (стосовно рішень щодо
політики, обмежень строків каденції та правового захисту керівників
та персоналу). НБУ продовжить свою політику таргетування інфляції (ТІ) у
рамках гнучкого режиму обмінного курсу та з сильним акцентом на підтримку
фінансової стабільності. Надійний гнучкий режим таргетування інфляції покращить
інфляційні очікування, дозволяючи НБУ краще згладжувати економічні цикли і
пом'якшувати стрес, пов’язаний з ліквідністю. Ми забезпечимо незмінність цих
механізмів, у тому числі безвідкличні інфляційні цілі та принципи
грошово-кредитної політики.
Президент України Володимир Зеленський у четвер
провів консультації з керівництвом Національного банку України та учасниками
ринку щодо кандидатури нового глави НБУ.
Як повідомляє прес-служба глави держави, зокрема,
відбулися зустрічі президента з заступниками голови Нацбанку, керівниками
державних і приватних банків, а також керівництвом банківських організацій і
установ.
У зустрічах брали
участь прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, керівник Офісу президента Андрій
Єрмак і його заступник Юлія Ковалів, міністр фінансів Сергій Марченко, голова
комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило
Гетманцев.
«Під час переговорів детально обговорювався стан
фінансового сектора держави і можливий вплив на банківський ринок заяви Якова
Смолія про відставку з посади глави НБУ. Володимир Зеленський укотре наголосив
на відданості принципу незалежності центрального банку і необхідності
збереження його інституційної спроможності», - йдеться в повідомленні.
«Незалежний Національний банк - це запорука
макроекономічної стабільності держави і гарантія добробуту українців. Тому я,
як президент, буду відстоювати незалежність НБУ при будь-якому керівництві як
основу фінансової і макроекономічної стабільності нашої держави», - зазначив
Зеленський.
Під час
консультацій були обговорені можливі кандидатури нового глави НБУ, повідомляє
прес-служба президента.
Коментар: Дуже добре, що такі
зустрічі і обговорення пройшли. Дуже добрі запевнення. Чекаємо і на добрі кінцеві
результати.
4
Позачергове засідання
Верховної Ради може відбутися в п'ятницю, 3 липня, заявив голова фракції «Слуга
народу» Давид Арахамія. Відповідаючи
на уточнювальне запитання, які саме кадрові питання, окрім питання про
відставку глави Нацбанку Якова Смолія, буде розглянуто на позачерговому
засіданні, Арахамія сказав: «Я ще точно не знаю, але на комітеті розглядається
питання про голову Антимонопольного комітету». Він наголосив, що йдеться не про призначення на посади, а про
задоволення заяв чиновників. За словами Арахамії, Смолій має прийти на
позачергове засідання в п'ятницю. Він
також припустив, що «Слуга народу» підтримає подання про відставку Смолія.
5
В Європейському Союзі заявляють, що відставка
глави Національного банку України Якова Смолія, причиною якої він назвав
політичний тиск, є «тривожним сигналом», і виступили за самостійну роль НБУ.
З такою заявою в четвер у Брюсселі виступив
офіційний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Пітер
Стано.
«Оголошення про
відставку глави Національного банку України Якова Смолія на тлі ймовірного
політичного тиску є тривожним сигналом. Банк має зберігати здатність самостійно
виконувати свою роль. Підривання цієї важливої інституції ставить під загрозу
авторитет і підтримку програми реформ в Україні», - заявив він.
Коментар: Негативний та чіткий
сигнал. Очевидно наступні оцінки та практичні дії ЄС по відношенню до України
будуть залежати від того, хто і як займе пост Глави НБУ, а також які будуть
наступні дії влади по відношенню до інших членів Правління НБУ, якою буде
подальша політика українського центробанку.
6
Правління Національного банку України залишиться
командою і готове працювати далі, дотримуючись поточної політики для збереження
стабільності економіки в Україні, але за умови збереження їх права незалежно
приймати рішення, заявила перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова в четвер
в ході онлайн-зустрічі правління Нацбанку з бізнесом.
Рожкова додала,
що правління НБУ прагне до відкритого та ефективного діалогу з урядом, оскільки
тільки у співпраці вона бачить можливість забезпечити подальший розвиток
країни.
Коментар: Позитивна заява. Проте є
фраза на яку варто звернути увагу «але за умови збереження їх права незалежно
приймати рішення».
7.
Тиск на голову Національного банку України Якова
Смолія ставить під питання безпеку, справедливість і рівність усіх перед
законом в країні, заявляє Європейська бізнес асоціація (ЄБА).
«Крім цього,
надзвичайно важливою є кандидатура голови центробанку - професіонала своєї
справи, метою якого буде справді результат і продовження розпочатих реформ», -
зазначила асоціація в заяві.
«Тому
бізнес-спільнота сподівається, що влада зрозуміє всі можливі наслідки відставки
голови НБУ і закликає президента взяти цю ситуацію під особистий контроль», -
зазначила у заяві ЄБА.
8
Європейський банк реконструкції і розвитку
стурбований відставкою голови Національного банку Якова Смолія. Про це йдеться
в повідомленні банку.
«Керівництво України має діяти швидко і рішуче,
щоб уникнути будь-яких сумнівів у незалежності Національного банку України», -
йдеться в ньому.
При цьому в ЄБРР
зазначили, що незалежність НБУ має вирішальне значення для макроекономічної
стабільності, і ця незалежність користується безпрецедентним визнанням і
авторитетом.
9. Інші новини
Більшість українців вважає, що економічна криза
продовжиться не через коронавірус. 53% опитаних вважають, що економічна криза
восени цього відбутися через некомпетентність влади, 32% - через коронавірус. Про
це повідомляється в дослідженні групи Рейтинг.
Лише 6% вважають,
що причиною може стати війна на Донбасі.
В найближчі
півроку близько 40% очікують погіршення економічного становища країни, 31% -
відсутності змін, 17% - покращення.
Коментар: В принципі враховувати настрої українців
треба, але сприймати їх слід з дуже великою оглядкою. Ми вже писали в
попередніх оглядах, що в нашій країні не люблять владу в принципі, а
відсутність великого відсотку середнього класу унеможливлює для політиків
раціональність та об’єктивність оцінок маси людей. Українські політики в
найближчі десятиріччя мають все ж керуватись оцінкою своєї діяльності
невеликого прошарку українського суспільства і «працювати на перспективу», не
розраховуючи на велику подяку.
Та це 1) все ж
результати цього опитування є симптоматичними, 2) можливо саме через зниження
рейтингів домінуючої політичної сили в країні відбуваються зараз різні процеси,
які можна характеризувати як дестабілізуючі. Хочеться змінити сприйняття себе
на краще, а як це зробити невідомо.
1.
Ще один тривожний сигнал
Співголови Моніторингової місії Європарламенту
президент Польщі (1995-2005) Александр Квасневський та екс-президент
Європарламенту Пет Кокс у день суду над п'ятим президентом України (2014-2019
рр.) Петром Порошенком зробили спільну заяву, в якій застерегли чинного
президента України Володимира Зеленського від політичних переслідувань.
«Інформація, якою ми наразі володіємо,
свідчить про тривожний початок сповзання у демократичних стандартах, про крок
назад, який може перерости у ревізію досягнень Майдану. Політична боротьба
є всюди, але відбувається вона під час виборів, а у парламенті - під час
дебатів. Саме вони, а не суди, є аренами для боротьби з політичними
суперниками. Наближення місцевих виборів лише посилює нашу стурбованість, коли
ми спостерігаємо за тим, як з політичними опонентами розбираються через систему
правосуддя, а не через виборчий бюлетень», - йдеться в заяві, текст якої
розміщено на офіційному сайті Квасневського в середу.
Кокс і Квасневський зазначають, що якщо такий курс
переважатиме, то його першими жертвами стануть демократія та верховенство права
в Україні, які є
основними складовими загальних цінностей, на яких базуються прагнення України
щодо інтеграції в ЄС і НАТО.
«Українські
антикорупційні органи мають бути посилені, а не дискредитовані. Вибіркове
правосуддя через політично мотивоване переслідування має залишитися в минулому,
а не стати інструментом майбутнього. Державна безпека та правоохоронні органи,
прокуратура та судові системи вимагають незалежності, а не інструменталізації.
Європейська доля України не досягається ревізіоністськими кроками назад», -
наголошується в заяві.
При цьому Кокс і Квасневський зазначають, що
роблять цю заяву через те, що «мовчання в таких умовах може розцінюватися як
згода з тим, що відбувається».
Моніторингова
місія Європейського парламенту (Місія Кокса — Квасневського) зі спостереження
за розглядом кримінальних справ екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко,
колишнього міністра МВС України Юрія Луценка та колишнього виконувача
обов'язків міністра оборони України Валерія Іващенка, яка діяла з червня 2012
року по червень 2014 року. 7 червня 2014 року, після інавгурації п'ятого
президента України Петра Порошенка, Олександр Квасневський заявив про успішне
завершення місії.
Коментар: Все у заяві. Проте наразі, здається, місія Кокса — Квасневського офіційно
не працює. І зараз вирішення
справи Порошенка за судом.
11. Інтервенції НБУ
Національний банк України для заспокоєння валютного ринку вчора продав 200
мільйонів доларів на міжбанку.
Коментар: До уваги.
Повертаючись до місцевого
ринку акцій.
Очікуємо його рух у «боковику».
Очікуємо:
·
Певного руху курсу гривні вниз.
·
Певного зростання дохідностей ОВДП.
Звернемо увагу на поведінку
дохідностей євробондів України. Невже вони не будуть змінюватись?
Учасникам фінансового ринку
краще сьогодні, можливо перечекати і подивитись на поведінку української валюти
та українських фінансових інструментів.
сайт "КІНТО"
тел. (044) 246-73-50
