Аналітика та новини фондового ринка

Основні фінансові новини після огляду ситуації на фінансовому ринку України та світових ринках акцій.

Тижнева цінова динаміка на ринку акцій України до вчорашнього дня, включаючи окремі папери, порівняння з динамікою на світових фінансових ринках, обсяги торгів акціями на місцевих біржах за останні чотири тижні представлені на Рис. 1-5.

Новини.

Учасникам фінансового ринку України варто звернути увагу на появу двох «авторських» колонок у вчорашніх блоках новин, а саме:

1.      «ВСЕ ПРО ПРІОРИТЕТИ НБУ, АБО ЯК НАЦБАНК БУДЕ ОЖИВЛЯТИ ЕКОНОМІКУ КРАЇНИ»

Посилання https://zik.ua/blogs/vse_pro_priorytety_nbu_abo_yak_natsbank_bude_ozhyvliaty_ekonomiku_krainy_973742

та

сьогодні зранку

2.      «РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ»

Посилання:

https://zn.ua/ukr/macrolevel/robota-nad-pomilkami.html

Перша авторська «колонка» також була частково вчора викладена на «Інтерфакс-Україна» в замітці під заголовком «НБУ необхідно узгоджувати монетарну політику з урядом», посилання https://ua.interfax.com.ua/news/economic/673085.html.

Обидва дописи належать членам Ради Національного банку України: Богдану Данилишину, Голові Ради НБУ, та Віталію Ломаковичу, Члену ради НБУ, раднику Міністра фінансів України.

Обидва дописи є цілеспрямованими «програмними», тобто такими, які мають чітко позначити:

1.      наступні кроки Національного банку;

2.      претензії до минулого Голови та діючого керівництва НБУ;

3.      в цілому пояснити широкому загалу в інтерпретації членів Ради Національного банку України роль центрального банку взагалі і в «застосуванні» до України,  критерії, якими має керуватись центральний банк взагалі і конкретно в Україні, і конкретно в поточній ситуації, напрямки політики, інструментарій, яким працюють центробанки, і як би він мав застосовуватись на думку цих людей зараз в Україні, тощо.

Певну інтригу цим дописам додає те, що Богдан Данилишин серед певного загалу вважається «людиною Коломойського», зацікавленою в поверненні вже оздоровленого «Приватбанку» його колишнім власникам. Про це свідчать і власні дописи пана Богдана, наприклад його інтерв’ю «Главкому» 21 січня 2020 року, в якому він говорив по те, що бувші власники «Приватбанку» діяли «більш ініціативно, інноваційно та перспективно порівняно з іншими керівниками банків». Данилишин тоді також додав, що «спір щодо «ПриватБанку» зводиться «тільки до зростання судових витрат».

Очевидною проблемою є те, що у МВФ та країн-партнерів України є інша точка зору на питання пов’язані з «Приватбанком».

Пана Богдана також називають в числі кандидатів на посаду Голови Національного банку.

Персональний склад Ради Національного банку України та повноваження Ради можна знайти на сайті Національного банку за посиланням https://bank.gov.ua/ua/about/council

З сайту НБУ: «Повноваження Ради Національного банку України визначені Ст. 9 Закону України «Про Національний банк України». Згідно з нею, Рада Національного банку:

1.      розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на підставі пропозицій, наданих Правлінням Національного банку, публікує їх в офіційних виданнях та подає щорічно до 15 вересня до Верховної Ради України для інформування;

2.      здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики;

3.      здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї;

і далі інші менш значимі»

Наразі незрозуміло, яка в цілому позиція Ради НБУ, наскільки вона співпадає  з позначеними двома членами Ради НБУ позиціями

Є також ще два інші додаткові питання, які додають інтригу. Перша - заяви про те, що Верховна Рада може піти на додаткову грошову емісію гривні в сумі 300 мільярдів гривень. Друга – ряд справ, які зараз перебувають на розгляді Конституційного Суду України, в тому числі, але не тільки: визнання неконституційним «закон про систему гарантування вкладів».

Нагадаємо, в зв’язку з останнім наступне повідомлення Національного банку: «30 червня відбулось засідання Ради з фінансової стабільності для розгляду двох питань: ризики, що можуть виникнути через визнання неконституційним Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (за конституційним поданням Верховного Суду України №4/1868(15), а також робота державних банків зі зниження обсягу непрацюючих кредитів», посилання https://bank.gov.ua/ua/news/all/rada-z-finansovoyi-stabilnosti-obgovorila-riziki-viznannya-nekonstitutsiynim-zakonu-pro-fgvfo-ta-zatverdila-plani-roboti-derjbankiv-z-nepratsyuyuchimi-kreditami

Детальний аналіз цих двох останніх «інтриг» з їх частково об’єктивними та частково суб’єктивними оцінками можна знайти в тому числі в двох недавніх редакційних статтях «Дзеркала тижня»: 1) «МІЖ БАНКОВОЮ І НАЦБАНКОМ» від 2 липня за посиланням https://zn.ua/ukr/finances/mizh-bankovoju-i-natsbankom.html та 2) «НЕКОНСТИТУЦІЙНІ ГАРАНТІЇ» від 25 червня, посилання https://zn.ua/ukr/finances/nekonstituc%D1%96jn%D1%96-garant%D1%96-419950.html

Комплексний аналіз тез Голови та члена Ради НБУ варто чи навіть необхідно зробити уважним учасникам фінансового ринку України, оскільки вони: 1) можливо, позначають зміну монетарної політики Національного банку України, 2) в усякому разі позначають побажання стовно такої зміни, та 3) можливо, принаймні частково, позначають позицію наступного Голови НБУ.

В той же час не слід забувати, що:

1.      рішення про Голову Національного банку України ще не прийняте;

2.      залишається працювати діючий склад Правління НБУ, який може не повністю погодитись чи частково не погодитись з тезами Голови та члена Ради НБУ, так само, як з ними може не погодитись і майбутній Голова Національного банку.

Позначаючи громадянську позицію. Дуже хотілось би щоб в майбутніх рішеннях (в тому числі і відносно Голови Національного банку в питаннях «Приватбанку») і влада в цілому, і Національний банк України, і український уряд, в тому числі в особі Міністерства фінансів України, керувались вищими інтересами держави Україна, а при виборі між короткостроковими чи довгостроковими цілями економічної та фінансової політики, все ж суттєво більше орієнтувались на довгострокові інтереси України та українського народу.

На сьогодні ж для учасників місцевого фінансового ринку є два основні питання.

1.      Що робити з грошима, які є зараз на поточному рахунку чи мають скоро надійти.

2.      Як класифікувати ризики інвестування в Україні.

Стосовно першого, наприклад, є вибір:

1.      Купити ОВДП в гривні вважаючи, що великої девальвації гривні не буде.

2.      Купити ОВДП у валюті, в розрахунку на суттєву девальвацію.

3.      Покласти кошти на місячний депозит, очікуючи рішення по Голові НБУ, заявам стосовно його позиції, і приймати рішення через місяць.

Стосовно другого питання, конкретніше:

1.      Чи не буде ризиків зіпсованих стосунків з МВФ, іншими міжнародними фінансовими організаціями, ЄС, іншими країнами-партнерами України, ризиків по отриманню від них фінансування? Чи не буде ризиків для виходу держави Україна на «відритий борговий ринок», як це робив Мінфін до заяви про відставку Голови НБУ?

2.      Чи не буде ризиків дестабілізації фінансової та валютної ситуації в Україні цілому через інші причини (велику грошову емісію, тощо)? Як в цілому класифікувати ризики роботи з українськими фінансовим інструментами, українськими банками: як «великі», «середні», «малі»?

3.      Чи не буде значного зростання ризиків державних банків, які і зараз, чи частина з них, не є повністю фінансово здоровими, а саме: 1) додаткових ризиків через нові «полегшені» вимоги до них по кредитуванню, 2) вимог профінансувати щось сумнівне з точки зору повернення коштів. Більш конкретно. Чи можна класти кошти на річний, дворічний депозити в «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк» на рік чи два, не переживаючи, що у цих банків знову з’являться серйозні фінансові проблеми і ці кошти не опиняться «в зоні серйозного ризику»? Чи можна буде спати при цьому спокійно?

Повертаючись до українського ринку акцій.

Вчора індекс Української біржі підріс. Можливо, це було з часовим лагом певне відображення цінового відновлення на світових фінансових ринках, Рис. 3. Враховуючи відновлення світових фінансових ринків, вчорашню їх позитивну динаміку, власну графічну картину основного фондового індикатору України, на сьогодні видається більш імовірним подальше зростання індексу УБ.

сайт "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50