Аналітика та новини фондового ринка

Основними фінансовими новинами для учасників фінансового ринку України на сьогодні, як видаються є дві: результати вчорашніх первинних аукціонів Міністерства фінансів України з розміщення ОВДП та публікація вчора графіку первинних розміщень Мінфіном на третій квартал 2020 року.

Окремо варто відзначити позитивний факт зростання міжнародних резервів України в червні на 12,4% (валових) до 28,516 мільярдів доларів, про що Національний банк повідомив також учора. Це чинник зменшення ризиків для учасників ринку.

Ну а в цілому можна сказати, що суто українські новини зараз для місцевих учасників фінансового ринку набагато важливіші за світові, тим більше, що в світі нічого особливого з точки зору фінансів не відбувається. Хіба що варто звернути ще раз увагу на зростання вартості золота, як передвісника імовірної на думку ЄЦБ суттєвої інфляції через пару років.

В потоці ж місцевих новин, частина з яких не згадана тут, і які є все ж значимими для фінансового ринку країни, варто конкретніше виділити ті, які мають більш стратегічне значення з точки зору учасників ринку.

Чому більше уваги звертається на борговий ринок. Як би ми не хотіли говорити про місцевий український ринок акцій, він в останні роки надає дуже малі інвестиційні можливості і носить майже виключно високо спекулятивний характер. Відсутність, за виключенням пари емітентів, вільного грошового потоку у компаній та підприємств представлених на цьому, робить довгострокові інвестиції на цьому ринку переважно сумнівними, а невеликий free-float перетворює і спекулятивні та торгові операції в доволі ризиковану справу.

Що стосується вчорашніх аукціонів Мінфіну, то окремих учасників ринку цікавила реакція фінансового ринку в цілому на звільнення Голови НБУ та до певної міри реакція Мінфіну по дохідностям.

По графіку аукціонів цікавила в першу чергу пропозиція Мінфіну по наступним розміщенням валютних ОВДП. Можливо, особливо для більшості приватних осіб, учасників ринку, валютні ОВДП є зараз набагато більш цікавими через значне погіршення прогнозованості курсу гривні.

Є, щоправда, ще два чинники. Перший. Приватні інвестори схильні до мінімальних ризиків, можливо ще будуть оцінювати надійність навіть валютних ОВДП в світлі останніх подій. Для найбільш кваліфікованих учасників ринку може постати питання більш коротких валютних інструментів «для переходу в гривню» без втрат при її девальвації.

Є і питання наскільки ринок з позицій зміни ризиків, імовірної зміни монетарної політики в Україні, політики Мінфіну прийде до спільного з Мінфіном розуміння дохідностей ОВДП і в гривні, і в валюті. Простіше, чи варто приймати участь саме в найближчих первинних аукціонах, щоб не прогадати в дохідностях ОВДП, які можуть зрости (або ж знизитись).

Мінфін фактично в графіку розміщень дав позитивну інформацію. Міністерство фінансів на первинних аукціонах 14 і 28 липня запропонує річні доларові облігації внутрішньої держпозики, а в серпні - тричі (11, 18 і 25 серпня). Також для довідки Наприкінці кожного місяця Мінфін буде пропонувати чотирирічні цінні папери в гривні. Квартальний графік розміщень Мінфіну можна знайти за посиланням  https://mof.gov.ua/uk/kalendar-aukcioniv та на Рис. 1 в кінці цього огляду.

Що стосується вчорашніх аукціонів, то вони на жаль показали, що учасники боргового ринку України поки або не можуть визначитись з ризиками та дохідностями або ж не сприймають запропонованих Мінфіном дохідностей в світлі інвестиційних ризиків, які зросли, та загрози девальвації гривні.

В принципі, це зрозуміло, та все ж обсяг поданих заявок на вчорашні аукціони дуже неприємно здивував.

Всього вчора Мінфін «виручив» лише 313 мільйонів гривень, і то майже всі по тримісячним паперам. На річні та трирічні папери буле подано заявок на ринкову вартість 5 та 16 мільйонів гривень. Шокувала і кількість заявок: 3, 1 та 3 на ОВДП з терміном обігу 3 місяці, рік і два роки. Всі заявки були задоволені.

Дохідності були на рівні 7,24%, 9,50%, 10,20%. Коментувати тут при таких обсягах розміщень особливо нічого, за виключенням того, що Мінфін не пішов на збільшення дохідностей, що в принципі не дивує.

Український ринок акцій.

Значення індексу ПФТС вчора  знову не змінилось.

Вчора індекс Української біржі підріс на 0,15%. В цілому після суттєвого зниження продовжиться тренд на ріст індексу УБ.

Вчорашній ріст індикатору відбувся завдяки одній угоді з акціями Райффайзен Банк Аваль.

На Українській біржі вчора відбулось шість угод з акціями, чотири по безадресним заявкам, дві - адресні. Цікаво що пройшли угоди з акціями американської компанії Apple.

Результати торгів акціями по безадресним та адресним заявкам ні Українській біржі представлені нижче в Таблицях 3 та 4.

Таблиця 3. Ціни акцій по угодам по безадресним заявкам, біржовий курс та їх зміни на Українській біржі 07.07.2020, обсяги торгів

Таблиця 4. Ціни акцій по адресним угодам на Українській біржі, обсяги торгів  07.07.2020.

Дохідності єврооблігацій України дещо зросли. Відповідно їх ціни та прибутки інвесторів в ці папери дещо зменшились.

Трохи стосовно поглядів на економічну політику, які були озвучені вчора та позавчора.

Учасникам фінансового ринку України можливо варто продовжувати роздумувати над вибудовуванням своїх очікувань стосовно майбутньої монетарної політики НБУ, політики уряду і «десь» Верховної Ради, якщо говорити і про можливу емісію. Ця політика матиме чи може мати дуже значний вплив на динаміку валютного курсу гривні, відсоткових ставок, дохідностей, оцінки ризиків інвестування в Україну і ризиків роботи з державними банками України, як депозитними установами.

Вчора в потоці новин з’явилось велике інтерв’ю міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігоря Петрашка інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна» «ІНФЛЯЦІЯ В НАШІЙ СИТУАЦІЇ ПОВИННА БУТИ 8-9% - МІНІСТР ЕКОНОМІКИ ІГОР ПЕТРАШКО», посилання https://ua.interfax.com.ua/news/interview/673376.html

Здається, його слід покласти «в контекст» разом з двома авторськими колонками, які з’явились і днем раніше, і вчора: Богдана Данилишина, Голови Ради НБУ, та Віталія Ломаковича, бувшого члена ради НБУ, зараз радника міністра фінансів України: «ВСЕ ПРО ПРІОРИТЕТИ НБУ, АБО ЯК НАЦБАНК БУДЕ ОЖИВЛЯТИ ЕКОНОМІКУ КРАЇНИ», посилання https://zik.ua/blogs/vse_pro_priorytety_nbu_abo_yak_natsbank_bude_ozhyvliaty_ekonomiku_krainy_973742, також скорочено «НБУ необхідно узгоджувати монетарну політику з урядом», посилання https://ua.interfax.com.ua/news/economic/673085.html та «РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ», посилання: https://zn.ua/ukr/macrolevel/robota-nad-pomilkami.html

В матеріалах Данилишина та Ломаковича були викладені погляди на можливу майбутню політику НБУ. В інтерв’ю Петрашка – десь мабуть були викладені погляди уряду. Стосовно останнього можна сказати, що тут заголовок інтерв’ю міністра співпадає з учорашньої тезою прем’єр-міністра під час віртуального круглого столу «Українські реформи: що далі?». Прем’єр сказав буквально наступне: «У нас досить невисокий рівень інфляції, що сьогодні є складним моментом, який викликає дискусії серед експертів, дискусії з Національним банком. Оскільки тримати інфляцію з початку року в кризу 1,7% - це, з одного боку, дуже добре: це стабільність. Але з іншого боку це дещо підсушує й охолоджує економіку. Тому предмет інфляції та курс валют - це предмет дискусії між Міністерством економіки, Міністерством фінансів і Національним банком України».

Що добре з точки зору учасника фінансового ринку України. Що подібні матеріали в принципі з’явились, і пани Данилишин,  Ломакович, Петрашко та Шмигаль позначили претензії в тому числі до політики НБУ, показали, що вони мають на увазі в плані цілей та наступних кроків.

Що погано, чи недостатньо добре. Є все ж дуже значний елемент не конкретності в цих матеріалах для чіткого розуміння наступних можливих кроків уряду та Національного банку, їх наслідків, як позитивних, так і негативних. Говорять про більш м’яку політику Нацбанку. Хотілось би конкретніше і в цифрах, в чому вона можливо полягатиме. «Істина - конкретна» - так говорять. Є переконання, що авторам слід було б чіткіше позначити і оцінки в кількісному вираженні і конкретно описати можливі кроки, як і їх наслідки також в кількісному вираженні.

Доволі бажано, щоб свій коментар з цих питань надали також члени Правління НБУ, наприклад пан, Дмитро Сологуб. Суто теоретично, це могли б бути публікації в певних часописах.

Що мається на увазі. Наприклад, пан Петрашко чітко пише про інфляцію у 8-9%. Чесно кажучи не доводилось ніде за останні півроку бачити подібні прогнози для Україні, ні до коронакризи, ні після її початку, ні від місцевих, ні від світових експертів. Наприклад посилання:

https://www.imf.org/en/News/Articles/2020/06/09/pr20239-ukraine-imf-executive-board-approves-18-month-us-5-billion-stand-by-arrangement

https://www.focus-economics.com/country-indicator/ukraine/inflation

https://www.nordeatrade.com/en/explore-new-market/ukraine/economical-context

і т.д. і т.п.

В зв’язку з цим з’являються наступні питання до пана Петрашка, а заодно, можливо, пана Шмигаля:

1.      Звідкіля з’явився такий прогноз (чи побажання)?

2.      Чи це більше побажання чи будуть робитись дуже кроки по його реалізації? Чи плануються якісь конкретні заходи уряду для «розгону» інфляції, і чи є конкретні побажання до Національного банку, який міг в цьому відношенні змінити ситуацію на краще?

3.      Які вони в кількісному вираженні?

4.      Якщо так, якими будуть їх прогнозовані наслідки по інфляції в кількісному вираженні? Діапазон.

5.      Які будуть їх наслідки для курсу гривні по відношенню до долару США, євро?

6.      Що позитивного дасть зростання інфляції в кількісному вираженні?  Наприклад стільки-то відсотків додаткової інфляції додадуть стільки-то відсотків додаткового ВВП, змінять настільки-то дефіцит державного бюджету України і настільки-то державний борг.

7.      Чи можна говорити, що мова не йде про якийсь неприродній процес, не характерний для того стану економіки, в якому є зараз Україна? (Не щось типу «папа вези пінгвінів в Арктику, валюсь по географії»)

8.      Чи не будуть ці заходи порушувати, наприклад, принципи гнучкого курсоутворення?

9.      Чи не буде ризику занадто сильного «розгону» інфляції?

Стосовно інфляції ще пару питань та ремарок.

Чи не є поточний низький рівень інфляції в Україні тимчасовим (transitory, яка кажуть в таких випадках на Заході)? Це через значне зменшення цін на енергоносії та через суттєве падіння витрат населення через коронакризу? Останнє через тимчасове зменшення доходів населення, а також збільшення рівня збережень через певні острахи? І як тільки ціни на енергоносії почнуть зростати, економічна активність відновиться буде певний стрибок інфляції?

Якщо інфляція, на думку урядовців, замала, то чому уряд не розглядає, як крок для її стимулювання, збільшення тарифів на електроенергію для населення, а також тарифів на транспортування газу розподільчими трубопроводами?

Це дозволило б не тільки збільшити інфляцію, але сприяло б вирішенню нагальних інших проблем: 1) вирішенню питання неплатежів в секторі електроенергетики та великої взаємної заборгованості в ньому, 2) надало б галузі інвестиційний ресурс, 3) збільшило б конкурентоздатність української промисловості за рахунок зменшення тарифів на електроенергію для неї, 4) дало б фінансовий ресурс на закупівлю вугілля ТЕС до зими, 5) значно покращило б становище державної компанії «Центренерго». Може не все повністю та відразу, а частково та поступово. Здається, це, як кажуть в таких випадках, саме «парафія» панів Петрашка та Шмигаля. Чому цього не робиться? Чи вже ж є і такі плани?

Ніхто не претендує ні на які критичні зауваження, чи свою думку, як якусь свою істину. Державні службовці вищого рангу, обрані, призначені, затверджені на посаду, наділені повноваженнями для самостійного прийняття рішень. І всі надіються на те, що їх рішення будуть виваженими та правильними. Просто, крім цього, в умовах якихось значних перемін, великої невизначеності чи/та великих суперечок хотілось би, щоб вони свою думку чітко і конкретно доводили також до учасників фінансового ринку. (Крім дискусій  в трикутнику чи виключно серед банкірів)

По окремим тезам пана Богдана Данилишина. Процитуємо.

«По-третє, спільно з Міністерством фінансів та наглядовими радами державних банків переглянути політики управління ризиками цих банків з метою активізації кредитування підприємств реального сектору та державних пріоритетних проектів».

Далі – після значних та змістовних тез, теж саме по смислу: «Державний банківський сектор з 2017 року перевищує 50% активів банківської системи України. Проте його значний потенціал не використовується повною мірою для стимулювання економіки та фінансування державних проєктів розвитку».

Ще абзац і: «На сьогодні українські державні банки достатньо капіталізовані, прибуткові та ліквідні».

Питання до пана Богдана. Полишаючи «Приватбанк», які саме державні банки він має на увазі? «Укрексімбанк», який звернувся до державу про докапіталізацію? Той же банк «Укрексімбанк» та «Ощадбанк», які за результатами стрес-тестування, можливо будуть вимагати суттєвого додаткового капіталу. Малоприбутковий «Укргазбанк»? Давайте просто проаналізуємо звітність цих фінансових установ. Хочете, порівняємо її з поточною звітністю провідних банків Європи та США.

Звідки в пана Богдана Данилишина така інформація? Які в нього критерії капіталізації та прибутковості банків? Як вони співвідносяться з нинішньої практикою Європи та США та просто здоровим глуздом?

Відверто кажучи, не хотілось би, повтору чогось такого як, наприклад було в 2009 році, коли просто таки колосальну частку активів «Ощадбанку» складав кредит збитковому на той момент НАК «Нафтогаз України». Тоді в кулуарах навіть іноземні представники, які представляли не банківську, а інші галузі, тихенько, не грубо, по-західному, але дуже чітко говорили про абсолютну неприйнятність подібних ризиків з точки зору вкладників «Ощадбанку» і держави.

Знову до місцевого ринку акцій.

Видається з власного графіку індексу Української біржі, що його ріст сьогодні має продовжитись.

сайт "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50