Авторизація
Логін:
Пароль:
Забули пароль | Зареєструватися
Українська біржа - центр ліквідності акцій та похідних інструментів в Україні
Реєстрація Увійти
Вівторок, 26.11.2024 02:22
English English
Новини в форматі RSS Українська біржа в facebook Українська біржа в twitter
Приватним інвесторам
Торгoвцям
Емітентам
Фондовий ринок
Строковий ринок
Інформація про торги
Індекс
Технічна підтримка
Про біржу
Документи
Новини
Спецпроекти
Корисні посилання

Аналітика та новини фондового ринка

Пятница, 18 июня 2021

Аналітичний огляд ринку

КІНТО
Прогнозируемое настроение рынка: Нейтрально
Индекс UX по итогам дня: 1819,95+0,47%



Основними темами для місцевих учасників фінансового ринку за минулі сім календарних днів були та/чи лишались наступні:

·        зміна курсу гривні, первісне її укріплення, а потім певне ослаблення;

·        прогнози навколо цього в тому числі і одного з найбільших банків США Bank of America (BofA) - прогноз наведений в новому регіональному огляді банку –гривня надалі не буде укріплюватись - важливо для ряду учасників ринку;

·        нові і позитивні оцінки перспектив співпраці України з МВФ президента України в першу чергу, а також аналітиків двох банків з числа провідних банків США JP Morgan таBank of America (BofA);

·        рішення про збереження облікової ставки НБУ на рівні 7,5% (українські банкіри переважно очікували її зростання до 8−8,5% річних);

·        дані по інфляції в США;

·        думки та очікування засідання Комітету з відкритих ринків Федеральної резервної системи США, погляди центробанку США на інфляцію та формулювання очікувань політики в наступний період, що зумовило великий ціновий рух на світових фінансових ринках в другій половині цієї середи;

·        думки щодо інфляції в США та очікування фінансистів, банкірів, наскільки сплеск інфляції носить тимчасовий характер, їх прогнози на найближче майбутнє, позиціонування в сенсі інвестування;

·        з іншого – представлений в цю середу ФДМУ оновлений графік приватизації і в тому числі плани стосовно приватизації «Центренерго» та 4-х з 6-и державних обленерго (відповідно оголошені дати приватизації - квітень 2022 та лютий 2022).

Знецінення долара США через інфляцію, зменшення його купівельної спроможності мають значення для українських учасників фінансового ринку. Зменшення купівельної спроможності «зеленого» на практиці означає зменшення заощаджень тих, хто зберігає кошти у валюті. Тобто - їх знецінення не тільки через зростання споживчих цін в Україні, та цін на житло, скажімо в Києві, але й знецінення через зростання цін і за кордоном, що має практичне значення в сенсі середньо т довгострокової перспективі. Це дуже важливо, наприклад, для пенсійних заощаджень.

Фактор зростання інфляції ставить набагато більш жорстко питання, яким чином зберігати заощадження та як інвестувати. А для професійних учасників фінансових ринків акцій зростання інфляції також може означає і очікування цінового зниження на ринках акцій через більш близьку зміну політики центробанків світу в сторону більш жорстких рішень. А це дуже важливо для вибору інвестиційних рішень вже сьогодні.

Нові прогнози, Комітету з відкритих ринків Федеральної резервної системи США, які передбачають вищі темпи інфляції та більш ранню нормалізацію грошово-кредитної політики в цій країні, зумовили у середу та четвер значний рух на світових фінансових ринках, зокрема збільшення дохідності державних облігацій США, і як наслідок, зміцнення долара США (в тому числі в парі з євро та гривнею), зниження фондових індексів та зменшення ціни золота.

Що стосується українських новин, то важливо, що на днях президент нашої країни двічі підтвердив необхідність  продовження співпраці України та МВФ, спочатку на всеукраїнському форумі "Україна 30. Економіка без олігархів" у вівторок, а потім у середу у спільному інтерв'ю іноземним агентствам Associated Press, Reuters та Agence France-Presse. Хоча, при цьому Президент Володимир Зеленський заявив, що вважає несправедливою прив'язку траншів Міжнародного валютного фонду (МВФ) до реформ в умовах війни.

Якщо говорити про погляди аналітиків двох банків США з числа найбільших опубліковані в останні дні, то ті позитивно дивляться на перспективи співпраці України та МВФ. Також, як вже було зазначено аналітики Bank of America (BofA) не очікують суттєвого укріплення гривні. Ці думки мають бути позитивно сприйняті місцевими учасниками фінансових ринків.

Що стосується власне даних по інфляції в США, які вийшли гіршими за прогноз, тобто інфляція виявилось вищою і в місячному і в річному вимірі (на рівні 5,0% головна т 3,8% базова інфляція), то ряд аналітиків звертає увагу, що якщо взяти разом не лише останні 12 місяців, а два роки, з урахуванням минулорічної слабкої інфляції дворічний показник в перерахунку на рік за минулі 24 місяці лишається все ще в межах прийнятних показників, Рис. 1.

Однак, ряд фахівців не згоджується з тим, що сплеск інфляції носить тимчасовий характер.

І прихильники «теорії тимчасовості» і прихильники «теорії більш постійного характеру» останнього зростання цін погоджуються в тому, що причиною вищого росту споживчих цін є дисбаланси попиту та пропозиції в різних сегментах різних ринків (праці, сировини, тощо). А от наскільки ці дисбаланси тимчасові, стане зрозуміло лише через певний час – наступних кілька місяців – півроку. Це відкладення розуміння означає перенесення рішень і ключових формулювань на вересень цього року.

Та можна відзначити, і це важливо з практичної точки зору, що керівник банку JPMorgan Chase Джеймс Даймон (іноді - Дімон) на днях заявив, що фахівці цього банку схиляються до думки, що інфляція в США буде носити більш постійний характер і ФРС змушена буде реагувати. Тому банк поки накопичує кошти для того, щоб інвестувати в боргові папери не зараз, а пізніше, коли це буде більш вигідно.

Тож повертаючись до питання інвестування, ось приклад того, як один з найбільш відомих банкірів у світі дивиться на проблему інвестування в даний час.

Про все це трохи далі трохи детальніше в цьому огляді, який як завжди раз на тиждень огляд змістовно починається з короткого ілюстрованого таблицями та графіками опису того, що на минулому тижні відбулось в сегменті акцій на місцевих біржах (та й частково на світових біржах).


Рис.1
Рис.1

ФІНАНСОВІ РИНКИ

Ринок акцій України.

Спершу огляд динаміки ринку місцевих акцій за минулий тиждень.

Результати торгів акціями в Україні на минулому тижні, закінчуючи цим понеділком, відображені на Рис. 2-5. Там є динаміка цін окремих «індексних» паперів, і обсяги торгів на Українській біржі.

Зниження фондового індексу Української біржі у минулі дні відбулось в першу чергу через зниження цін акцій «Укрнафти» та Райффайзен Банк Аваль, зумовлене тим, що дати складання переліку для виплат дивідендів цими емітентами, пройшли.

УВАГА. Для полегшення контролю учасників місцевого ринку акцій над отриманням дивідендів в наведеній нижче Таблиці на Рис. 6 відображені для певного переліку компаній та підприємств, акції яких є у власності місцевих учасників ринку рішення по дивідендам, їх сумам, датам складання переліків для виплати дивідендів на підставі рішень зборів акціонерів, які пройшли в 2021 році та наступних рішень Наглядових рад акціонерних товариств. Дивіться уважно, ваша робота полегшиться.

Зміна цін окремих «індексних» паперів, і обсяги торгів на Українській біржі за минулий тиждень та обсяги торгів на УБ за минулі чотири тижні.



Рис.2
Рис.2

Зміна цін окремих «індексних» паперів, і обсяги торгів на біржі ПФТС за минулий тиждень та обсяги торгів на УБ за минулі чотири тижні.




Рис.3
Рис.3

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

за минулий тиждень.




Рис.4


Рис.4

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

з початку року.



Рис.5
Рис.5

Таблиця. Дивіденди визначені зборами акціонерів, які пройшли в 2021 році



Рис.6
Рис.6

Що стосується руху цін акцій ряду емітентів, ось нижче короткі коментарі по окреми з них.

«Турбоатом».

Нарешті в ціні цього малоліквідного пайового паперу (тобто акцій), особливо в малоліквідного востанній час інвестори почали враховувати окрім виплати дивідендів (чи точніше мабуть поки що їх невиплати, але нарахування) ще дві чи три негативні обставини. Це не тільки рішення суду про забезпечення позовів акціонера, пов’язаного з російськими «Силовими машинами», але й вкрай слабкі фінансові результати останнього часу та наявність чи точніше появу через це значної заборгованості по кредитам перед двома державними банками. Ціна акцій цього підприємства донедавна не відображала в повній мірі минулорічне зниження його фінансових показників. Значення EBITDA  у 7 мільйонів доларів США «Турбоатому» за результатами роботи останні 12 місяців до 31.03.2021 дуже мале, втричі менше, ніж те що було що рік назад (теж слабке). Це - через низькі обсяги виробництва і реалізації і більшу частку умовно-постійних витрат. Коефіцієнти EV/EBITDA та P/E по останнім минулим фінансовим результатам тому чималі. Коефіцієнт P/B на рівні 0,5, при ціні акції 6,75 гривень, при таких фінансових результатах не виглядає вже дуже замалим.

Цікаво і позитивно, що «Турбоатому» в першому кварталі 2021 року віддав частину боргів по кредитам, але це відбулось в першу чергу за рахунок значних надходжень в сумі 133,5 млн. грн. відображених в статті «Інші надходження» в звіті про рух грошових коштів в розділі «інвестиційна діяльність».

Ці платежі - це зменшення суми депозитів, що знаходяться на рахунках покриття по банківських гарантіях, виданих на користь покупців та (або) постачальників «Турбоатому» в забезпечення належного виконання зобов’язань Товариства за укладеними договорами на постачання продукції. Вони відображені в Балансі в першому його розділі в статті «Інші необоротні активи» (стаття 1090). Станом на 31 грудня 2020 року,  як і на 31 грудня 2019 депозити було розміщено на строк до березня 2024 року. Товариство має обмежене право на розпорядження цими коштами. У 2020 році, як і у 2019 році на залишок грошових коштів на цих рахунках нараховувалися відсотки за ставками до 4,5%-5,7% річних. Загальна сума цих депозитів після їх зменшення в першому кварталі 2021 року складала станом на 31.03.2021 – 922 мільйона гривень.

Акціонерам «Турбоатому» залишається поки надіятись на відновлення інвестиційної активності в Україні і в світі, в першу чергу в секторі електроенергетики, якщо точніше електричної генерації. На жаль відомі і великі фінансові проблеми цього сектору в Україні, про що трохи нижче, поки все ж дають підстави будувати лише доволі обережні очікування.



Рис.7


Рис.7



Рис.8
рис.8

«Центренерго».

На минулому тижні було кілька значимих новин, які можуть в перспективі вплинути на ціну цих акцій і вплинути позитивно. Поки що поточна ринкова ціна цих паперів 9,5 гривень за акцію все ще низька, незважаючи на її ріст на значних 30% з 7,30 гривень з початку року. Якщо взяти середнє чи медіанне співвідношення між значенням індексу Української біржі та ціною акції "Центренерго" і поточне значення індексу УБ, не задумуючись про інше, то можна зробити висновок  ціна акцій "Центренерго" мала б бути в діапазоні 12-12,4-12,7 гривень за акцію. Насправді причина низької поточної ринкової ціни цих акцій збиткова робота компанії. Якщо раніше усереднена EBITDA компанії по рокам у 50 мільйонів доларів на рік здавалась занизькою, то зараз мова йде про неї, як доволі непогану цифру.

Перша позитивна новина для ціни цих акцій – це інформація про те, що згідно з оновленим графіком Фонду держмайна підприємство має бути приватизоване в березні 2022 року. У ФДМ повідомили, що процес підготовки до приватизації триває. "Важливим етапом є ухвалення рішення про створення вертикально-інтегрованої компанії. Вже завершено аудит шахт і наразі очікується затвердження фінального списку для включення у вертикально-інтегрований холдинг на базі підприємства", - уточнили агентству "Інтерфакс-Україна" у Фонді.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що державні пакети акцій у ПАТ "Центренерго" та ПАТ "Одеський припортовий завод" (ОПЗ) готові для продажу на приватизаційних конкурсах. Про це він сказав під час спілкування з журналістами на всеукраїнському форумі "Україна 30. Економіка без олігархів" у цей вівторок.

Іншою позивною подією для компанії стало збільшення у середу Нацкомісією, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунпослуг (НКРЕКП) максимальних граничних цін на оптовому ринку електричної енергії "на добу вперед" (РДВ) і внутрішньодобовому ринку (ВДР).

Також ще однією важливою і теж позитивною подією для компанії була виведення в «холодний резерв» 4-ого блоку Запорізької АЕС.

Дві останні події дають сподівання на те, що ціна на оптовому ринку електроенергії України суттєво зросте, що дозволить все ж «Центренерго» вийти на прибуткову роботу.

В останні місяці після зміни керівництва «Центренерго» регулярно повідомляє на своєму сайті про результати продажу електроенергії компанією. З цієї інформації  можна зрозуміти, що цій компанії ніяк не вдається реалізувати електроенергію по пристойній ціні через поточні ринкові умови.

Наприклад останнє. 14 червня 2021 року ПАТ «Центренерго» на ТБ "Українська енергетична біржа" продав базового графіка загальним обсягом 18 000 МВт.г з періодом відпуску з 16 по 30 червня 2021 року по ціні 1200 грн/ МВт.г без ПДВ та блокового графіку з 20 по 12 годину загальним обсягом 10 540 МВт.г з періодом відпуску з 01 по 31 липня 2021 року по  середньозваженій ціні 1191 грн/МВт.г без ПДВ.

20 травня  ПАТ "Центренерго" було продано весь виставлений компанією обсяг 100 МВт базового графіка 220 800 МВт.г з періодом поставки з 01 червня по 31 серпня 2021 року на загальну суму 276,5 млн. грн без ПДВ по середньозваженій ціні 1252 грн/ МВт.г без ПДВ.

17 травня 100 МВт з графіком поставки з 8 до 23 годин з періодом поставки з 1 червня по 30 вересня 2021 року загальним обсягом 195 200 МВт.г було продано ПАТ "Центренерго" на весь обсяг на суму 273,9 млн. грн без ПДВ при середньозваженій ціні 1403,20 грн/ МВт.г без ПДВ.

І далі, увага, цитата. «Нинішня закупівельна ціна вугілля – 1650 грн/т (без ПДВ та транспортування, ще 200 гривень транспортування) — не дає ПАТ "Центренерго" можливості вийти на рівень рентабельності. Водночас приватні компанії теплової генерації мають ефективні вугільні підприємства, які забезпечують економічно ефективну генерацію з конкурентною собівартістю». Далі: «Розв'язання цієї проблеми є необхідною передумовою для ефективної роботи та максимізації бюджетних надходжень у ході майбутньої приватизації підприємства. Передумовою для цього стане створення  вертикально інтегрованої компанії шляхом об’єднання ПАТ "Центренерго" з перспективними державними шахтами».

На питання кореспондента: «Яка собівартість електроенергії при ціні 1650 грн за тонну вугілля?», нинішній керівник компанії Юрій Власенко відповів так: «Приблизно 1,5 грн за кВт-год. На кожній станції по-різному. А продаємо ми на РДВ (ринку на добу вперед) і двосторонньому ринку в середньому по 1,3 грн за кВт-год».

Ще одне і значиме. Також він заявив наступне: «Важливим для компанії є розв'язання проблеми заборгованості – як кредиторської, так і дебіторської. Майже півтора мільярда боргу ДП "Енергоринок", борги НЕК "Укренерго" перед ПАТ "Центренерго" і понад 900 мільйонів гривень ПАТ "Центренерго" перед "Нафтогаз Трейдинг" доволі серйозно шкодять інвестиційній привабливості компанії».

Тож висновок надіємось на підвищення тарифів та позитивні результати інтеграції компанії з шахтами і тоді можлива названа Юрієм Власенко ціна 200-300 мільйонів доларів США чи то за державний пакет акцій, чи то за 100% акціонерного капіталу при приватизації (це 15-22 гривні за 1 акцію, якщо брати 100%), можливо, вибачте за тавтологію, стане реальністю. В усякому випадку важко зрозуміти, як без цього можна буде успішно приватизувати компанію.


Рис.9
Рис.9

Рис.10
Рис.10

Рис.11
Рис.11

Миронівський хлібопродукт, МХП, MHP SE.

В нашому огляді на минулому тижні вже згадувалось про потужний come back ціни акцій МХП. Це різке «повернення» продовжилось і у минулі дні, та все ж в останні трохи призупинилось, Рис. 12. Ціну цих акцій «необхідно буде перевірити» – «підтвердити» реальними фінансовими показниками - прибутками в другому кварталі 2021 та може ще й у третьому. В минулих цінах акцій Миронівського хлібопродукту в попередні роки, 8-10 доларів за акцію і вище, Рис. 13, так чи інакше враховувались дуже значні податкові пільги підприємства яких в останні роки нема.

Вчора була опублікована важлива і не позитивна виробнича статистика підприємств сектору в Україні. Зокрема у травні 2021 року порівняно з травнем 2020 року виробництво м'яса зменшилось на 2,8%, або на 7,1 тис. тонн, і становило 243,1 тис. тонн. Порівняно з квітнем 2021 воно зменшилось на 23,3%, або на 73,7 тис. тонн.

Про це повідомила Державна служба статистики.

Виробництво м'яса в Україні в живій вазі в травні, за даними Держстату, тис. тонн:

травень 2021

у % до квітня 2021

у % до травня 2020

Всього

243,1

76,7

97,2

І ще одне. У травні в річному вимірі даними Держстату поголів'я птиці знизилось на 4,5 %, хоча порівняно з квітнем воно збільшилося на 13%, або на 25,349 млн голів і на 1 червня 2021 року становило 220,664 млн голів.

Поголів'я птиці станом на 1 червня 2021 року, за даними Держстату, тис. голів:

01.06.2021

в % до 01.05.2021

в % до 01.06.2020

Поголів'я птиці

220 663,7

113,0

95,5




Рис.12
Рис.12


Рис.13
Рис.13

Ринок облігацій України та світу, інфляція.

Повторимо знову тезу, яка була в одному з попередніх оглядів. Ключовим для розуміння того, що відбувається на ринку облігацій України, є те, що відбувається на ринку облігацій в США та в світі. А визначальним для цього є політика центробанків, де тон задає ФРС  США. В меншій мірі має вплив політика ЄЦБ. Та зараз ці два провідні центробанки світу узгоджують у великій мірі свою політику. Хоча, звичайно, через різні умови вона часом суттєво різниться.

На двох графіках нижче наведені озвучені цієї середи нові прогнози та очікування членів Комітету з відкритих ринків ФРС США, які, ВАЖЛИВО, суттєво змінились порівняно з березнем.

Як і очікувалося, Комітет, який формує грошово-кредитну політику США, одноголосно залишив свою базову ставку короткострокових запозичень на рівні близько нуля. Але чиновники вказали, що підвищення ставок може відбутися в 2023 році, в той час, як ще в березні не очікувалось їх збільшення принаймні до 2024 року Рис. 14. Так звана крапкова діаграма очікувань окремих членів вказує зараз на два підвищення в 2023 році. Точковий графік червневого засідання FOMC показує, що 7 чиновників ФРС очікують зростання у 2022 році, а 13 ФРС - в 2023 році, Рис. 15.

ФРС підвищив загальні очікувані показники інфляції до 3,4%, що на цілий відсотковий пункт перевищує прогноз березня. В заяві після останнього засідання однак залишилась теза, що інфляційний тиск є "тимчасовим". Підвищені очікування виникли на фоні найбільшого зростання споживчих цін за останні 13 років.

Фінансові ринки відреагували на новини ФРС: ціни акцій в цю середу знижувались, а дохідність державних облігацій зростала, оскільки інвестори очікували зміну політики ФРС в сторону більш жорсткої, включаючи ймовірність сповільнення викупів облігацій з ринку, Рис. 16.

Відповідно також ціни зовнішніх державних облігацій України, ОЗДП, сьогодні зранку в четвер, знижувались, а їх дохідності зросли, Рис. 17.

"Це не те, що очікував (фінансовий) ринок", - заявив наприклад після засідання Джеймс Макканн, заступник головного економіста однієї з найбільших світових компаній з управління активами Aberdeen Standard Investments. "ФРС зараз сигналізує про те, що ставки повинні зростати раніше і швидше, і їх прогноз передбачає два підвищення в 2023 році. Ця зміна позицій є дещо гіршою порівняно з нещодавніми заявами ФРС про те, що останній сплеск інфляції є тимчасовим".

"Якщо ви маєте намір здійснити два підвищення ставок в 2023 році, вам доведеться почати скорочувати викупи через доволі короткий проміжок часу, щоб досягти цієї мети", - таку думку висловила Кеті Джонс, керівник відділу фіксованого доходу в відомій брокерській фірмі Charles Schwab. «Потрібно, можливо, від 10 місяців до року, щоб зменшувати викупи помірними темпами. Тоді ви дивитесь на те, що нам потрібно почати зменшувати викупи, можливо, в кінці цього року, і якщо економіка буде продовжувати трохи перегріватись, то зростання ставок буде скоріше більш раннім".

Прогнози ФРС з базовою ставкою ФРМ включно.

Червневі порівняно з березневими 2021 року.



Рис.14
Рис.14

Поточні очікування членів Комітету з відкритих ринків ФРС по збільшенню базової ставки в США.




Рис.15
Рис.15

Дохідність 10-и річних державних облігацій США.






Рис.16
Рис.16

Ціна ОЗДП України з погашенням в 2033 році.




Рис.17
Рис.17

Посилання: https://www.boerse-frankfurt.de/bond/xs2010030836-ukraine-republik-7-253-20-33

Що стосується дохідності ОВДП, то на минулих аукціонах вони мало змінились.

Міністерство фінансів у вівторок, 15 червня, розмістило ОВДП на 6 млрд гривень і 60,8 млн доларів, всього 8 млрд. грн. в еквіваленті.

Мінфін розмістив папери в гривнях з терміном обігу 399 днів на 2 904,6 млн гривень під 10,97% річних, 525 днів - на 61,3 млн гривень під 11,30% річних, 707 днів - на 1 512, 9 млн гривень під 12,00% річних, 1 071 день - на 701,7 млн гривень під 12,30% річних і 1 792 дня - на 1 615,5 млн гривень під 12,59% річних.

Папери з терміном обігу 399 днів мають на 0,2% нижчу дохідність, ніж на попередніх аукціонах, папери з терміном обігу 1 792 дня на 0,07% вищу дохідність. Це при тому, що декларована Райффайзен дохідність продажу ОВДП з погашенням в 2027 році знизилась за тиждень на 0,30% з 12,50% до 12,20%.

Папери в євро розміщені на 60,8 млн євро, мають термін обігу 358 днів і дохідність 2,5% річних.

Якщо говорити про вторинний ринок, то по декларований Райффайзен дохідностям спреди дохідності за минулий тиждень розширились. На «дальньому» кінці дохідність купівлі зросла на 0,00-0,15%, продажу знизилась на 0,25-0,30%. На «ближньому кінці» дохідності і продажу і купівлі переважно підросли. Цей рух можна пов’язати з укріпленням гривні.





Рис.18
Рис.18

Курси валют

Для ряду місцевих учасників фінансового ринку і імовірно їх більшості, поведінка курсу гривні до твердих валют не має великого значення, якщо ці зміни не носять значного характеру. У них є виділена «тверда квота» (у когось навіть майже на всі інвестиції) для інвестицій в національній українській валюті. То ж навіть суттєві курсові рухи гривні, знову ж таки якщо вони не радикальні, носять більше інформативний характер.

Однак, для іноземних учасників не всіх, а тих, хто не придержується інвестиційної політики «твердих валютних квот» і також частини місцевих учасників фінансового ринку курсова поведінка гривні і прогнози стосовно неї мають велике практичне значення оскільки ці інвестори змінюють валюти інвестування доволі часто.

Гривня донедавна останній місяць укріплювалась по відношенню і до долара і до євро, причому ступінь цього укріплення, швидкість та глибина цього руху перевищила велику частину прогнозів чи очікувань, Рис. 19 та Рис. 20. Хоча, варто зазначити, чимало учасників цього ринку саме такого руху і очікувало.

Якщо говорити про часові рамки, то початок цього сильного руху - це десь середина квітня, Рис. 20.

Імовірніше за все, і для багатьох це дійсно важливо гривня помітно ослабне до кінця цього року. Курс гривня – долар може досягти і значень в районі 28-28,5. Не зовсім виключено, хоча це і помітно менш імовірно курс буде і 29,0.

А це все важливо ля інвестиційних рішень. Тому що на піврічному проміжку це зниження відповідно «оцифровується», як 2,9%-4,8%-6,6%. В тепер увага, залежності від погляду на курс з урахуванням ризиків нижня границя цього діапазону «дає добро» на інвестування валютних коштів в гривневі ОВДП «прямо зараз», якщо ці інвестиції «довгі». А от якщо погляд інший і орієнтація йде на верхню границю, то поспішати з інвестуванням не варто. Тому що це втрата брутто 13,6% річних на курсі (не рахуючи спреду). А це більше за поточні дохідності довгострокових ОВДП на вторинному ринку. А з урахуванням 1) альтернативної дохідності і 2) якщо є погляд, що дохідності в гривні ще трохи підростуть та 3) приймаючи до уваги все ж якісь ризики (наприклад співпраці з МВФ), з інвестуванням в гривневі ОВДП має сенс почекати.

Тож тут погляд на майбутній курсовий рух гривні, а також на майбутню динаміку дохідності ОВДП з урахуванням світових тенденцій, можливо десь на політику НБУ, та й до певної міри ризиків припинення співробітництва з МВФ чи його призупинки, грають значну роль. І все це також може пояснювати і динаміку «входження» нерезидентів в ОВДП і навіть самі курсові рухи гривні, які від цього входження посилюються чи слабшають. І навіть десь рухи дохідності – через зміну попиту зі сторони покупців.

Аналогії минулих курсових рухів гривні тут корисні, Рис. 21.

Рух пари євро-долар і загальне укріплення долара США також мають значення. Що стосується останнього ослаблення гривні проти долара, то тут роль росту індексу долара зіграла, як видно з графіку Рис. 20, вирішальну роль.




Рис.19
Рис.19

Рис.20
Рис.20

Рис.21
Рис.21

Графік пари євро долар. Часовий інтервал 1 година.



Рис.22
Рис.22

Графік пари євро долар. Часовий інтервал 1 день.



Рис.23
Рис.23

Світові ринки акцій.

Як вже було зазначено вище зміна прогнозів вплинула на руху американських фондових індексів, щонайменше пригальмувавши їх зростання, Рис 24.

Це гальмування на світових ринках акцій стосується усіх крупних ринків, однак європейських в меншій мірі через їх меншу поточну оцінку та дещо іншу політику ЄЦБ а також та в немалій мірі ослаблення євро, Рис. 25.

Однак, що стосується ринків країн, які розвиваються в цілому, і регіонального ринку країн Центрально-Східної Європи, то зміна настроїв ФРС США на ці ринки має помітний вплив, Рис. 26-27.

Графіки індексів S&P 500, Dow Jones, NASDAQ. Денні зміни



Рис.24
Рис.24

Графік загальноєвропейського широкого індексу STOXX 600 (євро). Денні зміни



Рис.25
Рис.25

Графік композитного фондового індексу країн, які розвиваються MSCI EM (долар США). Денні зміни



Рис.26
Рис.26

Рис.27
Рис.27

І ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО МІСЦЕВОГО РИНКУ АКЦІЙ

Теоретично і раніше практично все це (стосовно ринків акцій країн, які розвиваються і особливо фондового індексу близького до нас регіону) має вплив в результаті і на рух місцевого українського фондового індексу УБ і на рух окремих індексних акцій. Хоча, звичайно, і індивідуальні історії, як, наприклад наведені вище «історії» «Турбатому» та «Центренерго» мають не менший вплив.

ДОДАТОК. НАЙБІЛЬШ ЗАЧИМІ НОВИНИ ДЛЯ МІСЦЕВИХ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ЗА ОСТАННІ ДНІ.

***

Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 7,5%.

Про це йдеться в повідомленні НБУ за результатами засідання монетарного комітету.

Зазначається, що інфляція в травні прискорилася вище прогнозу Національного банку перш за все через подорожчання окремих високоволатильних компонентів споживчого набору під впливом переважно короткострокових факторів.

Прискорення цінової динаміки пов'язано перш за все з тенденціями на світових товарних ринках, зокрема з подорожчанням природного газу та соняшникової олії.

Значний вплив мала також низька база порівняння минулого року.

Інфляційні очікування бізнесу і населення хоча і залишаються підвищеними, але в останні місяці стабілізувалися.

Національний банк надалі готовий підвищувати облікову ставку, якщо істотне посилення фундаментального інфляційного тиску і погіршення очікувань становитимуть загрозу для досягнення інфляційної мети 5% у 2022 році.

Наступне рішення за обліковою ставкою буде прийматися з урахуванням оновленого макроекономічного прогнозу, яке буде опубліковано в липні.

***

Президент України Володимир Зеленський вважає висунення Україні з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ) таких самих вимог, як і іншим державам, несправедливим, оскільки в Україні на Донбасі триває війна.

Водночас президент сказав, що продовження співпраці України з МВФ важливе для економічної стабільності та інвестиційного клімату, оскільки до програми МВФ прив'язані інші програми фінансової підтримки".

***

Президент Володимир Зеленський вважає несправедливою прив'язку траншів Міжнародного валютного фонду (МВФ) до реформ в умовах війни.

Про це він повідомив у спільному інтерв'ю іноземним агентствам Associated Press, Reuters та Agence France-Presse.

"Маяки" у судовій реформі - там питання у Вищій раді правосуддя, ВККС і НАБУ. Ось ті законопроєкти, які нині передбачені МВФ. Всі три в першому читанні прийняті. Я очікую подальших кроків від Верховної Ради. Все погоджено. Але можуть бути несподіванки, сюрпризи - так у нас трапляється в парламенті. Як було з НАЗК: мені довелося накласти вето на закон, тому що хтось додав. На жаль, відповідальності у депутатів багатьох партій немає. Я навіть не знаю, навіщо вони це роблять - просто, вибачте, назло країні. Як то кажуть "а баба-яга - проти". Це ускладнює ситуацію", - сказав він.

Отримання траншу МВФ Зеленський назвав важливим для України.

"Це важливо насамперед для нашої економічної стабільності та інвестиційного клімату, тому що завжди до програми МВФ прив'язані інші програми і ставлення інвесторів. Тобто тут питання не тільки грошей, а більше питання до інвестиційного клімату тощо", - сказав він.

Глава держави запевнив у виконанні Україною своїх обіцянок для отримання траншу і спрогнозував, що його буде виділено восени.

Водночас він заявив, що і без траншу "ми будемо жити".

"Тому ми обов'язково зробимо все, що пообіцяли", - резюмував президент.

***

Аналітики Bank of America (BofA) Global Research не очікують подальшого номінального зміцнення гривні, йдеться в дослідженні (BofA) 14 червня.

"Ми, як і раніше, конструктивні щодо Міжнародного валютного фонду (МВФ), але не очікуємо подальшого номінального зміцнення гривні, особливо з огляду на сезонність курсу в третьому кварталі", - зазначено в повідомленні.

***

Аналітики JP Morgan прогнозують отримання Україною $3 млрд до кінця 2021 року, а також збільшення міжнародних резервів до $32,5 млрд – завдяки зумовленому перевищенням припливу валюти над її відтоком зростанню валютних резервів на $0,6 млрд і додемісії СПЗ на $2,7 млрд із боку МВФ.

У регіональному періодичному звіті банку, що вийшов цього тижня, його автори очікують надходження другого траншу кредиту МВФ до вересня цього року.

Експерти вважають, що президент та уряд країни зацікавлені якнайшвидше виконати всі необхідні умови Фонду, щоб отримати транш до початку осені, коли обговорюватимуть бюджет на 2022 рік. Водночас вони оцінюють у 20-30% ризик того, що необхідні для траншу закони не будуть ухвалені до літньої перерви і співпраця з МВФ може відновитися лише наприкінці цього року або в наступному.

У звіті зазначено, що прогресу в ухваленні антикорупційного та судового законодавства, необхідного за умовами програми stand by, поки що немає, але очікується зміна ситуації до кінця червня.

***

ФДМ підтверджує план надходжень 12 млрд грн у 2021 році за відсутності бюрократичних перепон

Затримка із законодавчим розблокуванням великої приватизації призвела до перенесення конкурсів за низкою об'єктів на 2022 рік, однак за умови відсутності бюрократичних перепон підготовлених об'єктів достатньо для надходження запланованих у держбюджеті-2021 12 млрд грн, повідомив голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко.

Щодо "Центренерго", продаж якого наразі заплановано на березень 2022 року, у ФДМ повідомили, що процес підготовки до приватизації триває. "Важливим етапом є ухвалення рішення про створення вертикально-інтегрованої компанії. Вже завершено аудит шахт і наразі очікується затвердження фінального списку для включення у вертикально-інтегрований холдинг на базі підприємства", - уточнили агентству "Інтерфакс-Україна" у Фонді.

Приватизація 6 обленерго, які залишилися у власності держави, та Одеського припортового заводу (ОПЗ) планується на перше півріччя 2022 року. Відповідно до оновленого графіка конкурси з продажу обленерго повинні відбутися в лютому наступного року, а до кінця квітня - ОПЗ.

По графіку на серпень заплановано конкурс з продажу Об'єднаної гірничо-хімічної компанії зі стартовою ціною 3,7 млрд грн, на вересень - Азовський судноремонтний завод, на жовтень - "Перший київський машинобудівний завод" (раніше - "Більшовик"), а на листопад - "Президент Готель" і два порти: Білгород-Дністровський морський торговельний порт і морський торговельний порт Усть-Дунайськ.

Що стосується Одеського припортового заводу (ОПЗ), то його аукціон тепер намічений на квітень. "Наразі підготовка ОПЗ до приватизації перебуває на четвертому етапі з п'яти", - зазначили у ФДМ, нагадавши, що важливим рішенням є відмова Верховного Суду у виконанні рішення Стокгольмського арбітражу про стягнення з підприємства на користь Ostchem Дмитра Фірташа майже $300 млн.

***

Фонд держмайна готовий оголосити конкурс з відбору радника з приватизації державних обленерго, як тільки Мінекономіки делегує своїх представників до конкурсної комісії, і очікує, що це станеться в цьому місяці, повідомив глава Фонду держмайна Дмитро Сенниченко. У бліц-інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" в кулуарах форуму "Украіна.30" він нагадав, що це буде перший конкурс, в якому переможець буде відібраний в два етапи - з перед кваліфікацією, щоб забезпечити відбір дійсно якісних інвестбанків і аудиторів.

В ході форуму ФДМ представив оновлений графік приватизації, в якому продаж чотирьох обленерго ("Миколаїв-", "Харків-", "Запоріжжя-" і "Хмельницькобленерго") запланований на лютий 2022 року, тоді як продаж пакетів ще двох держави обленерго ("Тернопіль-" і "Черкасиобленерго") поки відсутні.

***

Президент України Володимир Зеленський вважає, що державні пакети акцій у ПАТ "Центренерго" та ПАТ "Одеський припортовий завод" (ОПЗ) готові для продажу на приватизаційних конкурсах. Про це він сказав під час спілкування з журналістами на всеукраїнському форумі "Україна 30. Економіка без олігархів" у вівторок.

***

У січні-квітні від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами погіршилося на $417,3 млн до $1 298,9 млн (важливо для курсу гривні по відношенню до твердих валют)

Експорт товарів у січні-квітні 2021 року склав 19 093,9 млн, при цьому він збільшився на 18,8% порівняно з січнем-квітнем 2020 року.

Імпорт товарів у січні-квітні 2021 року становив 20 392,8 млн, збільшившись на 20,3%.

У 2020 році імпорт товарів перевищив експорт на 4 878,4 млн доларів.

Протягом 2020 від'ємне сальдо торгівлі товарами покращилося на 5 867,2 млн доларів порівняно з 2019 роком (2019 рік від'ємне сальдо становило 10 745,6 млн доларів).

Торговельні операції з основними партнерами в січні-квітні, млн доларів:

Експорт

Імпорт

січень-квітень 2021

% від загального

січень-квітень 2021

% від загального

Всього

19093,9

100,0

Всього

20392,8

100,0

Китай

2789,0

14,6

Китай

2894,2

14,2

Польща

1459,5

7,6

Німеччина

1774,9

8,7

Туреччина

1210,9

6,3

Росія

1639,3

8,0

Росія

915,9

4,8

Польща

1451,1

7,1

Італія

871,7

4,6

Білорусь

1251,4

6,1

Німеччина

842,0

4,4

США

1186,4

5,8

Індія

713,1

3,7

Туреччина

848,3

4,2

Нідерланди

615,0

3,2

Італія

688,4

3,4

Експорт

Імпорт

січень-квітень 2021

січень-квітень 2020

січень-квітень 2021

січень-квітень 2020

Всього

19093,9

16072,3

20392,8

16951,6

Неблагородні метали та вироби з них

4284,2

3124,9

1085,3

922,9

- чорні метали

3723,3

2692,2

324,2

297,7

Продукти рослинного походження

3467,7

3981,3

907,7

829,7

- зернові культури

3016,4

3467,1

107,3

111,5

Жири й олії тваринного і рослинного походження

2111,4

1978,8

132,1

86,1

Живі тварини та продукція тваринництва

376,6

364,2

468,3

367,6

Продукція харчової промисловості

1256,5

1138,1

974,3

869,9

Мінеральні продукти

2778,1

1665,5

3619,6

3183,5

Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; звукозаписна та відтворювальна апаратура; телеапаратура

1708,1

1367,6

3942,2

3197,2

- реактори ядерні, котли, машини

632,9

631,6

2201,5

1564,7

- електричні машини й устаткування

1075,2

735,4

1740,7

1631,4

Енергетичні матеріали, нафта та продукти її переробки, всього

239,5

270,0

3431,1

2991,4

Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості

693,1

605,3

2879,5

2610,6

- фармацевтична продукція

84,5

78,5

864

788,3

- добрива

122,2

77,5

363,3

328,8

Транспортні засоби, літальні апарати, плавучі засоби

227,5

278,8

2262,9

1622,2

- засоби наземного транспорту, крім залізничного

56,1

38,9

2205,6

1548,9

Полімерні матеріали, пластмаси та каучук

345

218,6

1365,9

1034,0

Деревина та вироби з неї

582,5

430,8

104,6

88,6

Маса з деревини, або інших волокнистих целюлозних матеріалів

150,3

129,2

448,6

291,7

Текстиль і текстильні вироби

268,6

245,5

735,7

703,3


***

У травні порівняно з квітнем експортні ціни на пшеницю зросли на 16%, або на 38,5 долара/тонна до 278,45 долара/тонна.

Порівняно з травнем 2020 року ціни зросли на 59,2%, або на 103,5 долара/тонна.



сайт "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50






Настроение рынка на 18 июня 2021
Падение
0 0
Рост
Комментарии и премаркет этого дня:
Аналітичний огляд ринку
КІНТО


Copyright © Українська біржа, 2008-2024. Всі права на інформацію та аналітичні матеріали, розміщені на цьому сайті, захищені відповідно до українського законодавства.
Послуги з інтернет-трейдингу надаються учасниками торгів АТ "Українська біржа".
Телефон: +38 (044) 495-7474. E-mail: info@ux.ua
Адреса: Україна, 04107, м.Київ, вул. Якубенківська, буд. 7-г
Форуми |  Новини в RSS |  Схема проїзду