Аналітика та новини фондового ринка

В минулі сім календарних днів була значна множина важливих подій і для учасників світових фінансових ринків і для учасників українського ринку зокрема.

В першу чергу - це зміна монетарної політики ФРС США на більш жорстку на фоні високої інфляції в США, що відсунуло для інвесторів на другий план поширення нового штаму коронавірусу «омікрон».

Центробанк США очікувано вдвічі збільшив темпи скорочення свого викупу боргових інструментів з ринку, а керівники ФРС-голосуючі члени Федерального комітету з відритого ринку, який виробляє монетарну політику в країні, додатково озвучили свої очікування відносно майбутньої політики центробанку: три рази підняти базову процентну ставку в США наступного року по 0,25% кожного разу та ще по два рази зробити такий самий за величиною підйом в 2023 та 2024 роках.

Це рішення було прийняте після чергового «дуже гарячого» інфляційного звіту Міністерство праці США оприлюдненого у минулу п’ятницю. В листопаді 2021 року індекс споживчих цін в США зріс на 6,8% у річному обчисленні, що є найбільшим показником росту з 1982 року. Базовий ІСЦ (тобто без урахування продуктів харчування та енергоносіїв) зріс в листопаді 2021 в річному вимірі на 4,9%.

Така висока інфляція в США «з’їдає» не тільки заробітну плату та заощадження громадян цієї країни, але і заощадження громадян України в американських доларах та не тільки, і в євро, і в гривнях. Якщо тільки вони не інвестовані в добре дохідні інструменти, як наприклад ОВДП в гривні, чи «довгі» ОЗДП у валюті або добре дохідний бізнес. І, скажімо інвестиції у валютні ОВДП, чи валютні депозити в банках України від знецінення заощаджень не рятують.

Громадяни нашої країни мають бути свідомі цього і шукати шляхи збереження своїх заощаджень, наприклад у вигляді інвестицій у гривневі ОВДП. А заодно вітати нинішнє рішення американського центробанку, яке має пом’якшити цю проблему і разом за наступними рішеннями ФРС за певний час її у значній мірі вирішити.

Разом з тим більш жорстка політика американського центробанку в сукупності з високими поточними ринковими оцінками акцій розвинутих країн легко ставить під великий сумнів хорошу дохідність інвестицій в акції у наступні кілька років.

В наших попередніх оглядах вже були наведені результати опитування провідних стратегів по акціям США відносно дохідності інвестицій в акції американських корпорацій в 2022 році та до певної міри і в наступні роки. Однак, це були узагальнюючі огляди лише з окремими цитатами стратегів. В цьому огляді, в його кінці, наведений розширений і доволі деталізований погляд з ілюстраціями на проблему дохідності інвестицій в акції провідних стратегів двох провідних банків США, Bank of America (BofA) та Goldman Sachs. Один погляд песимістичний, другий - доволі оптимістичний. Погляди мають багато відмінностей, але в чомусь в них є і спільне. Вони дозволяють інвесторам скласти власну думку. Саме тому бачиться доцільним для учасників фінансового ринку уважно прочитати цю частину огляду.

Якщо ж говорити про ціни українських акцій, то як і в цінах акцій країн регіону Східної Європи в цілому, тут за останній час досить чітко намітився спад, який з немалою імовірністю матиме продовження. У великій мірі на таку поведінку вплинула очікувана ще раніше до рішення зміна політики ФРС, що може сильніше відчуватись в цінах більш ризикованих фінансових активів, якими є ці папери.

Тому, крім іншого, рекомендуємо поглянути на цю динаміку фондових індексів регіону, наведену в огляді фінансових ринків нижче, щоб винести своє власне судження. З практичної точки зору видається, що можливо зараз варто не поспішати з придбанням паперів цього класу і варто трохи зачекати (що, звичайно, не є зовсім безспірним).

З точки зору інвестицій в ОВДП, то звичайно при прийнятті по цій темі рішення варто звернути на ризики і в першу чергу увагу на геополітичний ризик, а саме загрозу можливого військового вторгнення Росії в Україну. Загроза такого вторгнення на даний час, поза сумнівом, має аналізуватись при прийнятті відповідних інвестиційних рішень в першу чергу. Це при тому, що гривневі ОВДП зараз, видається, надають такий необхідний захист заощаджень від великої інфляції.

В цьому відношенні варто звернути увагу на те, що нерезиденти, які зважують і дуже гарно оцінюють ризики, повернулись у минулі дні до придбання українських ОВДП. За минулих сім календарних та п’ять робочих днів вони збільшили свої інвестиції в ці папери на суму у майже 2 мільярди гривень. Про це, як і про дохідності ОВДП на первинному та вторинному ринку України та в залежності від терміну обігу і в динаміці по часу -  також в огляді фінансових ринків нижче.

І теж в цьому зв’язку. У минулі сім днів продовжилась дуже напружена робота керівників західних держав та урядів, міждержавних об’єднань, міністрів зовнішніх справ, як і відповідних керівників держави Україна, західних та українських дипломатів на різних рівнях для зменшення цієї згаданої загрози військового вторгнення. І ця робота є дуже і дуже важливою та необхідною. І не тільки з точки зору інвестицій. Адже лише одна сама загроза війни – це те, що лякає звичайних громадян, псує їх настрій і шкодить їх здоров’ю. І в Україні, і в Росії, і в сусідніх країнах. Вона гірша за загрозу епідемій чи стихійних лих. Це не кажучи вже про гірший сценарій. Подібні військові загрози, самі лише загрози – це вже погано для бізнесу і для економіки. А значить і для сили країни і держави та для матеріального благополуччя людей. Про великі дипломатичні зусилля по зменшенню цієї загрози військового вторгнення і послідовність подій коло цього у минулі дні коротко в окремому блоці новин. В ньому для нагадування суті проблеми повторно наведений досить конкретний опис сценарію можливого військового вторгнення Росії і захоплення двох третин території України з відповідними мапами з найбільшої німецької щоденної ілюстрованої газети Bild та американської Washington Post.

Геополітичний чинник у минулі дні був важливим фактором, який тиснув вниз на фондові індекси України і Росії. Зокрема, російські фондові індекси сильно знизились у цей понеділок. Фінансові аналітики Росії в якості причини назвали саме згаданий геополітичний чинник.

Та в наступні дні більш спокійна динаміка фондових індексів України та Росії, як і динаміка курсів гривні та російського рубля вказують на те, що принаймні поки інвестори не дуже високо оцінюють імовірність військового вторгнення в Україну. Більше і конкретніше – також нижче в огляді фінансових ринків.

З точки зору надійності портфельних інвестицій в місцеві українські акції варто згадати свіжу і дуже негативну для міноритарних акціонерів «Укренергомашин» («Турбоатому») інформацію про об’єднання «Укренергомашин» та «Електроважмашу». В об'єднаній компанії сумарна частка міноритаріїв скоротиться з 24,8% до 1,85%. Це абсолютно несправедливе об’єднання, якщо озвучене відповідає дійсності. Воно колосально зменшує внутрішню вартість акцій «Укренергомашин» існуючих акціонерів, крім держави. В разі підтвердження цієї інформації слід очікувати відповідних судових позовів міноритарних акціонерів «Укренергомашин».

Про це також в блоці новин, як і певна інша інформація, що стосується інших емітентів місцевих акцій.

Зокрема певній групі учасників місцевого ринку акцій варто звернути увагу на інформацію відносно придбання контрольного пакету НАСК «ОРАНТА». Як наслідок цього придбання має бути оферта міноритарним акціонерам «ОРАНТИ» про придбання їх акцій, що може надати можливість цим акціонерам відносно добре,  як кажуть нерідко в таких випадках, «вийти» з невдалої для них інвестиції в пайові цінні папери цієї страхової компанії.

Прийняття закону про обов’язкове накопичувальне пенсійне страхування в Україні в першому читанні, а розгляд відповідного законопроекту намічений у Верховній Раді України на цьому тижні, може стати, як кажуть, game changer на українському фондовому ринку та і на українському фінансовому ринку в цілому, а не лише в сегменті акцій.

Про все згадане вище та багато суттєвого і менш суттєвого, але значимого іншого, в огляді фінансових ринків та в блоці новин, який йде після огляду фінансових ринків.

ФІНАНСОВІ РИНКИ

Ринок акцій України.

Результати торгів акціями в Україні на минулому тижні, закінчуючи цим понеділком, за період з 07.12.2021 по 13.12.2021 включно, відображені на Рис. 1-4. На рисунках є динаміка цін окремих «індексних» пайових паперів на Українській біржі, включно з цінами акцій МХП і Кернела в гривнях та обсяги торгів на Українській біржі.

Основний фондовий індекс України за тиждень помітно знизився. Якщо брати період з понеділка 06.12.2021 до понеділка 13.12.2021 зниження склало 4,6%. Це було імовірно наслідком сполучення двох причин: геополітичних ризиків та негативних індивідуальних корпоративних історій на кшталт «Укренергомашин» (дуже негативної) та «Центренерго» (менш негативної  - тут малі обсяги генерації через дефіцит палива, його висока ціна). Як вже згадувалось на початку цього огляду, фондові індекси Росії в цей понеділок через той же геополітичний фактор ризику, а саме загрозу військового вторгнення Росії в Україну, також сильно знизились.

Що стосується ще одного негативного чинника – очікуваного зростання процентних ставок в США, то на минулому тижні він, може видатись з графіків цін фінансових активів, не проявлявся. Дохідності державних облігацій США не зросли, фондові індекси розвинутих країн суттєво не знижувались. Це все тимчасово, та все ж.

Зміна цін окремих «індексних» паперів, і обсяги торгів на Українській біржі за минулий тиждень до понеділка за період 07.12-13.12.2021 включно та обсяги торгів на УБ за минулі чотири тижні.

Рис.1

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

за минулий тиждень з 07.12.2021 по 13.12.2021 включно.

Рис.2

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

з початку року по 13.12.2021 включно.

Рис.3


Рис.4

Ринок облігацій України та світу.

Ціни українських державних євробондів після їх  відскоку наверх (це після їх попереднього значного зниження) у минулі дні трохи коригувались донизу, Рис. 5.

Дохідності державних боргових паперів США, як вже зазначалось вище, у минулі дні не зросли. Так що якогось безпосереднього, прямого негативного впливу по цьому «каналу» на дохідності українських ОЗДП тут не було. Зараз дохідність 10-и річних державних облігацій США складає менше 1,50% - 1,45%, Рис. 6.

Певною інтригою на фоні загрози військового вторгнення в Україну були первинні аукціони Мінфіну цього вівторка.

Тут є заспокоюючий чинник, так само, як і заспокоюючою є динаміка вартості ОВДП у власності нерезидентів. Первинні аукціони Мінфіну пройшли доволі успішно і цілком очевидно в них прийняли участь нерезиденти. Це, до речі, в протилежність російському «тренду». В Росії нерезиденти «виходили» з державних російських паперів на фоні згаданого вже не раз геополітичного фактору.

Опосередкованим свідоцтвом участі нерезидентів у первинних аукціонах цього вівторка став успішний продаж дворічних паперів на суму майже 1,4 мільярди гривень. Значно більший за звичайний обсяг торгів валютою на міжбанку в Україні у минулу п’ятницю та певне невелике укріплення гривні також опосередковано говорили про участь нерезидентів в аукціонах Мінфіну з продажу ОВДП.

А от дані Національного банку Україну напряму вказують на цю участь. За минулі сім календарних (п’ять торгових) днів вартість ОВДП у власності нерезидентів, УВАГА, зросла майже на 2 мільярди гривень – солідна сума, Рис. 8.

Щоправда, те що нерезиденти не купували «довгих» паперів, до яких тяжіють зазвичай більше все ж є негативним фактором, який говорить про те, що вони все продовжують негативно ставитись до наявних на сьогодні українських ризиків. Негативно, але помірковано негативно. Про це свідчить і 1) лише невелика корекція цін ОЗДП, загадана вище, і 2) зовсім невелике зростання дохідності ОВДП на первинному ринку, і 3) зростання дохідності лише «коротких» паперів, і 4) без зміни дохідності за два тижні на вторинному ринку ОВДП.

Трохи детальніше про результати первинних аукціонів Мінфіну.

Міністерство фінансів під час аукціонів 14 грудня розмітило ОВДП на 5,8 млрд гривень, 68,9 млн доларів і 102,5 млн євро. За результатами проведення розміщень облігацій внутрішньої державної позики 14 грудня 2021 року, до державного бюджету було залучено  10,78 млрд. грн (за курсом НБУ), повідомив Мінфін.

Міністерство фінансів запропонувало інвесторам сім випусків цінних паперів у національній валюті та два випуски в іноземних валютах.

Термін обігу пропонованих державних облігацій у гривні – 70 днів, 6 місяців, 1 рік, 1,5 року, 2 роки, 3 роки та 5 років.

Термін обігу облігацій, запропонованих у доларах, становить 2 роки, а євро – 1 рік.

Найбільший попит серед гривневих інструментів було зосереджено на тримісячних паперах.

Середньозважена прибутковість 3-місячних ОВДП становила 10,50% (+0,50%, якщо брати останній попередній аукціон на якому розміщувались папери з аналогічним терміном обігу - 23.11.2021) , 6-місячних – 10,75% (+0,05% порівняно з аукціоном на попередньому тижні), 1-річних ОВДП – 11,77% (+0,07%), 1,5-річних – 11,88% (+0,09%), 2-річних – 12,65% (практично без змін, +0,01%), 3-річні – 12,85%  (без зміни дохідності), а 5-річні – 13,00%, Рис. 7.

У свою чергу, від розміщення номінованих в іноземній валюті ОВДП було залучено 68,9 млн доларів і 102,5 млн євро.

Середньозважена дохідність ОВДП у доларах становить 3,9%, а в євро - 2,5%.

Для довідки:

На попередніх аукціонах 07.12.2021 середньозважена дохідність 6-місячних ОВДП становила 10,70%, 9-місячних – 11,49%, 1-річних ОВДП – 11,70% (+0,05% порівняно з аукціоном на попередньому тижні), 1,5-річних – 11,79% (+0,14%), 2-річних – 12,64% (+0,09%) , а 3-річних – 12,85% (без зміни дохідності), Рис. 7.

Середньозважена дохідність піврічних ОВДП у доларах США становила 3,5%, а тримісячних в євро – 1,75%.

Рис.5

Посилання: https://www.boerse-frankfurt.de/bond/xs2010030836-ukraine-republik-

Дохідність 10-и річних державних облігацій США.

Рис.6


Рис.7


Рис.8


Рис.9


Рис.10

Валютний ринок

Курс гривні в кінці минулого тижня по відношенню до долара США підростав, але на початку цього тижня знову трохи ослаб, Рис. 11.

На минулому тижні Національний банк з метою згладжування коливань на міжбанківському валютному ринку продавав валюту. На цьому тижні НБУ також продавав тверду валюту і наприклад у середу НБУ до обіду продав 50 млн доларів по 27,22 гривні, чим дещо пригасив ажіотаж серед покупців.

Також варто кинути погляд на графік зміни курсу російського рубля. Особливо в світлі загрози військового вторгнення Росії в Україну, Рис. 12. Цей графік трохи заспокоює. На ньому не видно подальшого ослаблення рубля. Щоправда, тут слід згадати і про великий вплив цін на нафту, які трохи зростали після зниження.

По цій темі як і про інтервенції НБУ, і інша відповідна інформація - в окремому розділі в блоці новин.

Євро по відношенню до долара США вже певний час рухається в «боковому каналі», Рис. 13.

На цьому тижні проводяться засідання комітетів з монетарної політики та керівних органів всіх провідних світових центробанків. Імовірно, через певний час в результаті більш жорсткої монетарної політики ФРС в порівнянні з іншими центробанками світу – це через значно вищу інфляцію в США, долар продовжить укріплюватись по відношенню до переважної більшості інших твердих валют, і зокрема євро. Цей рух може позначитись додатковим чинником в сторону ослаблення гривні по відношенню до долара США разом, звичайно, з іншими і різноспрямованими по впливу на курс національної української валюти факторами.

Рис.11


Рис.12

Графік пари євро долар. Часовий інтервал 1 день.

Рис.13

Світові ринки акцій.

У минулі дні більшість фондових індексів в світі добре тримались коло своїх історичних чи багаторічних, чи кількарічних максимумів; зокрема фондові індекси США - коло своїх історичних максимумів, Рис. 14-19.

Однак, якщо подивитись на динаміку фондових індексів країн Східної Європи, то видно, що зміна монетарної політики ФРС США вже призвела до чіткого позначення імовірного подальшого зниження цих фондових індикаторів. Що саме. Це – і тренд на зниження, і «подвійні вершини», причому що ще гірше - друга менша за першу, Рис. 17-19.

УВАГА. Це можливе зниження цін акцій в регіоні слід враховувати в своїх прогнозах (чи очікуваннях) на найближче майбутнє та при плануванні власних інвестицій чи коштів під управлінням. ЗОКРЕМА, імовірно не варто сильно поспішати з придбанням акцій компаній країн цього регіону. СКОРІШЕ, варто поки витримати певну паузу.

Можливо зниження буде плавним або, що малоймовірно, його взагалі не буде. Проте, навіщо зараз поспішати з купівлями, якщо імовірність продовження негативного руху видається більшою. Це не безспірно, але...

Повторимось і відносно іншого.

В цей понеділок фондові індекси Росії, РТС, а ще більше ММВБ знизились. Як написали російські фінансові аналітики - під впливом геополітичного фактору, а саме можливого військового вторгнення Росії в Україну та того, що з цим пов’язане – можливих економічних санкцій по відношенню до Росії. Однак, в четвер в першій половині дня російські фондові індекси підростають, більше - РТС. Це, в тому числі, і в результаті росту цін на нафту. Але позитивний ціновий рух також в принципі вказує на те, що поки учасники фінансового ринку не оцінюють ризики вторгнення Росії в Україну, як дуже високі, принаймні на найближчий час.

Графіки індексів S&P 500, Dow Jones, NASDAQ. Денні зміни

Рис.14

Графік загальноєвропейського широкого індексу STOXX 600 (євро). Денні зміни

Рис.15

Графік композитного фондового індексу MSCI EM всіх 26 країн,

 які розвиваються, вага акцій Китаю 41%+5%

(індекс в доларах США)

Рис.16

Графік композитного фондового індексу Польщі, Угорщини та Чехії,

MSCI EM Eastern Europe Ex RU (індекс в доларах США)

Рис.17

Графік фондового індексу РТС Росії (цей індекс в доларах США)

Рис.18

Графік фондового індексу BET Румунії (індекс в національній валюті країни)

Рис.19

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО МІСЦЕВОГО РИНКУ АКЦІЙ

Як вже зазначалось вище, у минулі дні динаміку індексу Української біржі визначали переважно геополітичний фактор та ряд далеко не позитивних корпоративних історій. В меншій мірі негативний вплив мало очікування рішення  ФРС.

В наступні тижні на місцевий ринок акцій з немалою імовірністю може продовжувати негативно впливати зміна монетарної політики ФРС США.

ЗНАЧИМІ НОВИНИ ДЛЯ МІСЦЕВИХ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ЗА ОСТАННІ ДНІ.

Фінансова стабільність в Україні.

Чисті міжнародні резерви НБУ в листопаді збільшилися на 1,6% з 20,037 млрд доларів до 20,349 млрд доларів порівняно з попереднім місяцем.

Про це свідчать дані НБУ.

З початку року вони зросли на 12,3% з 18,144 млрд доларів, а у 2020 році чисті резерви збільшилися на 14,5% з 15,785 млрд доларів.

Офіційні резервні активи НБУ в листопаді збільшилися на 3% з 29,654 млрд доларів до 30,545 млрд доларів, з початку року зросли на 4,8% з 29,133 млрд доларів, а у 2020 році вони збільшилися на 15,1% з 25,302 млрд доларів.

При цьому валові резервні зобов'язання в листопаді зросли на 6% до 10,196 млрд доларів, у 2020 вони збільшилися на 16,2% з 9,518 млрд доларів.

***

Президент України Володимир Зеленський у п'ятницю отримав з Верховної Ради закон про державний бюджет на 2022 рік і того самого дня підписав його, йдеться в інформації на сайті парламенту.

***

Україна витратила $2,45 млрд з отриманих $2,7 млрд від Міжнародного валютного фонду в рамках розподілу спеціальних прав запозичення (СПЗ, SDR) і до кінця року витратить решту суми, повідомила агентству "Інтерфакс-Україна" прес-служба Міністерства фінансів.

"Невикористаний залишок становить 178 219 820 СПЗ. Наступного тижня вони надійдуть до Державної казначейської служби і будуть витрачені. Це близько $250 млн", – повідомили в прес-службі агентству.

***

Світовий банк розгляне надання Україні 300 млн євро на підвищення енергоефективності, заявила перший віце-прем'єр-міністр - міністр економіки Юлія Свириденко.

"Хороша новина – уже 17 грудня Рада директорів Світового банку розглядатиме надання Україні 300 млн євро в рамках другого траншу за проектом "Друга позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення". Ці кошти будуть спрямовані насамперед на фінансування президентського проекту "Енергетична незалежність"", - написала Свириденко на своїй сторінці у Facebook.

***

Кабінет Міністрів схвалив залучення 58 млн євро від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) для підтримки професійно-технічної освіти.

***

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев анонсував реєстрацію у парламенті до кінця 2021 року законопроекту про зниження оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб, а також упровадження податку на виведений капітал (ПВК).

"У нас є великий законопроект про оподаткування доходів. Хочемо знизити оподаткування доходів і фізосіб, і юросіб, і впровадити податок на виведений капітал, усічено, як у Польщі. Також розширити декларування доходів, дати більше податкових відрахувань громадянам", – сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

"Я думаю, можемо зареєструвати цей законопроект ще цього року, щоб він запрацював із 2023-го", – уточнив Гетманцев.

***

У січні-листопаді Міністерство фінансів залучило до державного бюджету 235,6 млрд гривень, 2 459 млн доларів і 587 млн. євро за рахунок розміщення ОВДП, що відповідно на 37,7% більше та на 16% і на 25,5%, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це свідчать дані НБУ.

***

У 3-му кварталі Національний банк мав збитки у розмірі 9,399 млрд гривень проти прибутку в сумі 36,719 млрд гривень за аналогічний період минулого року.

Про це йдеться у звітності Нацбанку.

За 9 місяців поточного року збитки НБУ становили 21,539 млрд гривень проти 116,683 млрд гривень прибутку за аналогічний період минулого року.

***

Шостий апеляційний суд Києва підтвердив законність рішення Національного банку України (НБУ) від 13 грудня 2016 року №205 про визначення пов'язаних із ПриватБанком осіб, яке було скасовано Окружним адміністративним судом Києва 18 квітня 2019 року за позовом компанії Ігоря Коломойського Triantal Investments Ltd. (Кіпр).

***

Національний банк прогнозує репатріацію дивідендів у розмірі 8 млрд доларів у 2021 році.

Про це на брифінгу повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

"Ми бачимо, що підприємства з іноземним капіталом, з одного боку, суттєво збільшують свої виплати за дивідендами. Так, загалом за перші 11 місяців цього року репатріація дивідендів становила 7,5 млрд доларів. Загалом за підсумками року ми очікуємо, що ця сума перевищить 8 млрд доларів", - сказав він.

При цьому заступник голови НБУ додав, що підприємства з інозменим капіталом значну частину своїх доходів реінвестують у свою діяльність в Україні.

За підсумками 2021 року, приплив прямих іноземних інвестицій становитиме 6,5 млрд доларів.

Матеріали по темі загрози вторгнення Росії в Україну

Переклад статті в німецькій Bild:

План-максимум Кремля – дві третини України, включно з Києвом

СУБОТА, 4 ГРУДНЯ 2021, 15:07

За даними німецького видання Bild, Росія розглядає план захопити дві третини території України, включно з Києвом.

Джерело: Bild із посиланням на джерела в НАТО та службах безпеки

Деталі: Видання зазначає, що інформація про можливе вторгнення Росії в Україну ґрунтується на оцінках кількох людей з НАТО та служб безпеки, які змогли побачити деякі з можливих планів нападу Росії.

За словами високопоставленого офіцера, план захоплення України розглядається Путіним, і остаточного рішення ще не ухвалено.

Джерело зазначило, що у разі наказу Путіна російська армія завдасть "одночасної атаки з північного Криму і через сепаратистські території на сході та з півночі". Атака нібито може статися "наприкінці січня – початку лютого", якщо Україна та НАТО не дадуть відповіді на вимоги Путіна.

Інші джерела в НАТО розглядають атаку у три етапи. Видання зазначає, що кожна фаза може стати останньою в операції, залежно від реакції Заходу на вторгнення.

Фаза 1: Південь

На першому етапі РФ планує завоювати південь України, "щоб забезпечити постачання до Криму, а також відрізати Україну від моря і, отже, від постачання", - сказав Bild офіцер служби безпеки.

Росія планує використовувати десантні кораблі, перекинуті з Балтійського моря до регіону навесні, "для транспортування танків та військ із Криму до району Одеси", - сказав високопоставлений офіцер західної розвідки.

Інший високопоставлений військовий уточнив, що російські плани передбачають проведення десантної операції "на схід від Одеси, між містами Фонтанка та Коблево". Російські війська "просунуться на північний схід від міста, потім повернуться ліворуч і просунуться до Придністров'я". Це оточило б Одесу.

Водночас на Херсонщині вздовж річки Дніпро проводитимуться "повітряно-десантні операції спецназу", які заблокують мости через найважливішу річку країни і, таким чином, перекриють постачання. При цьому з Криму вестиметься артилерійський вогонь по сильних українських позиціях, що має зв'язати українські війська.

У той же час російські танкові частини, знову ж таки за підтримки військово-морського флоту та авіації, будуть просуватися на захід з окупованого Донбасу, потім розділяться та просунуться, з одного боку, у Запоріжжя (важливий військовий центр на півдні України) та убік Криму.

Якщо це вдасться, весь південь України опиниться під контролем Росії, і Путін прокладе коридор з Росії до кордону НАТО з Румунією, пише видання.

Фаза 2: Північний схід

Паралельно з першою фазою війни авіація Путіна та балістичні ракети планують послабити військовий потенціал України по всій країні.

Якщо Кремль визнає, що умови для цього виконані, російські танкові частини можуть перейти кордон у Луганській та Харківській областях та просунутися до великих міст Дніпро та Полтава.

"Перш за все, вони оточуватимуть міста і відключатимуть електрику, газ і продукти харчування. Через кілька тижнів росіяни можуть прославити себе як рятівники мирних жителів, вторгнутися в міста, що капітулюють, і врятувати українське населення від голоду або смерті", - пояснює один з офіцерів.

Фаза 3: Київ

На третьому етапі кремлівська армія наступатиме на Київ із півночі.

"Звичайно, це може статися на початку війни, якщо цього вимагатимуть обставини", - сказало Bild джерело.

Джерела в НАТО не впевнені, чи буде режим Лукашенка брати участь у бойових діях із Білорусі.

Якщо Білорусь приєднається до атаки, Росія може оточити Київ із північного сходу та північного заходу.

Згодом російські війська просунуться "приблизно до лінії Коростень-Умань, щоб відрізати постачання із Західної України. Тоді можна було б чекати капітуляції Києва, а отже, й України під тиском Заходу".

Внаслідок такого максимального плану Росія може зайняти близько двох третин нинішньої території України.

Інше джерело відзначило: "Якщо Росія увійде, санкції все одно будуть. Тоді вже немає сенсу зупинятися на півдорозі".

"Українці будуть боротися, але вони не зможуть протистояти великій атаці росіян", - сказав Bild високопосадовець. За його словами, збройні сили Києва відійдуть на захід країни, "якщо не будуть повністю знищені".

Інший офіцер сказав, що американських протитанкових ракет "Джавелін" не вистачить для всіх російських танків, а турецькі безпілотники "Байрактар" стануть легкою здобиччю для російських бойових літаків.

За його словами, для захисту України потрібні сучасні західні зенітні ракети типу "Патріот" та протикорабельні ракети типу "Гарпун".

"Союзники зараз переосмислюють постачання зброї в Україну. Але це рішення не може виходити від НАТО, а лише від його суверенних членів", - сказав офіцер західної служби безпеки.

So könnte Putin die Ukraine vernichten

Aus Nato- und Geheimdienstkreisen hat BILD Details über die Einmarschpläne erfahren ++ Noch hat der Kreml nicht entschieden, ob er die Pläne auch umsetzt ++ 175 000 russische Soldaten könnten einmarschieren

https://www.bild.de/politik/ausland/politik-ausland/bild-exklusiv-russlands-kriegsplaene-so-koennte-putin-die-ukraine-vernichten-78425518.bild.html#fromWall

Рис.20

Озвучування цієї статті на російській мові.

https://www.youtube.com/watch?v=mbgq2Gxljgk

Переказ (українською)

https://www.pravda.com.ua/news/2021/12/4/7316262/

***

Стаття в Washington Post

Russia planning massive military offensive against Ukraine involving 175,000 troops, U.S. intelligence warns.

https://www.washingtonpost.com/national-security/russia-ukraine-invasion/2021/12/03/98a3760e-546b-11ec-8769-2f4ecdf7a2ad_story.html

Рис.21

***

CNN. Russia positions more forces, supply lines as fears rise of potential Ukraine invasion

https://edition.cnn.com/2021/12/03/politics/russian-forces-ukraine-border/index.html

Виклад тексту CNN російським інформаційним агентством «РИА Новости»:

ВАШИНГТОН, 6 дек - РИА Новости. Администрация США считает, что Россия готова напасть на Украину с трех сторон, заявил журналистам высокопоставленный представитель американской администрации.

Он заявил, что США не знают, принимал ли российский президент Владимир Путин решение о "вторжении на Украину".

"Мы не знаем и не имеем четких сигналов о том, чтобы президент Путин отдал утвердительный приказ… Но планирование с нашей точки зрения ясное: передвижение войск в дополнение к (размещению) батальонных тактических групп вокруг Украины на многочисленных географических театрах вокруг границ (Украины) - к югу, к западу, а также и к северо-востоку", - сказал представитель администрации. Россия отрицает обвинения стран Запада в подготовке "вторжения" на Украину.

"Мы видим передвижение дополнительного (военного) потенциала и сил вблизи Украины в многочисленных районах. Эти передвижения соответствуют картине планирования иностранной военной эскалации на Украине, которое мы видим", - добавил представитель американской администрации.

«Белый дом заверил, что Россия готова напасть на Украину с трех сторон»

https://ria.ru/20211206/ukraina-1762460844.html

У минулі 7 календарних днів ключові повідомлення по цій темі.

Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з президентом США Джозефом Байденом обговорили безпекову ситуацію навколо України та перспективи активізації мирного врегулювання, а також переговори Байдена з президентом РФ Володимиром Путіним.

Також відбувся обмін оцінками щодо перебігу та результатів переговорів лідерів Сполучених Штатів і Росії.

"Глава Української держави подякував Джозефу Байдену за послідовну, тверду й рішучу підтримку суверенітету й територіальної цілісності нашої держави та підтвердив непохитну налаштованість на пошук шляхів до миру на Донбасі. Сторони скоординували позиції щодо подальших кроків у цьому напрямі. Володимир Зеленський наголосив, що ми маємо чіткі пропозиції щодо розблокування мирного процесу й готові обговорювати їх у різних форматах", – йдеться в повідомленні.

Наголошується, що глави держав також предметно обговорили шляхи безпеки, фінансової та політичної підтримки України у протидії гібридній агресії.

Окрему увагу Зеленський приділив проблематиці енергетичної безпеки України... Були обговорені конкретні кроки, що можуть бути здійснені для посилення енергетичної стійкості України.

«Президент України провів телефонну розмову з Президентом США»

https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-proviv-telefonnu-rozmovu-z-prezidentom-ss-71949

***

Президент України Володимир Зеленський обговорив із президентом Франції Еммануелем Макроном питання роботи Тристоронньої контрактної групи з врегулювання ситуації на сході України (ТКГ), розблокування "нормандського формату", енергетичної безпеки та диверсифікації енергопостачання.

https://ua.interfax.com.ua/news/general/785196.html

***

Президент США Джо Байден, як і очікувалося, провів телефонну розмову з лідерами "бухарестської дев'ятки", щоб обговорити з ними свою нещодавню розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, повідомив у п'ятницю Білий дім.

У повідомленні канцелярії Байдена наголошується, що розмова тривала 40 хвилин.

"Лідери обговорили дестабілізувальне нарощування військової могутності Росії вздовж кордону з Україною та необхідність єдиної, готової та рішучої позиції НАТО для колективної оборони союзників", - йдеться у повідомленні.

***

Наскільки серйозною є військова загроза Україні з боку Росії та чи може Берлін запобігти ескалації цього конфлікту? DW - про результати дебатів у Бундстазі.

…

«Чи допоможе Німеччина Україні в конфлікті з РФ? Що говорять у Бундестазі»

https://www.dw.com/uk/chy-dopomozhe-nimechchyna-ukraini-v-konflikti-z-rf-shcho-hovoriat-u-bundestazi/a-60073661

***

Глави МЗС країн "Великої сімки" (G7) в неділю закликали Росію дотримуватися міжнародних зобов'язань і транспарентності військової активності, попередили про серйозні наслідки в разі нападу на Україну, йдеться в заяві, випущеній за підсумками зустрічі в Ліверпулі.

"Будь-яке застосування сили для зміни кордонів заборонено міжнародним правом. Росія не повинна сумніватися, що будь-яка військова агресія щодо України спричинить у відповідь серйозні наслідки і значну ціну", - йдеться в заяві, випущеній за підсумками їх зустрічі в Ліверпулі.

Країни також закликали Росію "знизити рівень ескалації, використовувати дипломатичні канали і дотримуватися своїх міжнародних зобов'язань".

Зустріч глав МЗС "Групи семи" проходить на вихідних в Ліверпулі на тлі загострення міжнародної обстановки, пов'язаної із занепокоєння західних країн у зв'язку з переміщеннями російських військових на кордоні з Україною…

«Глави МЗС країн G7 попереджають РФ про "важкі наслідки" у разі нападу на Україну»

https://ua.interfax.com.ua/news/general/785500.html

Оригінальний документ:

Заявление министров иностранных дел стран G7 по России и Украине

Министры иностранных дел стран G7 и Верховный представитель ЕС по иностранным делам и политике безопасности опубликовали заявление по России и Украине.

…

https://www.gov.uk/government/news/g7-foreign-ministers-statement-on-russia-and-ukraine.ru

Russia and Ukraine: G7 Foreign Ministers’ statement

https://www.gov.uk/government/news/g7-foreign-ministers-statement-on-russia-and-ukraine

***

Австралія приєдналася до країн G7 у стримуванні Росії від ескалації напруженості на російсько-українському кордоні, повідомила міністр закордонних справ Австралії Меріс Пейн.

https://ua.interfax.com.ua/news/general/785784.html

***

Замглавы МИД Рябков исключил возможность "российского вторжения" на Украину

МОСКВА, 13 дек - РИА Новости. США странным образом зациклились на теме якобы "российского вторжения" на Украину, его нет и быть не может, при этом Вашингтон не имеет ни морального, ни политического права ставить вопрос о том, что Россия делает на своей территории, заявил в интервью РИА Новости замглавы МИД РФ Сергей Рябков.

"Американцы совершенно необъяснимым образом зациклены на идее о том, что существует угроза "российского вторжения" на Украину. Этого нет и быть не может. А то, что мы осуществляем на своей территории, их просто не касается, они не имеют ни морального, ни политического права ставить вопрос в такой плоскости", - сказал Рябков.

….

«В МИД исключили возможность "российского вторжения" на Украину»

https://ria.ru/20211213/ukraina-1763403242.html

***

Президент США Джо Байден під час розмови з президентом РФ Володимиром Путіним чітко пояснив, що саме є предметом для занепокоєння у Вашингтона у ситуації, що складається між Росією та Україною, заявив у понеділок представник Пентагону Джон Кірбі.

"Я думаю, що президент був дуже, дуже зрозумілий з Путіним щодо того, які приводи для занепокоєння у нас були, і які наслідки будуть у результаті ще одного вторгнення (в Україну)", - сказав він на брифінгу на запитання про наявність "концептуальних розбіжностей" між Вашингтоном та Москвою щодо України.

Водночас він відмовився будувати припущення, про які розбіжності може йтися, і послався на раніше зроблені адміністрацією США заяви з приводу розмови Байдена та Путіна.

https://ua.interfax.com.ua/news/general/785776.html

***

«Путин обсудил Украину с президентом Финляндии»

https://www.interfax.ru/world/809328

***

Президент России Владимир Путин провел телефонный разговор со своим французским коллегой Эммануэлем Макроном, сообщает пресс-служба Кремля.

В частности стороны затронули тему Украины: президенты двух стран изложили принципиальные оценки текущей ситуации.

…

«Путин в разговоре с Макроном поднял тему намеренного обострения обстановки Киевом»

https://www.interfax.ru/russia/809355

***

Chinese President Xi Jinping and Russian President Vladimir Putin held their second dedicated video call of the year Wednesday, amid rising international concerns about tensions on the Russia-Ukraine border.

…

«China’s Xi reportedly backs Putin in Russia’s bid for security guarantees from the West»

https://www.cnbc.com/2021/12/15/chinas-xi-and-russias-putin-talk-geopolitics-in-video-call.html

«Путин и Си Цзиньпин завершили переговоры»

https://tass.ru/politika/13204429

***

14 декабря 2021 г. ВЦИОМ представляет данные исследования, посвященного отношению россиян к Украине и украинцам.

Большинство опрошенных (52%) относятся к украинскому народу, как к братскому (57-62% среди граждан старшего поколения), 31% охарактеризовали свое отношение как нейтральное (42-62% среди молодежи). Только 11% считают, что украинцы — это народ, враждебно настроенный к россиянам.

Кем является Украина для России? В основном респонденты рассматривают ее как братскую страну (29%) либо просто как страну-соседа (26%). По 12% считают Украину дружественным государством и источником угрозы для России. Другие точки зрения менее распространены: 9% полагают, что Украина — враждебная страна, 4% считают ее стратегическим партнером, а 1% — конкурентом. По сравнению с 2019 г. расклад мнений по этому вопросу не претерпел значительных изменений.

Каждый пятый россиянин (21%) внимательно следит за событиями, происходящими в настоящее время в Украине (23-42% среди старшего поколения), 43% следят за ними время от времени, а 36% — не следят (51-69% среди молодежи).

https://wciom.ru/analytical-reviews/analiticheskii-obzor/ukraina-i-ukraincy-bratja-vragi-ili-prosto-sosedi

***

…

До Москви вирушає помічниця держсекретаря США Карен Донфрід. Напередодні візиту вона поспілкувалася з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Співрозмовники скоординували позиції України та США.

Донфрід запевнила, що жодних рішень чи обговорень про Україну не буде без участі України. Вона зазначила, що думка про те, що США будуть підштовхувати Україну до поступок і діалогу з Росією це чиста дезінформація і ставитися до неї треба відповідно.

Що ж до прямих переговорів між Києвом та Москвою, то активна підготовка до них наразі не ведеться.

https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/12/14/7131571/

***

Заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак і помічник держсекретаря США Карен Донфрід домовилися продовжити контакти щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

…

Донфрід також провела в Москві зустріч із заступником глави МЗС РФ Сергієм Рябковим.

"Під час цих зустрічей Донфрід висловила занепокоєння США щодо нарощування військової активності Росії поблизу України та підтвердила відданість США суверенітету й територіальній цілісності України", - йдеться у повідомленні, оприлюдненому на сайті американської дипмісії.

https://ua.interfax.com.ua/news/political/786165.html

***

Канцлер Німеччини Олаф Шольц, промовляючи у Бундестазі, згадав про ситуацію на російсько-українському кордоні та попередив Росію про високу ціну у разі порушення територіальної цілісності України.

https://www.dw.com/uk/%D1%88%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%86-%D1%80%D1%84-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D1%83-%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83-%D1%83-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/a-60126715

***

Европейский союз ввиду потенциальной угрозы России близ украинской границы делает ставку на предупреждение и сдерживание Москвы, заявил высокий представитель ЕС по иностранным делам Жозеп Боррель.

«Боррель назвал нынешней целью дипломатии ЕС сдерживание РФ»

https://www.interfax.ru/world/809384

***

Европейский союз готов будет расширить санкции в отношении России и принять «беспрецедентные меры», если она проявит дальнейшую агрессию в отношении Украины. Об этом сообщила глава Европейской комиссии Урсула фон дер Ляйен.

«Еврокомиссия пообещала принять «беспрецедентные меры» в случае российской агрессии против Украины»

https://www.kommersant.ru/doc/5130328

***

Президент Європейської ради Шарль Мішель заявляє, що під час саміту Східного партнерства лідери ЄС заявили, що за будь-яку військову агресію проти України Росія заплатить високу ціну.

https://ua.interfax.com.ua/news/political/786314.html

***

Володимир Зеленський в інтерв'ю La Repubblica: Росія погрожує Україні, щоб шантажувати Захід

«Інтерв’ю Президента України Володимира Зеленського італійській газеті La Repubblica».

https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-v-intervyu-la-repubblica-rosiya-pogrozhu-72009

***

«Зеленський обговорив російські війська довкола України з прем’єром Італії»

https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/12/15/7131574/

***

"Україна готова до будь-якого формату переговорів з Російською Федерацією щодо врегулювання цього процесу (ситуації на Донбасі). Ми про це говоримо відкрито і вже не вперше. Необхідне таке ж бажання – зупинити війну і з боку РФ", - заявив Зеленський під час спілкування із журналістами на саміті Східного партнерства.

https://ua.interfax.com.ua/news/political/786265.html

До курсу гривні

З 6 по 10 грудня Національний банк України (НБУ) купив на міжбанківському валютному ринку 54,00 млн доларів. В цей період НБУ не продавав валюту на міжбанку.

Таким чином, український центробанк відновив покупку валюти після трьох тижнів перерви, коли НБУ продавав долари, щоб стримати падіння гривні. За цей час центробанк витратив з резервів 882,6 млн доларів.

Протягом 15-19 листопада НБУ продав на міжбанківському ринку $108 млн і купив всього $5 млн.

З 22 по 26 листопада НБУ продав рекордні в цьому році $630,1 млн, не купуючи валюту.

З 29 листопада по 3 грудня НБУ продав $154,5 млн і купив $5 млн.

Всього з початку цього року НБУ купив на міжбанку $3,67 млрд, а продав $1,14 млрд.

***

Інформація стосовно закупівлі імпортних енергоресурсів

Україна очікує прибуття в країну шести кораблів з вугіллям до кінця 2021 року, пізніше очікується прибуття 6-10 кораблів щомісяця, заявив заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма.

На сьогодні 2 кораблі розвантажують. До кінця цього року на складах буде щонайменше 800 тонн вугілля, сказав Шурма в ефірі програми "Свобода слова на ICTV".

За його словами, 450 тисяч тонн вугілля зберігаються на складах теплових електростанцій та ще 150 тисяч тонн - у портах.

***

Імпорт електроенергії з Білорусі на 14 грудня планується рівним графіком потужністю 60 МВт – на цей рівень він упав 12 грудня, хоча до цього всі дні грудня електроенергія з Білорусі надходила потужністю від 398 МВт до 900 МВт залежно від часу доби, свідчать оновлені дані на сайті ENTSO-E.

Як написав у понеділок увечері голова енергокомітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус, ТОВ "ТЕТ груп", яка здійснює імпорт електроенергії через дубайського посередника Vector Energy, призупинила його.

Він припустив, що це спричинить збільшення споживання вугілля тепловою генерацією.

Водночас Герус зазначив, що на 17:45 понеділка за імпорту з Білорусі 60 МВт-год, експорт до Польщі становить 140 МВт-год, до Угорщини – 202 МВт-год, до Румунії – 94 МВт-год, до Словаччини – 5 МВт-год.

Впровадження накопичувальної пенсійної системи другого рівня в Україні.

Верховна Рада може ухвалити у першому читанні законопроект №2683 про другий рівень пенсійного забезпечення вже поточного пленарного тижня, заявляє заступник голови фракції "Слуга народу", голова однойменної партії Олена Шуляк.

"Робота над пенсійною реформою буде одним із першочергових завдань у другу половину нашої каденції. Наша партія має політичну вимогу до парламентських фракцій, щоб цей законопроект став опорою для пенсійної реформи в Україні", – сказала голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк агентству "Інтерфакс-Україна" у понеділок.

Вона нагадала, що законопроект пропонує запровадити з 1 січня 2023 року другий рівень пенсійного забезпечення – загальнообов'язкові накопичувальні пенсійні внески.

Народний депутат пояснила, що завдяки реалізації реформи обов'язкові внески надходитимуть на персональні рахунки і вже з 2026 року громадяни України зможуть обрати установу для зберігання коштів, що дасть змогу формувати особисті пенсійні накопичення, отримувати додаткові виплати до основної пенсії, передавати пенсійні накопичення у спадок.

***

Кабінет Міністрів затвердив реалізацію експериментального проекту щодо впровадження накопичувальної пенсійної системи для працівників підприємств великої приватизації.

Відповідну ухвалу прийнято на засіданні уряду в четвер.

Передбачається, що інвестор, який купує державний об'єкт, який підпадає під велику приватизацію, протягом двох років після приватизації сплачуватиме внески до недержавних пенсійних фондів для більш ніж половини працівників підприємства.

Внески становитимуть не менше ніж 4% від зарплати.

"Це стане одним із перших кроків до повноцінного впровадження накопичувальної пенсійної системи для всіх українців", - наголосив прем'єр-міністр на засіданні.

Як повідомлялось, комітет соцполітики пропонує Верховній Раді запровадити пенсійну накопичувальну систему з 2022 року.

Економіка України

Зростання споживчих цін в Україні в річному вимірі за підсумками листопада 2021 року уповільнилося до 10,3% із 10,9% за підсумками жовтня та з 11% – за підсумками вересня, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у четвер.

За її даними, у листопаді цього року було зафіксовано інфляцію 0,8%, тоді як у листопаді минулого вона становила 1,3%.

Водночас базова інфляція за минулий місяць на рівні 0,8% виявилася вищою за цей показник у листопаді минулого року, що становив 0,7%, уточнив Держстат.

В річному вимірі (індекс базових цін листопада 2021 до індексу листопада 2020) базова інфляція склала 7,7% порівняно з 7,4% у жовтні та 7,2% у вересні. В листопаді показник найвищий за тривалий період.

***

Інфляція поступово знижуватиметься до кінця цього року та протягом усього 2022 року. Але фактична інфляція в листопаді очікувано продовжувала сповільнюватися, але залишалася вищою за прогноз Національного банку.

Про це йдеться у повідомленні НБУ.

Наголошується, що продовольча інфляція уповільнюватиметься як завдяки високим урожаям цього року, так і корекції світових цін у 2022 році.

"Навесні також очікується зниження цін на газ у Європі після завершення опалювального сезону. Фундаментальний тиск також поступово послабиться з урахуванням очікуваного уповільнення темпів зростання зарплат наступного року та подальшого ефекту від вжитих Національним банком заходів щодо посилення монетарної політики", - зазначає Нацбанк.

***

Економіка України зростає значно повільніше, ніж прогнозувалося Національним банком. Про це сказав голова регулятора Кирило Шевченко у інтерв'ю оприлюдненому 15 грудня.

“На жаль, Національний банк був змушений у жовтні знизити прогноз щодо ВВП на 2021 рік з 3,8% до 3,1%. Є ціла низка факторів, чому так сталося. Це стосується і темпів збирання врожаю, і цін на енергоносії, і погіршення епідеміологічної ситуації”, - зазначив Шевченко.

За його словами, попередні дані за третій квартал свідчать про зростання на 2,4%. “Це також нижче, ніж ми очікували, що може бути пояснено гіршими результатами деяких базових галузей у вересні. Водночас ситуація трохи покращиться у IV кварталі, враховуючи як мінімум перенесення збору рекордного врожаю кукурудзи на кінець року. Тому ми вважаємо, що зростання буде близьким до нашого прогнозу — близько 3%. Щодо наступного року, то зараз наш жовтневий прогноз виглядає реалістичним — очікуємо зростання на 3,8%”, — зазначив Шевченко.

Нагадаємо, наприкінці листопада МВФ вдруге за рік погіршив прогноз ВВП України. Спочатку фонд очікував зростання української економіки цього року на 4%, але потім понизив його до 3,2%.

***

Кількість представників бізнес-середовища, які вважають, що в Україні сприятливий інвестиційний клімат, а півроку зменшилася майже вдвічі – до 7% із 13%. Про це свідчать результати нового експертного дослідження, проведеного Європейською Бізнес-Асоціацією, повідомляє УНІАН.

“Настрої генеральних директорів загалом дещо погіршилися. Відсоток СЕО, який вважає поточний інвестиційний клімат несприятливим, залишається незмінним — 58%. Ще 35% респондентів оцінили інвестклімат нейтрально. А кількість респондентів, які дали позитивну оцінку, зменшилася майже вдвічі – з 13% півроку тому до нинішніх 7%”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що оцінка піврічної динаміки інвестклімату також погіршилася. Зараз 29% опитаних спостерігають за негативною динамікою (раніше таких було 15%), хоча більшість — 57% вважають, що істотних змін не відбулося. І лише 14% вважають, що бізнес-клімат покращився, тоді як півроку тому про позитивну тенденцію говорили 32% респондентів.

Директори також погіршили традиційно найвищу оцінку серед складових індексу – прогнози розвитку інвестклімату у найближчі півроку. Більшість, а це 55%, все ще вважають, що інвестклімат залишиться незмінним у 1-му півріччі 2022 року. А ось 32% очікують подальшого погіршення ситуації (раніше таких було 17%). І лише 13% очікують на покращення інвестклімату в найближчі півроку (раніше — 25%).

Втім, кожен п'ятий — 19% усіх опитаних вважають, що новим компаніям вигідно інвестуватиме в Україну протягом найближчих 6 місяців. Водночас, зросла кількість респондентів, які з цим не погоджуються — з 35% до 44%. Інші 37% опитаних вагаються.

Приблизно 45% директорів стверджують, що досі зазнають впливу пандемії на роботу своєї компанії. Зокрема, найбільше скаржаться на падіння попиту та доходів, тимчасову непрацездатність працівників, дефіцит персоналу та психологічну втому, негативний вплив на підрядників та партнерів.

Серед інших перешкод розвитку інвестклімату директори називають геополітичну напруженість, енергетичну кризу, недосконале державне управління, стагнацію реформ, складну податкову систему, постійні ротації в уряді та інше. Серед позитиву бізнес-лідери виділяють співпрацю з МВФ та стабільний валютний курс, діджиталізацію державних послуг, валютне регулювання, запуск ринку землі та реформу містобудування.

На думку топ-менеджерів, поліпшення інвестиційного клімату можна досягти за рахунок впровадження судової реформи, боротьби з корупцією, контрабандою, тіньовою економікою та тіньовою зайнятістю, усунення геополітичних загроз, передбачуваних та прозорих умов для роботи бізнесу, спрощення оподаткування та зменшення бюрократії, прискорення.

Загалом інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості у другій половині 2021 року становив 2,73 балів з 5-ти можливих (півроку тому індекс становив 2,84 балів).

***

У січні-жовтні від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами покращилося на $981,9 млн до $2 565,4 млн

У січні-жовтні 2021 року імпорт товарів перевищив експорт на 2 565,4 млн доларів.

Про це повідомила Державна служба статистики, повідомляють Українські Новини.

Протягом січня-жовтня 2021 року від'ємне сальдо торгівлі товарами покращилося на 981,9 млн доларів порівняно з січнем-жовтнем 2020 року (за січень-жовтень 2020 року від'ємне сальдо становило 3 547,3 млн доларів).

Експорт товарів у січні-жовтні 2021 року становив  54 468,9 млн доларів, при цьому він збільшився на 37,5% порівняно з січнем-жовтнем 2020 року.

Імпорт товарів у січні-жовтні 2021 року склав 57 034,3 млн доларів, збільшившись на 32,1%.

У січні-вересні 2021 року імпорт товарів перевищив експорт на 1 965,7 млн доларів.

У 2020 році імпорт товарів перевищив експорт на 4 878,4 млн доларів.

	Експорт			Імпорт
	січень-жовтень 2021	% від загального		січень-жовтень 2021	% від загального
Всього	54 468,9	100,0	Всього	57 034,3	100,0
Китай	6530,1	12,0	Китай	8561,5	15,0
Польща	4439,5	8,2	Німеччина	5113,7	9,0
Туреччина	3196,6	5,9	Росія	4565,2	8,0
Італія	2841,4	5,2	Польща	3993,6	7,0
Росія	2754,3	5,1	Білорусь	3593,6	6,3
Німеччина	2367,9	4,3	США	2622,2	4,6
Нідерланди	1790,3	3,3	Туреччина	2553,6	4,5
Індія	1779,7	3,3	Італія	2048,9	3,6

Експорт-імпорт товарів у січні-жовтні, млн доларів:

	Експорт		Імпорт
	січень-жовтень 2021	січень-жовтень 2020	січень-жовтень 2021	січень-жовтень 2020
Всього	54 468,9	39 613,7	57 034,3	43 175,1
Живі тварини та продукція тваринництва	1 061,4	975,6	1 226,8	995,8
Продукти рослинного походження	11 614,6	9 504,6	1 679,3	1 543,5
- зернові культури	9 060,2	7 626,4	142,3	147,9
Жири й олії тваринного та рослинного походження	5 195,2	4 463,2	350,8	223,7
Продукція харчової промисловості	3 016,4	2 648,3	2 824,1	2 330,1
Мінеральні продукти	7 556,5	4 195,7	11 167,7	6 923,6
Енергетичні матеріали, нафта й продукти її переробки, всього	650,3	441,8	10 647,1	6 375,5
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості	2 123,9	1 640,1	7 577,1	5 833,0
- фармацевтична продукція	246,3	213,2	2 394,0	1 916,7
- добрива	435,6	271,6	1 235,6	723,8
Полімерні матеріали, пластмаси та каучук	901,5	565,6	3 902,7	2 791,6
Паперова маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів	447,1	336,4	885,8	806,0
Текстиль і текстильні вироби	711,8	641,8	2 184,4	1 886,4
Взуття, головні убори, парасольки	158,4	138,6	485,0	369,7
Неблагородні метали та вироби з них	13 174,4	7 506,8	3 476,1	2 567,3
- чорні метали	11 525,1	6 402,8	1 248,4	864,5
Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; звукозаписна та відтворювальна апаратура; телеапаратура	4 242,8	3 648,2	11 201,7	9 114,5
- реактори ядерні, котли, машини	1 667,4	1 582,0	6 395,7	4 783,6
- електричні машини й обладнання	2 575,4	2 065,3	4 805,9	4 329,6
Транспортні засоби, літальні апарати, плавучі засоби	544,7	632,6	6 167,3	4 565,0
- засоби наземного транспорту, крім залізничного	135,7	95,6	5 846,7	4 392,7

Боротьба з коронавірусною інфекцією. Її вплив на економіку країни.

Ситуація з захворюваністю на коронавірус в Україні, смертності від хвороби ще суттєво покращилась і продовжує покращуватись, Рис. 22-24.

***

Кабінет Міністрів вирішив продовжити адаптивний карантин до 31 березня 2022 року.

Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив на засіданні Кабінету Міністрів у середу.

***

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій перевела Вінницьку та Хмельницьку області з "червоної" до "жовтої" зони епідемічної небезпеки з 15 грудня.

Про це міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов повідомив у своєму Telegram-каналі.

***

У Києві наразі зроблено понад 3,3 млн щеплень від COVID-19, водночас повний курс вакцинації двома дозами пройшли 1,65 млн киян, повідомив 15.12.2021 мер столиці Віталій Кличко.

***

У січні-листопаді поточного року Україна імпортувала товарів для боротьби з коронавірусом на 1 млрд доларів без сплати податку на додану вартість (ПДВ).

Про це йдеться у повідомленні Податкової служби.

Рис.22




Рис.23


Рис.24

Фінансовий сектор.

Обсяг кредитів, виданих комерційними банками корпоративному сектору та фізичним особам, за даними Національного банку, збільшився у листопаді на 1,6% до 1 047,6 млрд гривень.

Про це йдеться у повідомленні Нацбанку.

З початку року обсяг кредитів економіці збільшився на 10,5% із 948,4 млрд гривень.

Обсяг гривневих кредитів юрособам за звітний місяць збільшився на 1,7% з 504,9 млрд гривень до 513,7 млрд гривень.

Обсяг кредитів, виданих бізнесу в іноземній валюті, скоротився на 0,7% з 271,9 млрд гривень до 269,9 млрд гривень в еквіваленті.

Обсяг кредитів населенню за звітний період збільшився на 2,9% з 232,3 млрд гривень до 239,0 млрд гривень.

Процентні ставки у листопаді за гривневими кредитами для бізнесу збереглися на 9,5%, для населення знизилися на 2 п.п. до 31,9%.

За валютними кредитами ставки для бізнесу становили 3,3% (-0,7 п.п.).

Уу 2020 році обсяг кредитів економіці скоротився на 2,3% із 971,9 млрд гривень.

У 2019 році обсяг кредитів економіці скоротився на 9,4% з 1073,1 млрд гривень до 972,7 млрд гривень.

У 2018 році обсяг кредитів економіці збільшився на 5,9% з 1016,7 млрд гривень.

***

Обсяг коштів, розміщених фізичними особами на рахунках у банках у гривні та іноземній валюті, за оперативними даними, збільшився на 1,5% до 692,2 млрд гривень станом на 1 грудня порівняно з даними на 1 листопада, свідчать дані Національного банку.

З початку року вклади населення в банках зросли на 2,6% із 674,7 млрд гривень.

Гривневі вклади населення в банках у листопаді збільшилися на 0,6% до 427,4 млрд гривень.

При цьому обсяг валютних депозитів населення у гривневому еквіваленті у звітному місяці збільшився на 3,1% до 264,8 млрд гривень.

Депозити юридичних осіб (гривневі та валютні) у листопаді збільшилися на 1,8% до 715,5 млрд гривень.

Середня відсоткова ставка за гривневими депозитами (середньомісячна) у листопаді для юросіб зросла на 0,1 п.п. до 4,9%, для фізосіб – на 0,2 п.п. до 7,2%.

Ставка за валютними депозитами для юросіб становила 1,1%, для населення – 0,6%.

У 2020 році вклади населення в банках зросли на 24,5% із 542,3 млрд гривень.

У 2019 році вклади населення в банках зросли на 8,6% з 501,7 млрд гривень до 542,3 млрд гривень.

У 2018 році вклади населення в банках зросли на 7,3% із 472,2 млрд гривень.

***

У жовтні 2021 частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі скоротилася на 0,61 процентного пункту до 32,65% порівняно з попереднім місяцем.

Про це йдеться у повідомленні НБУ.

Станом на 1 листопада загальний обсяг виданих кредитів збільшився порівняно з 1 жовтня на 13,7 млрд гривень до 1,139 трлн гривень.

З них непрацюючі кредити на 372,053 млрд гривень (-2,348 млрд гривень до попереднього місяця).

Скорочення частки проблемних кредитів відбулося за рахунок скорочення цього показника у групах банків: Приватбанку – на 0,1 п.п. до 70,11%, у банках із приватним капіталом – на 0,44 п.п. до 10,01%.

При цьому у держбанках цей показник скоротився на 0,29 п.п. до 50,35%.

В іноземних банківських групах частка непрацюючих кредитів скоротилася на 0,8 п.п. до 19,7%.

***

Українська "дочка" Сбербанку Росії змінила назву на АТ "МР Банк"(АТ "Міжнародний резервний банк"), свідчить Єдиний держреєстр юридичних осіб і осіб-підприємців.

Емітенти, акції яких обертаються на місцевих біржах

"Укренергомашини" (раніше - "Турбоатом")

При об’єднанні «Турбоатому» та «Електроважмашу» акції АТ "Завод "Електроважмаш" буде конвертовано в акції АТ "Українські енергетичні машини" за їхньою номінальною вартістю: на одну акцію "Електроважмашу" номіналом 1 грн буде випущено чотири акції АТ "Укренергомашини" номіналом 0,25 грн, повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у Фонді держмайна (ФДМ) у четвер на попередньому тижні.

ФДМУ провів це рішення своїм пакетом у 75,224% від статутного капіталу "Укренрегомашин", тоді як проти були власники 15,888% акцій.

З урахуванням такого коефіцієнта конвертації частка держави, що є єдиним акціонером "Електроважмашу", в "Укренергомашинах" досягне приблизно 98,15%. В об'єднаній компанії зі статутним капіталом 1,42 млрд грн частка міноритаріїв скоротиться до 1,75%.

	кількість, млн.	номінал, грн.	статутний фонд, млн. грн.
Укренергомашини
Стара кількість акцій	422,50	0,25	105,62
"Електроважмаш"
Стара кількість акцій	1 311,71	1,00	1 311,71
Нова кількість акцій	5 246,85	0,25	1 311,71
Укренергомашини
Нова кількісь акцій	5 669,35	0,25	1 417,34
Коефіцієнт	13,4
Ціна акції, грн.	8,30
Ціна акції в перрахунку, грн.	0,62
Турбоатом по оцінці
Стара кількість акцій	422,50	1,95	823,87
Разів збільшення		7,80
"Електроважмаш"
Старий статутний фонд			88,246
Разів збільшення			14,86
Власний капітал на 30.09.2021, млн. грн.
«Турбоатому»			5 479
Електроважмашу			1 312???
Разів  «Турбоатому»/ Електроважмашу			4,18???

***

9 грудня 2021 року, на засіданні Антимонопольний комітет України погодив приєднання акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш»  до акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (АТ «Турбоатом»). 

Коментар. Абсолютно дискримінаційне рішення, що абсолютно очевидно, і з яким навряд чи погодяться інші акціонери «Укренергомашин», дивись хоча б таблицю вище. Цілком очевидно, що якщо ця інформація офіційно підтвердиться, її продовження слід очікувати в судах.

«Укрнафта»

Міністерство економічного розвитку і торгівлі констатує, що фактична вартість реалізації нафти та газового конденсату в листопаді становила 15 727,8 гривні/тонна, що на 1,2%, або на 181,6 гривні/тонна більше, ніж у жовтні.

Про це йдеться у повідомленні Мінекономіки.

Фактична вартість реалізації використовується для визначення вартості видобутих корисних копалин при обчисленні плати користування надрами.

"Центренерго"

“Середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДВ (ринку на добу вперед) у листопаді 2021 року становить 3 143,8 грн/МВт-год (без ПДВ). Порівняно з жовтнем цього року ціна зросла на 17,14%, з листопадом 2020 року – вдвічі”, – повідомили у компанії-держпідприємстві "Оператор ринку".

Крім того, у листопаді 2021 року на РСВ та внутрішньодобовому ринку у торговельній зоні “ОЕС України” спостерігався дефіцит пропозицій. При цьому попит, порівняно з жовтнем 2021 року, збільшився на 16,28%, а якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року — на 31,32%.

***

Міністерство енергетики домовилося з керівництвом "Центренерго" про спрямування ще 700 млн грн державним вугледобувним підприємствам. Як зазначає прес-служба Міненерго, керівники шахт мають використати ці кошти для виплати заробітної плати шахтарям.

Верховна Рада 8 жовтня ухвалила зміни до Держбюджету, якими додатково спрямовано 1 млрд грн для виплат працівникам державних вугледобувних підприємств.

На початку листопада Міненерго перерахувало 670 млн на погашення боргів перед шахтарями, минулого тижня ще 300 млн.

***

Міністерство енергетики розробило проект розпорядження про затвердження для об'єктів генерації, основним проектним видом палива яких є вугілля, економічних умов роботи на резервному паливі – газі у разі дефіциту електроенергії у певні моменти.

"Цей механізм забезпечить беззбитковість виробництва електроенергії на теплоелектростанціях та теплоелектроцентралях з основним видом палива вугіллям при використанні ними природного газу і буде застосовуватися лише у разі та на період можливої відсутності вугілля у достатніх обсягах", – йдеться у повідомленні міністерства у вівторок.

МХП

Динаміка ціни акцій МХП в доларах США на Лондонській фондовій біржі по дням.

Рис.25

«Кернел»

Рис.26

НАСК «ОРАНТА»

Національний банк погодив Олександру Ярославському опосередковане володіння 50,1047% голосуючих акцій (50,0035% статутного капіталу) Національної страхової компанії "Оранта". Про це повідомляється на сайті НБУ.

Також регулятор погодив компанії "НС-Фінанс" пряме володіння даними акціями.

Раніше Антимонопольний комітет надав НС-Фінанс дозвіл на придбання акцій НАСК Оранта, що забезпечило перевищення 50% голосів у вищому органі управління компанії.

У вересні 2021 року Центральний депозитарій цінних паперів повідомив страховика, що ТОВ "НС-Фінанс", що володіє 24,941% акцій НАСК "Оранта", збільшило свій пакет до 49,890% акцій.

Основним бенефіціаром “НС-Фінанс” із правом голосу 99,99% є Олександр Ярославський, директором – Олександр Чорний.

"Оранта" є правонаступником "Укрдержстраху", заснованої 25 листопада 1921 року. 1993 року “Укрдержстрах” була перетворена, її засновником з боку держави виступив Фонд держмайна.

У 2007 році ФДМ продав останній пакет акцій, що перебуває у державній власності.

Коментар. Важливе повідомлення. НАСК «ОРАНТА» - проблемний емітент акцій для певної кількості учасників місцевого ринку акцій. Після отримання контрольного пакету акцій має бути оферта нового власника з пропозицією до всіх міноритаріїв викупити у них акцій по ціні їх придбання цим власником. Зацікавленим особам необхідно слідкувати за появою цього повідомлення, яке надасть їм змогу, як кажуть «вийти з позиції».

Емітенти єврооблігацій з основним бізнесом в Україні

"Нафтогаз України"

У січні-вересні 2021 року порівняно з аналогічним періодом 2020 року група Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно з неаудованою фінзвітністю, скоротила збиток у 3,9 рази, або на 12,66 млрд гривень, до 4,37 млрд гривень і збільшила дохід на 30,8%, або на 32,2 млрд гривень, до 136,7 млрд гривень.

Про це йдеться у повідомленні "Нафтогазу".

"Укрзалізниця"

За 11 місяців 2021, у січні-листопаді, "Укрзалізниця" збільшила показник EBITDA на 44,8% або на 3,9 млрд гривень до 12,6 млрд гривень та отримала 227,3 млн гривень чистого прибутку (порівняно з 12 млрд гривень збитку за аналогічний період 2020 року).

Про це йдеться у повідомленні Укрзалізниці.

За листопад 2021 Укрзалізниця отримала позитивний фінансовий результат 113,9 млн гривень проти 147,3 млн гривень збитку в листопаді 2020 року.

***

Проект фінансового плану акціонерного товариства "Укрзалізниця" на 2022 рік не передбачає підвищення тарифів на пасажирські залізничні перевезення.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

"ДТЕК Енерго"

Суд відхилив апеляційні скарги "Укренерго" та зобов'язав компанію виплатити "ДТЕК" 1 млрд гривень

Північний апеляційний господарський суд відхилив апеляційні скарги Національної енергетичної компанії "Укренерго" та зобов'язав її виплатити компаніям "ДТЕК Східенерго" 633 млн гривень та "ДТЕК Дніпроенерго" 399,4 млн гривень через неналежне виконання зобов'язань за договором участі у балансуванні.

Про це йдеться у рішенні суду.

Згідно з ними, "ДТЕК Східенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до "Укренерго" про виплату 716,9 млн гривень, з яких: основного боргу - 664,4 млн гривень, пені - 9,4 млн гривень, 3% річних - 7,7 млн гривень та 35 млн 263 тис. 103,27 гривні через неналежне виконання "Укренерго" своїх зобов'язань за договором про участь у балансуючому ринку в частині оплати купленої балансуючої електроенергії у період із серпня 2020 року до березня 2021.

Галузеві новини

Чорна металургія

Рис.27




Рис.28

Електроенергетика

Протягом січня-листопада 2021 року виробництво електроенергії в Україні склало 141,306 млрд кВт-годин, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2020 року, Міністерство енергетики.

Атомні електростанції за січень-листопад 2021 року збільшили виробництво електроенергії на 11,2%, до 77,029 млрд кВт-годин, гідроелектростанції - на 40,8%, до 9,785 млрд кВт-годин.

Виробництво електроенергії на теплоелектростанціях зменшилося на 2%, до 33,593 млрд кВт-год, на теплоелектроцентралях та когенераційних установках - на 31,9%, до 7,611 млрд кВт-год.

Виробництво електроенергії альтернативними джерелами (ЗЕЗ, СЕС, біомаса) за 11 місяців 2021 року склало 11,848 млрд кВт-год, що на 15,9% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Зазначається, що основну частку у загальному виробництві електроенергії за 11 місяців 2021 року займають АЕС – 54,5%. Частка ТЕС та ТЕЦ склала 29,2%, ГЕС та ГАЕС – 6,9%. Частка виробництва електроенергії із відновлюваних джерел становить 8,4%.

За даними Міненерго, за 11 місяців цього року споживання електроенергії збільшилося на 6,1%, до 139,426 млрд кВт-год. Зокрема, споживання населенням збільшилося на 6,7%, до 34,910 млрд. кВт-год, промисловості — на 6,5%, до 47,734 млрд. кВт-год.

Машинобудування. Виробництво автотранспортних засобів

У листопаді 2021 року виробництво автотранспортних засобів в Україні скоротилося на 17% до 531 одиниці порівняно з листопадом 2020 року.

Про це йдеться у повідомленні асоціації "Укравтопром".

Вказується, що на такий результат вплинула ситуація із випуском легкових автомобілів (455 штук).

Якщо відносно попереднього місяця складання легкових авто збільшилося більш ніж удвічі, то порівняно з листопадом 2020 року сталося падіння на 16,5%.

Випуск комерційних автомобілів (без урахування АвтоКрАЗу, який перестав розкривати інформацію про своє виробництво із серпня 2016 року) зріс до 10 одиниць, що на 7 одиниць більше, ніж у жовтні поточного року та на 1 автомобіль більше за результат торішнього листопада.

Виробники автобусів минулого місяця випустили 66 машин, що майже на чверть менше, ніж у жовтні, та на 21% менше, ніж роком раніше.

"Загалом за 11 місяців з початку року в Україні було зібрано 7 533 одиниці автотранспортних засобів, що на 70% більше, ніж за аналогічний період 2020 року", - йдеться у повідомленні.

Виробництво легкових автомобілів за січень-листопад збільшилося на 81% до 6792 одиниць, автобусів – на 12% до 704 одиниць, комерційних автомобілів – скоротилося на 18% до 37 одиниць.

У 2020 році виробництво автотранспортних засобів в Україні скоротилося на 31,8% до 4952 одиниць порівняно з 2019 роком.

Світові фінансові та економічні новини

Рішення ФРС США

Федеральна резервна система (ФРС), центробанк США, зберегла відсоткову ставку за федеральними кредитними засобами (federal funds rate) в діапазоні від 0% до 0,25% річних, йдеться в комюніке Федерального комітету з операцій на відкритому ринку (FOMC) за підсумками засідання, що пройшло 14-15 грудня 2021 року.

Федрезерв повідомив, що зменшить обсяги викупу активів у січні на $30 млрд: US Treasuries – на $20 млрд, іпотечних бондів – на $10 млрд. У листопаді та грудні обсяги викупу UST знижувалися щомісяця на $10 млрд, іпотечних облігацій – на $5 млрд.

Усі одинадцять голосуючих членів FOMC підтримали рішення, ухвалені на грудневому засіданні.

Рішення співпало з прогнозами економістів та учасників ринку.

Виходячи з опублікованих у середу прогнозів, усі голосуючі члени монетарного комітету ФРС очікують на підвищення відсоткової ставки у 2022 році. При цьому 10 із 18 членів комітету очікують аж на три підвищення базової ставки наступного року.  Прогнози, оприлюднені в середу, свідчать про те, що чиновники ФРС також очікують два підвищення у наступному році та ще два у 2024 році, Рис. 29.

Починаючи з січня, ФРС щомісяця буде купувати облігації на 60 мільярдів доларів, що вдвічі менше, ніж до скорочення викупів у листопаді, і на 30 мільярдів доларів менше, ніж центробанк купував в грудні.

Після того, як це скорочення завершиться, наприкінці зими або на початку весни, центральний банк очікує почати підвищувати процентні ставки.

Щоправда по факту баланс ФРС у 8,7 трильйона доларів за останні чотири тижні збільшився лише на 2 мільярди доларів, при цьому інвестиції в державні облігації країни зросли на 52 мільярди доларів, а іпотечні папери (MBS) фактично зменшились на 23 мільярди доларів. За останні 12 місяців інвестиції американського центробанку в державні облігації США збільшилися на 978 мільярдів доларів, а в MBS – на 567 мільярдів доларів.

Економічні прогнози Комітету.

Комітет різко і сильно підвищив прогноз інфляції на 2021 рік, піднявши його до 5,3% з 4,2% для всіх статей і до 4,4% з 3,7% без урахування продуктів харчування та енергоносіїв. (Мова йде про дефлятор PCE, який менший за індекс споживчих цін зазвичай на 0,2-0,3%, але зараз різниця більше). На 2022 рік тепер очікується 2,6% для основної інфляції в улюбленій «мірі» ФРС (PCE deflator) і 2,7% для базового індикатору, обидва більше, ніж у вересні, Таблиця Рис. 30 та Рис. 31 – два останні графіки.

При цьому прогноз рівня безробіття на 2021 рік знизився до 4,3% з 4,8% у вересні.

Комітет зменшив свій прогноз економічного зростання в США, росту реального ВВП цього року до зростання на 5,5% у 2021 році в порівнянні з 5,9% у вересні. Чиновники також переглянули свої прогнози на наступний рік, піднявши прогнозний темп росту реального ВВП в 2022 році до 4% з 3,8%, але знизивши в 2023 році до 2,2% з 2,5%.

Окремі формулювання Комітету по відритими ринкам ФРС США.

"FOMC вважає, що зазначені темпи скорочення викупу активів, ймовірно, будуть доцільними щомісяця, проте готовий коригувати їх, якщо потрібно, залежно від економічних умов. Програма викупу активів продовжить підтримувати рівне функціонування ринків та сприятиме збереженню стимулюючих умов на фінансових ринках для підтримки потоку кредитів домогосподарствам та бізнесу", - наголошується в документі.

"Завдяки прогресу у вакцинації та сильній політичній підтримці показники економічної активності та зайнятості продовжували зміцнюватися. Ситуація в секторах, які найбільш серйозно постраждали від пандемії, покращилася в останні місяці, але продовжує перебувати під впливом COVID-19", - наголошується в повідомленні.  

Рис.30

Інфляція в США

В листопаді 2021 року індекс споживчих цін, ІСЦ, в США зріс на 6,8% у річному обчисленні (до листопада 2020 року), що є найбільшим показником росту з 1982 року, повідомило Міністерство праці країни в минулу п'ятницю. Економісти, опитані Dow Jones, очікували, що індекс підвищиться на 6,7% порівняно з попереднім роком, хоча окремі інвестори побоювалися ще більшого показника.

Базовий ІСЦ (тобто без урахування продуктів харчування та енергоносіїв) зріс в річному вимірі в листопаді на 4,9%, відповідно до очікувань.

Зростання цін на продукти харчування, енергію та житло спричинило більшу частину росту основного індексу споживчих цін.

Рис.32



Рис.33

Прогнози окремих стратегів по акціям з Уолл-стріт з числа провідних

Найбільші інвестбанки продовжують публікувати прогнози на 2022 рік.

Рис.34

Банк JP Morgan

Аналітики JP Morgan прогнозують відновлення світової економіки в 2022 році.

Найбільший за розмірами активів банківський холдинг США JP Morgan дав свій прогноз по відновленню світової економіки після пандемії коронавірусу. Аналітики впевнені, що в 2022 році економіка країн вийде на стабільні показники.

Як повідомляє Reuters, головний стратег світових ринків JP Morgan Марко Коланович зазначив, що 2022 рік стане роком остаточного глобального відновлення, роком завершення пандемії і повернення до нормальних економічних і ринкових умов, які ми мали до спалаху COVID-19.

Згідно з прогнозами JP Morgan, застосування нових вакцин і препаратів призведе до "сильного циклічного відновлення і повернення глобальної мобільності".

Також банк очікує, що в наступному році на 2,25% зросте прибутковість казначейських облігацій США, яка є ключовою для світової кредитної системи.

Марко Коланович, додав, що в 2022 році банк очікує зростання американського індексу S&P 500 майже на 8%.

Нагадаємо, в листопаді JP Morgan різко погіршив прогноз для економіки України з 4,5% до 2,3%, але зберіг прогноз зростання в 2022-му на 5%.

Bank of America (BofA)

"Приготуйтеся жити у світі, де ринки не будуть рости" - Bank of America.

У понеділок на попередньому тижні свій звіт опублікував Bank of America (BofA). The Bell  переказує найважливіше з цього документу.

За прогнозом BofA, індекс S&P 500 до кінця 2022 року становитиме 4600 пунктів (приблизно на рівні поточного значення). Це один із найпесимістичніших прогнозів серед усіх великих інвестбанків США.

У BofA прогнозують, що прибуток на акцію (Earnings per share, EPS) компаній з індексу S&P 500 зросте з $201 у 2021-му до $220 у 2022-му (для порівняння, Goldman Sachs — до $226). Зростання прибутку повернеться з темпу 48% (від низької бази 2020 року) до 6,5% у рік. Негативними факторами для росту прибутку стануть підвищення вартості боргу на 30 базисних пунктів (б. п.) через зростання базової процентної ставки в країні (ставки по фондам ФРС) та зміцнення долара. Кожен з цих двох чинників забере по 2% величини EPS.

Інфляція, швидше за все, сповільниться, але залишиться вище за цільовий рівень, що змусить ФРС діяти активніше. При цьому в BofA очікують перше зростання базової процентної ставки вже в червні 2022 року, а лише наступного року їх буде три. Після цього, за прогнозом банку, буде ще чотири підвищення у 2023 році і одне підвищення у 2024-му. У GS, для порівняння, консервативніші в очікуваннях: там очікують по два підвищення ставки щороку, починаючи з 2022-го.

У частині прогнозів зростання американського ВВП економісти BofA навіть трохи оптимістичніші порівняно з їхніми колегами з GS: 4% росту реального ВВП в 2022 (вище довгострокового тренду) - BofA проти 3,9% - GS. Головним драйвером зростання економіки стануть витрати на товари, а не послуги, від чого більшою мірою виграють компанії малої капіталізації, зазначила глава підрозділу банку з американських акцій та кількісних стратегій Савіта Субраманян.

У третьому кварталі 2021 року американські компанії зберегли рівень рентабельності на рекордному рівні, завдяки чому BofA підвищив таргет по S&P 500 на 2021 і 2022 роки, проте подальше зростання витрат має негативно позначитися на рентабельності продажів, починаючи вже з поточного 4-ого кварталу 2021, і призвести до зниження рентабельності на 30 б. п. (0,30%), тоді як консенсус-прогноз - новий рекорд EPS до кінця наступного року, пишуть аналітики BofA.

Інша відмінність прогнозу BofA від звіту Goldman: там не очікують зростання обсягу байбеків (викупів своїх акцій корпораціями), які додавали по 1% індексу S&P 500 останніми роками, зокрема через можливе запровадження податку на зворотний викуп акцій за ставкою 1%. Цей захід, серед інших, передбачає Build Back Better Plan на $1,7 трлн. Загалом тренд на скорочення кількості акцій в обігу, що спостерігався протягом останніх двох десятиліть і пов'язаний з одночасним зниженням як кількості публічних компаній, так збільшенням обсягів байбеків, може закінчитися. Це також негативно позначиться на попиті на акції і, як наслідок, на ринках акцій.

У BofA не схильні підтримувати аргумент, що акціям немає альтернатив (він звучить так часто, що на ринках вже використовують абревіатуру: TINA, від англ. There is no alternative). При зростанні прибутковості 10-річних державних облігацій США до 2,0% до кінця 2022-го — а саме це прогнозують у BofA — дивідендна дохідність у 1,3%, якщо брати фондовий індекс S&P 500 в цілому буде значно менш привабливою. Лише 36% акцій із S&P 500 мають дивідендну дохідність вище 2,0%.

Чим нинішня ситуація нагадує міхур доткомів

Один із головних та цікавих висновків звіту: подібності нинішньої ситуації на ринку акцій з тим, що спостерігалась у період 1999—2000 років перед міхуром доткомів, стають дедалі помітнішими.

• Як і тоді, на рубежі 2021—2022 років ринки приймають те, що у звичайній ситуації важко уявити. Тільки перед міхуром доткомів це була негативна премія за ризик (інвестування в акції) (Equity Risk Premium, або ERP, — це премія, яку інвестори вимагають за вкладення у ризикові активи - акції порівняно з безризиковими державними довгостроковими облігаціями), а зараз це негативні реальні процентні ставки та негативні дохідності державних облігацій (за вирахуванням інфляції). Це дозволяє говорити про те, що зараз бульбашка знаходиться не в акціях, а в облігаціях, вважають аналітики BofA.

Рис.35

Як писав недавно Bloomberg з посиланням на підрахунки історика фінансів Джима Ріда з Deutsche Bank, такими ж низькими, як зараз, реальні ставки в США були лише тричі за 200 років: під час Громадянської війни, перед Великою депресією та після Другої світової війни. Ці випадки об'єднувало попереднє різке зростання держборгу до ВВП.

• Як і в другій половині 1990-х років, оптимізм серед стратегів з Уолл-стріт швидко зростає: Sell Side індикатор (середня рекомендована частка акцій у портфелі) зріс з ~43% у 2013 році до нинішніх 59,1%. Як показує BofA у своєму звіті, рівень цього індикатора негативно корелює з очікуваною у найближчі 12 місяців прибутковістю інвестицій у індекс S&P 500.

• Серед інших спільних ознак, на які вказують у BofA, — концентрація ринку акцій в акціях найбільших технологічних компаній, висока частка збиткових компаній, що виходять на біржу, демократизація ринків (у 1990-ті поради щодо акцій давали навіть водії таксі, нагадують у BofA), а також очікування зростання ставки ФРС в умовах, коли ринок і так коштує дорого. У 1999 році S&P 500 торгувався з P/E 30,5, зараз - 25,2.

Довгостроковий прогноз: ринки завдадуть збитків

Оцінка ринку — єдине, що є важливим зараз для довгострокового прогнозу, пишуть у BofA. Співвідношення нормалізованої, тобто розрахованої з урахуванням бізнес-циклів, EPS до ціни акцій (нормалізований P/E) на 80% визначає, де буде ринок через 10 років. Для порівняння: у прогнозній моделі BofA на рік уперед цей фактор займає лише 45% ваги.

Вперше з часів бульбашки доткомів нинішній рівень ринку вказує на те, що навіть у довгостроковій перспективі інвесторам не варто розраховувати на зростання ринків. Нормалізований P/E зараз становить 28x (проти ~33x на піку міхура доткомів). Виходячи з цього значення прогноз середньорічної прибутковості в найближчі 10 років — мінус 1,3%.

Рис.36

У таких умовах зростає роль дивідендів як джерела прибутку: на них припадало близько 40% загальної прибутковості для акціонерів, починаючи з 1930-го року, але найближчими роками цей показник може зрости. Інвесторам потрібно приготуватися жити у світі "повної прибутковості", що залежить не стільки від зростання курсової вартості, скільки від дивідендів, каже Субраманян.

У 2020-2021 роках дивіденди зростали повільніше, ніж прибутки, тому що компанії хотіли зберегти грошові кошти в умовах невизначеності. В 2022 році компанії з індексу S&P 500 мають підвищити дивіденди на 13%. При цьому інвесторам не варто вибирати акції лише за високою дивідендною прибутковістю, має сенс також звертати увагу на якість та зростання бізнесу компаній, попереджають у BofA.

Що робити інвесторам

Незважаючи на песимістичний прогноз, інвестор може знайти вигідні вкладення, тому що навіть під час бульбашок можуть з'являтися хороші компанії з точки зору інвестування, зазначають у BofA. Кожна четверта компанія, яка вийшла на біржу в 1999-му, існує і зараз, а багато з них виявилися якісною довгостроковою історією зростання. Але знайти нові Expedia Group та Domino's Pizza непросто.

Інвестору доведеться більш вибірково ставитись до компаній у своєму портфелі (це стосується всіх компаній, а не лише тих, що проводять первинне розміщення акцій, IPO) і бути обережнішим, ніж раніше, попереджають у BofA. Індекс S&P 500 зараз схожий на облігацію з 35-річною дюрацією: це найбільший показник в історії (навіть більший, ніж у 1990-ті роки). Якщо спрощено, то чим більше дюрація, то більше часу потрібно для повернення інвестицій: наприклад, акції зростання — папери з більшою дюрацією, ніж акції вартості. Високим показникам дюрації сприяють завищені оцінки (інвестори зараз готові багато платити за грошові потоки в майбутньому), низька дивідендна прибутковість та велика частка акцій «зростання» в індексі.

Чим вище дюрація, тим більш уразливі ринки навіть до незначних очікувань щодо зміни зростання процентних ставок, які впливають оцінки через підвищення ставки дисконтування. Наприклад, у понеділок слова голови ФРС Джерома Пауелла про можливість швидшого згортання програми купівлі активів центробанком викликали бурхливу реакцію на ринках. За прогнозом BofA, більш жорстка монетарна політика ФРС може призвести до зростання волатильності на фінансових ринках: з високою ймовірністю S&P 500 впаде на 10% або й більше, що дозволить купити активи за більш привабливими цінами, ніж зараз.

На які акції ставити в 2022-му році

Найкращим хеджем проти волатильності стануть акції якісних компаній з високими та стабільними показниками прибутку, зазначають у BofA. Тим більше, що зараз вони торгуються з рекордним дисконтом відносно цін акцій низькоякісних компаній, чому сприяла великий обсяг ліквідності на фінансових ринках останніми роками. Якісні компанії історично показували випереджальну прибутковість у періоди уповільнення темпів зростання прибутків та зростання волатильності (період пізнього економічного циклу).

На цій стадії циклу ринок винагороджував:

• низьке співвідношення вартості бізнесу (Enterprise Value, EV) до EBITDA;

• високе співвідношення вільного грошового потоку (Free Cash Flow) до EV;

• високе співвідношення балансової вартості активів (Book) до ціни (Price).

За даними на жовтень 2020-го, найбільш недооцінені по EV до EBITDA сектора енергетики та матеріалів, по FCF/EV — енергетика та охорона здоров'я, а по B/P — енергетика та фінанси. Вибираючи окремі компанії, можливо, варто порівнювати їх з галузевими показниками.

Рис.37

На рівні галузей якісні компанії наступного року варто шукати в секторах енергетики та фінансів (високі дивіденди компаній цих секторів захистять від інфляції) та охорони здоров'я (помірне зростання за розумну ціну). Найбільш позитивно (порівняно з консенсусом) у BofA дивляться на сектор енергетики (нафти та газу). При цьому інвесторам варто триматися осторонь телекомунікаційних та компаній споживчого сектору, які виробляють як товари тривалого користування, так і товари першої необхідності.

Основні драйвери та фактори ризику для галузей перераховані в таблиці, вона доступна за посиланням.

Ще один важливий фактор наступного року — інфраструктурний план адміністрації Джо Байдена на $1,2 трлн (прийнятий Конгресом на початку листопада, Байден підписав його в середині листопада). Він збільшить капітальні витрати американських компаній: наприклад, від зростання передбачених планом витрат на цифровізацію виграють технологічні компанії, але найбільше виграють виробничі сектора.

За інших рівних умов варто віддавати перевагу компаніям малої капіталізації, зазначають у BofA. Вони також виграють від великих державних капітальних витрат та обіграють ринок в інфляційному середовищі. За співвідношенням очікуваного протягом найближчих 12 місяців прибутку до ціни (forward price-to-earnings ratio) компанії малої капіталізації з індексу Russell 2000 торгуються з дисконтом у 23% до великих корпорацій з індексу Russell 1000, тоді як історично ринок дає премію за невеликий розмір у 2%.

Пандемія вдарила по невеликих компаніях непропорційно більше, і зараз їхній бізнес відновлюється, але це ще не враховано в котируваннях акцій, зазначають у BofA. Крім того, на відміну від великих компаній, більша частина виручки невеликих фірм припадає на внутрішній ринок, тому тут можливі ризики у вигляді уповільнення економіки КНР і падіння глобалізації (через руйнування ланцюжків поставок, зниження можливостей трудового та податкового арбітражу) для них менш небезпечні.

Точка зору стратегів по акціям банку Goldman Sachs

"Альтернатів акціям немає", - пишуть у Goldman Sachs.

Ситуація у 2022 році відрізнятиметься від тієї, до якої інвестори звикли за останні два роки, попереджає Goldman Sachs у своєму прогнозі щодо американського ринку акцій на наступний рік. Головна зміна – початок циклу підвищення процентних ставок у США. Але очікувати на завершення «бичачого» ринку поки не варто. The Bell ознайомився з цим документом та розповідає, яку стратегію банк пропонує інвесторам.

Погляд зверху вниз: альтернатив акціям немає

Згідно з базовим сценарієм, широкий індекс S&P 500 у 2022 році зросте лише на 9%, до 5100 пунктів, з урахуванням дивідендів дохідність інвестиції в цей фондовий індекс складе в 2022 10%. Для порівняння, з початку цього року індекс уже зріс на 27%, а з березня 2020-го – удвічі. Уповільнення економічного зростання, більш жорстка політика ФРС і зростання реальних процентних ставок — фактори на користь того, що інвесторам не варто чекати на таке ж швидке зростання фондових індексів.

Головним драйвером зростання ринку акцій залишиться збільшення корпоративних прибутків (вони відповідальні за все зростання в 2021 році), при цьому аналітики Goldman Sachs оптимістичніші, ніж їх колеги з інших банків. Компанії стабільно збільшують рентабельність продажів, незважаючи на зростання витрат і перебої у ланцюжках поставок, і продовжать це робити до 2023 завдяки операційному важелю, pricing power, скороченню витрат внаслідок автоматизації та цифровізації і, якщо брати в цілому по ринку завдяки великій частці високотехнологічних компаній у складі фондового індексу S&P 500.

Рис.38

У 2023-му, як очікують у Goldman Sachs, набудуть чинності нові корпоративні податкові ставки, які зменшать середній прибуток на одну акцію (Earnings per share, EPS) компаній з індексу S&P 500 на 2–3% від того рівня, що міг би бути без цих змін. Разом із ще більшим уповільненням зростання економіки та погіршенням ситуації на ринку праці це призведе до зниження рентабельності продажів.

За прогнозом, ФРС завершить програми викупу активів у червні наступного року, а у липні підніме ставку на 25 базисних пунктів (б.п.). Друге підвищення з таким самим кроком відбудеться у четвертому кварталі. Потім ФРС продовжить підвищувати ставки двічі на рік по 25 б.п. за кожне підвищення. Як показує історичний досвід, останні п'ять циклів підвищення ставки оцінка ринків за показником прибуток/ціна на найближчий рік залишалася незмінною протягом півроку до та після першого підвищення.

Рис.39

Реальні ставки хоч і зростатимуть, але залишаться ультранизькими з точки зору історичної перспективи, тому інвестори все одно продовжать вкладатися в акції, незважаючи на невелике зниження ризик-премії (Equity Risk Premium або ERP — премія, яку інвестори вимагають за вкладення в ризикові активи (акції) ) порівняно з дохідністю безризикових активів (державних облігацій)). Альтернатив акціям немає, роблять висновок аналітики Goldman Sachs.

Основним джерелом попиту на акції у США в 2022-му стануть корпорації: за рахунок викупів власних акцій (байбеків) чистий притік їх вільних грошових коштів в акції зросте з $300 млрд до $350 млрд, зате чистий притік коштів домогосподарств на ринки акцій через уповільнення зростання економіки та повільне скорочення безробіття знизиться з $650 млрд. млрд.

За основними мультиплікаторами ринок акцій у 2022 році залишиться серед 10% найдорожчих ринків за всю історію. Тим не менш, ринкова ризик-премія, яка зараз становить 5%, історично приблизно в 70% часовому проміжку була вищою за нинішню. Це показує, що акції набагато менш переоцінені, якщо порівнювати їх з безризиковими активами (наприклад, з казначейськими облігаціями). У 2022-му ERP знизиться до 4% через зростання впевненості щодо інфляції.

Поради інвесторам від Goldman Sachs

1. Купуйте акції компаній, які постраждали від пандемії та інфляції. За прогнозом банку, зростання ВВП США прискориться в середньому до 4,5% у четвертому кварталі 2021 року та першому кварталі 2022 року перед тим, як сповільнитись у другій половині наступного року. Зростання числа вакцинованих та створення нових ліків проти коронавірусу сприятимуть подальшому відновленню після пандемії. Судячи з цін на перевезення вантажів та останніх коментарів представників компаній, ситуація з ланцюжками поставок перестала погіршуватися. Крім того, ціни на енергоносії та інфляція, за оцінками експертів інвестбанку, мають досягти свого піку на початку 2022 року.

Все це в короткостроковому періоді має сприяти зростанню акцій циклічних компаній, у тому числі тих, що виграють від відкриття економіки, які зіткнулися раніше зі зростанням виробничих витрат. Goldman Sachs вже наголошує на деяких ознаках ротації на ринку. Зокрема, ціни акцій компаній, ланцюжки поставок яких пов'язані з Китаєм, корпорацій споживчого та хімічного секторів вже почали випереджати індекс S&P 500. Цей тренд продовжуватиметься зі збільшенням впевненості інвесторів у скороченні цих ризиків.

2. Уникайте компаній із високими витратами на робочу силу. Зараз відбувається найсильніше зростання зарплат протягом останніх 20 років, тому акції компаній, вразливих до зростання витрат на оплату праці, залишаться під тиском найближчими роками. Наприклад, у сфері готельного бізнесу та розваг акції компаній з низькими витратами на робочу силу протягом більшої частини року показували кращий результат, ніж аналогічні компанії з вищими витратами.

За прогнозом, зарплати в США продовжать зростати на рівні вище 4% наступні кілька років через високий попит на робочу силу та обмежену пропозицію. Висока рентабельність і домінуюче становище компаній із великою капіталізацією роблять їх менш уразливими до зростання зарплат, пишуть аналітики. Список компаній з великими витратами на робочу силу дивіться тут.

3. Серед компаній з великими темпами росту бізнесу вибирайте прибуткові. «Якісні» компанії з високими показниками рентабельності капіталу, сильним бухгалтерським балансом та стабільним зростанням прибутку і в попередні періоди  зростання процентних ставок виглядали краще за ринок (фондовий індекс) — так, наприклад, було з середини 2014-го до 2016 року та з 2017-го до середини 2019 року.

Одна з головних тем для інвесторів та директорів компаній зараз — це trade-off між прибутком та рентабельністю. У 2022 році в умовах зростання процентних ставок вона стане ще актуальнішою. Зараз ринки приблизно однаково оцінюють компанії, що швидко ростуть, з різною рентабельністю.

Рис.40

Проте інвесторам варто зважати на чутливість акцій до змін процентних ставок. Так, акції зростання, оцінка яких більшою мірою визначається майбутніми грошовими потоками, більш чутлива до зростання ставок, якщо компанія збиткова чи має низький прибуток. Акції Peloton впали на 45% після погіршення прогнозу продажу на 2022 рік, наводять приклад аналітики Goldman.

Список компаній з швидкозростаючим доходом і високою рентабельністю дивіться тут, а тут - з швидкозростаючим доходом і низькою рентабельністю.

Рекомендації щодо секторів

Інвестбанк підвищив свою рекомендацію до «купувати» у секторах охорони здоров'я та фінансів. Фінансовий сектор має виграти від зростання процентних ставок, а також від зростання світової економіки та економіки США. Поточна ринкова оцінка сектору охорони здоров'я, на думку аналітиків банку, є заниженою, і вона має зрости при зниженні політичних ризиків, пов'язаних з реформою охорони здоров'я. Зараз акції цього сектору торгуються з практично рекордним дисконтом у 20% по коефіцієнту P/E до показника індексу S&P 500. Крім того, сектор охорони здоров'я — один із тих, хто виграє від зростання цін та відсоткових ставок. З 1960 року він у середньому на три процентних пункти  обходив по дохідності інвестицій в акції широкий ринок акцій у періоди підвищеної інфляції.

Рис.41

Висока рентабельність (майже вдвічі більша за середній показник по компаніям з індексного кошику S&P 500) та сильні перспективи довгострокового зростання — дві причини, через які Goldman Sachs продовжує з оптимізмом дивитися на сектор інформаційних технологій. Однак інвестбанк попереджає про ризик зростання податків, який негативно позначиться саме на цьому секторі через більшу частку доходів, які компанії цього сектору отримують за кордоном, і великі програми викупу власних акцій, buy-back, (на обидва ці види операцій можуть підвищитися податкові ставки), але, ймовірно, вже в 2023 році.

За секторами товарів першої необхідності, автомобільного, комунальних та телекомунікаційних послуг США рекомендація – «продавати». І акції виробників товарів першої необхідності, і акції постачальників комунальних послуг цієї країни торгуються зараз з підвищеним коефіцієнтом P/E порівняно з минулими періодами. Автовиробники та сектор телекомунікаційних послуг історично погано себе показували у періоди стриманого економічного зростання та підвищення процентних ставок. Надзвичайна концентрація в секторі автовиробників, 80% загальної ринкової капіталізації якої становить Tesla, також є ризиком.

Рекомендація Goldman Sachs відносно акцій компаній сировинного та енергетичного секторів, а також щодо секторів нерухомості, промисловості, медіа та розваг — «тримати». Циклічні сектори, зокрема сировинний та енергетичний, виграють від зростання економіки, але у другому півріччі наступного року зростання сповільниться, а зростання процентних ставок для них є негативним чинником. За прогнозом інвестбанку, ціни на нафту досягнуть максимуму на початку наступного року, а потім протягом шести місяців залишаться на тому ж незмінному рівні

Рис.42

сайт  "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50