Аналітика та новини фондового ринка

З НАСТУПАЮЧИМ РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ, всіх тих хто відзначає це свято 25 грудня! МИРУ УСІМ, ДОБРА, ЩАСТЯ, РАДОСТІ, ЛЮБОВІ!

Основними темами для фінансових ринків у минулі сім днів знову були новий штам коронавірусу «омікрон», який став темою №1 на світових фінансових ринках у минулі дні через нові локдауни в Європі, відтіснивши на друге місце тему більш жорсткої монетарної політики ФРС США і тему перспективи більш жорсткої політики Європейського центрального банку (тема відносно нова для ринків). Для України та сусідніх держав дуже значимою знову була гостра тема загроза потенційного військового вторгнення Росії в Україну.

Саме ця остання тема стала причиною суттєвого зниження у минулі п’ять торгових днів цін державних єврооблігацій України, ОЗДП, як і причиною продажу практично лише «коротких» державних боргових паперів України на первинному ринку (хай у і продажу у великих обсягах). Збільшення дохідності ОЗДП через «передачу ризиків» - зростання ставки дисконтування має негативно відобразитись і на цінах «українських» акцій. (Але поки відобразилось доволі помірковано). Тож обійти, не згадати, про проблему військової загрози Україні в цьому огляді просто неможливо.

Так, з дуже великою гіркотою і великим сумом напередодні світлого свята Різдва Христова та Нового року доводиться говорити про реальну загрозу повномасштабної війни між Україною та Росією з її можливими наслідками та потенційною загрозою тисяч, чи навіть десятків тисяч жертв. Щиро жаль, що ця тема можлива зараз у 21 сторіччі у відносинах між близькими народами двох країн. Дай Боже мудрості, розуму, і просто здорового глузду людям при владі у сусідній державі усвідомити свою власну велику персональну відповідальність за збереження миру та спокою в регіоні та й усьому світі.

Згідно з недавнім опитуванням російського Аналітичного Центру Юрія Левади: 3% російських респондентів упевнені, що поточна напруженість у відносинах може перерости у війну між Україною та Росією. Ще 36% вважають такий варіант розвитку подій «цілком ймовірним».

Що ж до подій по цій темі у минулі дні. Міністерство закордонних справ Росії 17.12.2021 офіційно опублікувало проекти договорів із США та НАТО, покликаних "гарантувати безпеку Росії". Які, як відзначило ряд оглядачів, більше схожі на ультиматум. Кремль вимагає від Заходу відмовитися від Бухарестської декларації НАТО 2008 року, яка обіцяла членство в Альянсі Україні та Грузії, фактично припинити військово-технічну співпрацю з Києвом, відмовитись від розміщення певних типів озброєнь на території власне натовських країн. Окремі оглядачі після цієї публікації та наступних інтерв’ю найбільш високопоставлених російських дипломатів стали навіть проводити певні аналогії з періодом 1938-40 років.

Саме після цієї публікації МЗС Росії ціни єврооблігацій України суттєво знизились у минулу п'ятницю, а їх прибутковості помітно зросли. Цей процес дещо меншим темпом продовжився і в цей понеділок. Хоча, звичайно слід відзначити, що окрім «російської загрози» цьому сприяли і два інші чинники, а саме погіршення ситуації з захворюваністю на «омікрон» і недавні рішення ФРС США.

При розгляді керівництва держави можливого рішення про військове вторгнення одним з ключових факторів, яке на нього впливає є суспільна думка в обох країнах.

Згідно з іншим опитуванням Левада центру російське суспільство щодо України сьогодні поділилося практично порівну. У листопаді частка росіян, які позитивно відносяться до нашої країни, досягла 45%.

Згідно з опитуванням КМІС проведеного 3-11 грудня 2021 в Україні кожен третій респондент – 33,3% – готовий чинити збройний опір можливій військовій агресії Росії. Готові опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору – 21,7%. Загалом, одним або іншим способом чинити опір готові 50,2% українців.

Такі результати опитувань, не беручи до уваги інших факторів, видається, не є сприятливими для прийняття рішення про військове вторгнення в Україну.

За словами радника президента США Джейкоба Саллівана, діалог з Москвою щодо гарантій безпеки можливий лише в умовах деескалації ситуації з боку РФ на кордоні з Україною і у повній координації з європейськими союзниками та партнерами. Цю думку він офіційно доніс в розмові з Помічником Президента Росії, який відповідає за зовнішньополітичну проблематику, Юрію Ушакову.

Деякі із безпекових пропозицій Росії явно не можуть бути прийняті Вашингтоном, а діалог з інших питань може стартувати на початку 2022 року, заявив у цей вівторок глава Державного департаменту США Ентоні Блінкен на брифінгу у держдепі. Він зазначив, що «жодна країна не має права силою змінювати межі іншої, жодна країна не має права диктувати політику іншою або вказувати їй, з ким підтримувати зв'язки, жодна країна не може встановлювати сфери впливу.»

«НАТО не піде на компроміс із Росією щодо вступу України до Альянсу», - в свою чергу заявив Генеральний секретар цієї організації  Єнс Столтенберг.

«Збройні конфлікти, кровопролиття — це не наш вибір. Ми не хочемо такого розвитку подій. Ми хочемо вирішувати питання політико-дипломатичними засобами, але мати хоча б ясні, зрозумілі, чітко викладені юридичні гарантії», - заявив на колегії Міноборони Росії у цей вівторок президент РФ Володимир Путін.

Президент Путін заявив, що пропозиції Москви до НАТО та Сполучених Штатів Америки щодо гарантій безпеки не є ультиматумом. Водночас він наголосив, що Росії далі "немає куди відступати". Юридично зобов'язувальним гарантіям у сфері безпеки з американського боку вірити не можна, але Росії потрібно хоч щось більше, ніж прості усні запевнення, сказав він. "…якщо ракетні комплекси США та НАТО з'являться в Україні, то їхній підлітний час до Москви скоротиться до семи-десяти хвилин, а при розміщенні гіперзвукової зброї - до п'яти хвилин", - попередив президент Росії і назвав цю ситуацію "найсерйознішим викликом безпеки РФ". У цій ситуації, за словами Путіна, Росія має повне право на дії, покликані забезпечити її безпеку та суверенітет.

По цій темі в той же день с президентом Росії по телефону поспілкувались президент Франції та прем’єр-міністр Німеччини. Обидва західні лідери висловили велику стурбованість нарощуванням російських збройних сил коло кордонів України.

США та Великобританія направили в Україну групи експертів, які є фахівцями у галузі боротьби з кібератаками, в надії краще підготувати її до протистояння, повідомила на днях газета The New York Times. І у зв'язку із загрозою російського вторгнення в Україну сили швидкого реагування НАТО з понеділка були приведені в підвищену боєготовність, повідомила відома німецька газета Die Welt.

Інші важливі для фінансового ринку України новини.

Відповідно до звіту про фінансову стабільність Національного банку, "фінансовий сектор (нашої країни) перебуває у відмінному стані, стійкий та прибутковий, банки нарощують кредитування завдяки високому рівню ліквідності та капіталізації".

Рейтингове агентство Moody's Investors Service підвищило рейтинг базової оцінки кредитоспроможності Укрексімбанку до рівня "b3" із рівня "caa1", піднявши і інші рейтинги цього банку. Раніше Moody's підвищило рейтинги валютних депозитів Ощадбанку з "Caa1" до "B3" зі стабільним прогнозом.

НБУ зазначає, що в січні-листопаді 2021 року платоспроможні банки України отримали 65,7 млрд грн чистого прибутку отримали, що на 52% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.

Важливо для міноритарних акціонерів НАСК «ОРАНТА». Відповідно до наданої інформації про набуття права власності на контрольний пакет акцій ПАТ "НАСК "ОРАНТА" найвища ціна придбання акцій протягом 12 місяців, що передують дню набуття такого пакета акцій включно з днем набуття складає 1,05 грн. За даними ж останньої офіційної фінансової звітності компанії за 2020 рік чистий прибуток на акцію "ОРАНТА" склав 0,35 грн., балансова вартість на акцію станом на 31.12.2020 2,165 грн. При ціні акції 1,05 грн це відповідно коефіцієнти P/E  - 3,0, P/B – 0,48. Такі коефіцієнти є досить невисокими. Зацікавлений учасникам ринку варто сильно задуматись над тим, продавати їм акції "Оранти" при ціні 1,05 грн., чи почекати.

На днях відбулись чергові позачергові загальні збори акціонерів «Укренергомашин» пов’язані з процесом приєднання «Електроважмашу». А от чергові позачергові загальні збори акціонерів «Укрнафти» по розділенню компанії в черговий раз не відбулись в зв’язку з відсутністю кворуму.

На жаль через інші питання розгляд важливого пакету законопроектів щодо запуску другого накопичувального рівня пенсійної системи у 2022 році в Україні Верховною Радою України у минулі дні всупереч оголошеним планам було знову відкладено.

Ще з приємного. Ситуація з захворюваністю на коронавірус в Україні, смертності від цієї хвороби продовжила суттєво покращуватись.

І. Цього річ Україна зібрала рекордний за історію незалежності врожай 106 млн тонн і перевищила попередній прогноз, заявив міністр агрополітики Роман Лещенко.

Інвесторам також слід тримати зараз постійно в умі високу інфляцію, як в Україні, так і США, що суттєво «з’їдає» заощадження, якщо тільки кошти не інвестовані у високодохідні активи.

Про все згадане вище та про інше суттєве і менш суттєве, але значиме в огляді фінансових ринків та в блоці новин, який йде після огляду фінансових ринків.

ФІНАНСОВІ РИНКИ

Ринок акцій України.

Результати торгів акціями в Україні на минулому тижні, закінчуючи цим понеділком, за період з 14.12.2021 по 20.12.2021 включно, відображені на Рис. 1-5. На рисунках є динаміка українських та світових фондових індексів, динаміка цін окремих «індексних» пайових паперів на Українській біржі, а також окремо ціни акцій МХП і Кернела в гривнях та обсяги торгів на Українській біржі.

Зміна українських та світових фондових індексів за тиждень до понеділка 20.12.2021 включно, за два тижні, за місяць та за рік.

Значення, поряд маленькі графіки.

Рис.1

Зміна цін окремих «індексних» паперів, і обсяги торгів на Українській біржі за минулий тиждень до понеділка за період 14.12-20.12.2021 включно та обсяги торгів на УБ за минулі чотири тижні.

Рис.2

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

за минулий тиждень з 14.12.2021 по 20.12.2021 включно.

Рис.3

Графік зміни цін українських індексних акцій на Українській біржі

з початку року по 20.12.2021 включно.

Рис.4


Рис.5

Ринок облігацій України та світу.

Ціни українських державних євробондів, як вже зазначалось, в першу чергу через геополітичний фактор у минулі дні суттєво знизились, Рис. 6.

Дохідності державних боргових паперів США в цей період також дещо підросли, однак цей ріст був зовсім невеликим. Зараз дохідність 10-и річних державних облігацій США складає менше 1,50% - 1,47%, Рис. 7.

Знову, як і у минулі тижні певною інтригою на фоні загрози військового вторгнення в Україну були чергові первинні аукціони Мінфіну.

Тут є заспокоюючий чинник. Первинні аукціони Мінфіну пройшли доволі успішно з великим залученням коштів. Щоправда, те що інвестори не купували «довгих» паперів все ж є негативним фактором, який говорить про те, що вони все продовжують негативно ставитись до наявних на сьогодні українських ризиків.

За минулі сім календарних (п’ять торгових) днів вартість ОВДП у власності нерезидентів до вчора, не зменшилась, але сьогодні тут є певні втрати, Рис. 9.

Трохи детальніше про результати первинних аукціонів Мінфіну.

Міністерство фінансів на аукціонах із розміщення гривневих облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) 21 грудня залучило 12,1 млрд грн - удвічі більше ніж тижнем раніше (5,8 млрд грн), для чого збільшило кількість аукціонів до 9 і знову трохи підняло дохідності.

Мінфін третій тиждень поспіль пропонував валютні облігації, і залучив від їх продажу $307 млн під 3,70% на рік.

За результатами проведення розміщень облігацій внутрішньої державної позики 21 грудня 2021 року, до державного бюджету залучено  20,48 млрд. грн (за курсом НБУ).

Майже 32% надходжень за боргові папери в гривні забезпечило первинне розміщення 5-міс. ОВДП - 3,8 млрд грн під 10,8%, тоді як тиждень тому 6 міс.- папери продавалися з дохідністю 10,75%.

Ще 2,6 млрд принесли 12-міс. ОВДП з середньозваженою дохдіністю 10,88% (+0,11% порівняно з аукціоном тижнем раніше), а 1,7 млрд грн забезпечили двомісячні облігації, дохідність яких залишилась на рівні 10,5%.

За два випуски паперів з терміном обігу 2,5 роки було отримано в сумі 1,8 млрд грн (дохідність – 12,85% та 12,90)%.

5-річних паперів під незмінні з попереднього аукціону 13,25% було продано лише на 60 млн грн.

На вторинному ринку дохідності ОВДП, які декларує Райффайзен Банк у минулі дні на «короткому» кінці дещо знизились, на «довгому» - трохи підросли. Дохідності ОВДП, які декларує «Укрексімбанк» у минулі дні не змінились.

Рис.6

Посилання: https://www.boerse-frankfurt.de/bond/xs2010030836-ukraine-republik-7-253-20-33

Дохідність 10-и річних державних облігацій США.

Рис.7


Рис.8


Рис.9


Рис.10


Рис.11

Валютний ринок

Курс гривні у минулі дні коливався, проте в цілому обійшлось без значних змін, Рис. 12.

На минулому тижні Національний банк з метою згладжування коливань на міжбанківському валютному ринку знову продавав валюту. Більше про це – в блоці новин.

Також варто кинути погляд на графік зміни курсу російського рубля, особливо в світлі загрози військового вторгнення Росії в Україну, Рис. 13. Цей графік теж трохи заспокоює. На ньому не видно подальшого ослаблення рубля.

Євро по відношенню до долара США вже певний час рухається в «боковому каналі», Рис. 14.

Рис.12


Рис.13

Графік пари євро долар. Часовий інтервал 1 день.

Рис.14

Світові ринки акцій.

Після запровадження у ряді країн Європи локдаунів в зв’язку з поширенням нового штаму коронавірусу «омікрон» і через значне зростання захворюваності на цю хворобу в Європі та в США фондові індекси європейських країн та Сполучених Штатів, а також багатьох в інших регіонах спершу знизились. Потім вони різко коригувались уверх, можливо, в тому числі і завдяки наближенню Різдва та новорічних свят, Рис. 15-20.

Те ж саме відбувалось з фондовими індексами країн Східної Європи, однак відновлення тут було набагато слабшим, Рис. 18-20.

В цілому ж  на графіках видно динаміку значних коливань з трендом до плавного і повільного зниження.

І ще одне. Несильний ціновий рух в російських фондових індикаторах у минулі дні також в принципі вказує на те, що поки учасники фінансового ринку не оцінюють ризики вторгнення Росії в Україну, як дуже високі, принаймні у найближчий час. (Хоча при цьому цінова динаміка ОЗДП, повторимось є іншою і турбує). Російські аналітики очікують відновлення російських фондових індексів, зниження яких на їх думку відбулось під впливом вже багато разів згаданого геополітичного фактору, якщо, пишуть вони, в цьому відношення не буде погіршання.

Графіки індексів S&P 500, Dow Jones, NASDAQ. Денні зміни

Рис.15

Графік загальноєвропейського широкого індексу STOXX 600 (євро). Денні зміни

Рис.16

Графік композитного фондового індексу MSCI EM всіх 26 країн,

 які розвиваються, вага акцій Китаю 41%+5%

(індекс в доларах США)

Рис.17

Графік композитного фондового індексу Польщі, Угорщини та Чехії,

MSCI EM Eastern Europe Ex RU (індекс в доларах США)

Рис.18

Графік фондового індексу РТС Росії (цей індекс в доларах США)

Рис.19

Графік фондового індексу BET Румунії (індекс в національній валюті країни)

Рис.20

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО МІСЦЕВОГО РИНКУ АКЦІЙ

У минулі дні динаміку індексу Української біржі визначали переважно геополітичний фактор та ряд далеко не позитивних корпоративних історій, а також негативне для ринків акцій рішення ФРС США, однак в набагато меншій мірі, ніж це було тижнем раніше. Зниження було плавним і невеликим по величині.

В наступні тижні на місцевий ринок акцій з немалою імовірністю може продовжувати помірковано негативно впливати зміна монетарної політики ФРС США, якщо не буде загострення через «військову загрозу».

ЗНАЧИМІ НОВИНИ ДЛЯ МІСЦЕВИХ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ЗА ОСТАННІ ДНІ.

Фінансова стабільність в Україні.

Рада виконавчих директорів Світового банку у ніч на минулу суботу схвалила Другу позику на розробку політики відновлення економіки для України у розмірі EUR300 млн, йдеться у повідомленні банку.

"Ці кошти будуть використані для підтримки критичних для економічного відновлення та зростання країни реформ, а також для пом'якшення наслідків пандемії COVID-19", - зазначається у релізі.

***

20 грудня міністр фінансів України Сергій Марченко та регіональний директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Аруп Банерджі підписали угоду про надання Україні 300 млн євро позики для продовження реалізації проєктів у сфері економічного відновлення країни.

Зазначається, що позика є результатом реалізації структурних реформ у сферах демонополізації ключових секторів економіки, посилення антикорупційних інститутів, удосконалення роботи ринків землі та капіталу, покращення системи соціальної підтримки.

Матеріали по темі загрози вторгнення Росії в Україну

Переклад статті в німецькій Bild, опублікованій два з половиною тижні назад (повтор з оглядів минулих тижнів – для ясності, про що йдеться):

«План-максимум Кремля – дві третини України, включно з Києвом

СУБОТА, 4 ГРУДНЯ 2021, 15:07

За даними німецького видання Bild, Росія розглядає план захопити дві третини території України, включно з Києвом.

Джерело: Bild із посиланням на джерела в НАТО та службах безпеки

Деталі: Видання зазначає, що інформація про можливе вторгнення Росії в Україну ґрунтується на оцінках кількох людей з НАТО та служб безпеки, які змогли побачити деякі з можливих планів нападу Росії.

За словами високопоставленого офіцера, план захоплення України розглядається Путіним, і остаточного рішення ще не ухвалено.

Джерело зазначило, що у разі наказу Путіна російська армія завдасть "одночасної атаки з північного Криму і через сепаратистські території на сході та з півночі". Атака нібито може статися "наприкінці січня – початку лютого", якщо Україна та НАТО не дадуть відповіді на вимоги Путіна.

Інші джерела в НАТО розглядають атаку у три етапи. Видання зазначає, що кожна фаза може стати останньою в операції, залежно від реакції Заходу на вторгнення.

Фаза 1: Південь

На першому етапі РФ планує завоювати південь України, "щоб забезпечити постачання до Криму, а також відрізати Україну від моря і, отже, від постачання", - сказав Bild офіцер служби безпеки.

Росія планує використовувати десантні кораблі, перекинуті з Балтійського моря до регіону навесні, "для транспортування танків та військ із Криму до району Одеси", - сказав високопоставлений офіцер західної розвідки.

Інший високопоставлений військовий уточнив, що російські плани передбачають проведення десантної операції "на схід від Одеси, між містами Фонтанка та Коблево". Російські війська "просунуться на північний схід від міста, потім повернуться ліворуч і просунуться до Придністров'я". Це оточило б Одесу.

Водночас на Херсонщині вздовж річки Дніпро проводитимуться "повітряно-десантні операції спецназу", які заблокують мости через найважливішу річку країни і, таким чином, перекриють постачання. При цьому з Криму вестиметься артилерійський вогонь по сильних українських позиціях, що має зв'язати українські війська.

У той же час російські танкові частини, знову ж таки за підтримки військово-морського флоту та авіації, будуть просуватися на захід з окупованого Донбасу, потім розділяться та просунуться, з одного боку, у Запоріжжя (важливий військовий центр на півдні України) та убік Криму.

Якщо це вдасться, весь південь України опиниться під контролем Росії, і Путін прокладе коридор з Росії до кордону НАТО з Румунією, пише видання.

Фаза 2: Північний схід

Паралельно з першою фазою війни авіація Путіна та балістичні ракети планують послабити військовий потенціал України по всій країні.

Якщо Кремль визнає, що умови для цього виконані, російські танкові частини можуть перейти кордон у Луганській та Харківській областях та просунутися до великих міст Дніпро та Полтава.

"Перш за все, вони оточуватимуть міста і відключатимуть електрику, газ і продукти харчування. Через кілька тижнів росіяни можуть прославити себе як рятівники мирних жителів, вторгнутися в міста, що капітулюють, і врятувати українське населення від голоду або смерті", - пояснює один з офіцерів.

Фаза 3: Київ

На третьому етапі кремлівська армія наступатиме на Київ із півночі.

"Звичайно, це може статися на початку війни, якщо цього вимагатимуть обставини", - сказало Bild джерело.

Джерела в НАТО не впевнені, чи буде режим Лукашенка брати участь у бойових діях із Білорусі.

Якщо Білорусь приєднається до атаки, Росія може оточити Київ із північного сходу та північного заходу.

Згодом російські війська просунуться "приблизно до лінії Коростень-Умань, щоб відрізати постачання із Західної України. Тоді можна було б чекати капітуляції Києва, а отже, й України під тиском Заходу".

Внаслідок такого максимального плану Росія може зайняти близько двох третин нинішньої території України.

Інше джерело відзначило: "Якщо Росія увійде, санкції все одно будуть. Тоді вже немає сенсу зупинятися на півдорозі".

"Українці будуть боротися, але вони не зможуть протистояти великій атаці росіян", - сказав Bild високопосадовець. За його словами, збройні сили Києва відійдуть на захід країни, "якщо не будуть повністю знищені".

Інший офіцер сказав, що американських протитанкових ракет "Джавелін" не вистачить для всіх російських танків, а турецькі безпілотники "Байрактар" стануть легкою здобиччю для російських бойових літаків.

За його словами, для захисту України потрібні сучасні західні зенітні ракети типу "Патріот" та протикорабельні ракети типу "Гарпун".

"Союзники зараз переосмислюють постачання зброї в Україну. Але це рішення не може виходити від НАТО, а лише від його суверенних членів", - сказав офіцер західної служби безпеки».

So könnte Putin die Ukraine vernichten

Aus Nato- und Geheimdienstkreisen hat BILD Details über die Einmarschpläne erfahren ++ Noch hat der Kreml nicht entschieden, ob er die Pläne auch umsetzt ++ 175 000 russische Soldaten könnten einmarschieren

https://www.bild.de/politik/ausland/politik-ausland/bild-exklusiv-russlands-kriegsplaene-so-koennte-putin-die-ukraine-vernichten-78425518.bild.html#fromWall

Рис.21

***

Стаття в Washington Post

Russia planning massive military offensive against Ukraine involving 175,000 troops, U.S. intelligence warns.

https://www.washingtonpost.com/national-security/russia-ukraine-invasion/2021/12/03/98a3760e-546b-11ec-8769-2f4ecdf7a2ad_story.html

Рис.22

У минулі 7 календарних днів ключові повідомлення по цій темі.

***

Замглавы МИД РФ заявил, Без принятия США и НАТО представленных Москвой документов ситуация будет оставаться крайне сложной и напряженной

«Сергей Рябков: наши предложения по гарантиям безопасности – не ультиматум Западу, но серьезное предупреждение»

ИНТЕРВЬЮ 15:26, 18 декабря 2021

https://www.interfax.ru/interview/810198

***

По словам замглавы МИД РФ Грушко, цель предложений Москвы - перевести потенциальный военный сценарий в политический процесс.

«Россия перейдет в "режим контругроз" в случае отказа НАТО от гарантий безопасности»

https://www.interfax.ru/world/810221

***

Крива прибутковості єврооблігацій України зросла у п'ятницю на 30-60 базисних пунктів і становить зараз від 7,6-8% при погашенні у 2022-23рр до 8,5-8,7% при погашенні відповідно у 2027 та 2032 роках.

Як повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" учасники ринку, таке зниження цін стало реакцією на оприлюднений Москвою в цей день проект угоди щодо заходів безпеки РФ і держав-членів НАТО.

Зміна ціни українських ОЗДП у минулу п’ятницю після публікації МЗС Росії

Рис.23

***

«ЧИ БУДУТЬ УКРАЇНЦІ ЧИНИТИ ОПІР РОСІЙСЬКІЙ ІНТЕРВЕНЦІЇ: РЕЗУЛЬТАТИ ТЕЛЕФОННОГО ОПИТУВАННЯ, ПРОВЕДЕНОГО 3-11 ГРУДНЯ 2021 РОКУ». (Результат опитування наведений зі скороченнями.)

Упродовж 3-11 грудня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус»…

У цілому, кожен третій респондент – 33,3% – готовий чинити збройний опір. Готові опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору – 21,7%. Загалом, одним або іншим способом чинити опір готові 50,2% українців. Серед інших опцій – виїхали б у більш безпечний регіон – 14,8%, виїхали б закордон – 9,3%, нічого б не робили – 18,6%. Ще 12,1% не визначилися із відповіддю, а 1,1% відмовилися відповісти на запитання.

До яких дій готові вдатися українці у разі російської збройної інтервенції у їхній населений пункт

% у стовпчику	Україна в цілому	Захід	Центр	Південь	Схід
Чинитимуть опір (обрали одну з двох нижче або обидві опції):	50,2	60,5	52,2	43,0	37,2
Чинити збройний опір	33,3	39,7	33,7	29,7	25,6
Опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору – таких, як демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора	21,7	28,6	22,5	15,8	16,8
Виїхати у більш безпечний регіон України	14,8	8,8	14,0	16,7	25,6
Виїхати за кордон	9,3	9,6	8,7	10,1	9,1
Нічого б не робив	18,6	14,4	17,8	22,1	22,7
Не знаю	12,1	10,9	13,7	12,1	10,7
Відмова відповідати	1,1	0,8	0,7	1,7	2,2

https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1079&page=1&fbclid=IwAR3akv1dZbaMZmKbgFTAEEZXNsb0OsB82xdQ5z2cIsijLVoTVaDID5R1MeM

***

Результати двох опитувань «Левада Центру» в Росії (примусово визнаний в Росії іноземним агентом), одне з них - спільне з українським Київським міжнародним інститутом соціології, КМІС. Результати наведені з певними скороченнями.

(Автономная некоммерческая организация Аналитический Центр Юрия Левады (АНО Левада-Центр) – российская негосударственная исследовательская организация, председатель правления - Абел Гезевич Аганбегян, академик)

Как вы целом относитесь сейчас к Украине?(мнение жителей России – данные Левада–Центра)

ОТНОШЕНИЕ К УКРАИНЕ

После серьезного обвала в первой половине 2021 года отношение россиян к Украине начало медленно восстанавливаться: если в начале года больше половины респондентов говорили о положительном отношении к Украине, то к маю их доля снизилась до 33%. Затем началось плавное восстановление позитивных оценок и к ноябрю доля россиян, которые положительно относятся к соседней стране достигла 45%. Российское общество в отношении к Украине сегодня поделилось практически поровну.

Рис.24


Рис.25


Рис.26

https://www.levada.ru/2021/12/17/rossijsko-ukrainskie-otnosheniya-10/

***

Половина (50%) опрошенных считает, что инициатором обострения ситуации на востоке Украины являются США и другие страны НАТО. 16% кажется, что инициатором эскалации была Украины, 3% — непризнанные республики ДНР и ЛНР, 4% — Россия.

При этом 3% респондентов уверены в том, что текущая напряженность на востоке Украины может перерасти в войну между Украиной и Россией. Еще 36% считают такой вариант развития событий «вполне вероятным». Почти столько же (38%) считают войну между двумя странами «маловероятной», а еще 15% полностью исключает такую возможность.

Рис.27




Рис.28

https://www.levada.ru/2021/12/14/obostrenie-v-donbasse/

***

Президент (України) обговорив з Прем’єр-міністром Великої Британії безпекову ситуацію довкола України

https://www.president.gov.ua/ua/news/prezident-obgovoriv-z-premyer-ministrom-velikoyi-britaniyi-b-72129

(РФ продовжує нарощувати війська на кордоні України після зустрічі Байдена і Путіна, - CNN)

НОВОСТЬ НА РУССКОМ →

ВАШИНГТОН, П'ЯТНИЦЯ 17 ГРУДНЯ 2021 22:55

https://www.rbc.ua/ukr/news/rf-prodolzhaet-narashchivat-voyska-granitse-1639774459.html

***

«В Германии заявили, что у России нет права указывать НАТО»

https://www.gazeta.ru/politics/news/2021/12/20/n_17036515.shtml

***

Нові санкції проти РФ у зв'язку з обстановкою навколо України мають бути спрямовані проти безпосередніх керівників РФ, заявила міністр оборони ФРН Крістіна Ламбрехт.

"Ми повинні використовувати весь набір інструментів, який ми маємо. Зараз ми повинні намітити собі за мету Путіна і його оточення. Відповідальні за агресію повинні відчути особисті наслідки", - сказала вона в інтерв'ю виданню "Більд".

***

«Голова найбільшої урядової фракції Німеччини закликав до переговорів з РФ щодо України»

https://www.dw.com/uk/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%BE%D1%97-%D1%83%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97-%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%B2-%D0%B4%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2-%D0%B7-%D1%80%D1%84-%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/a-60181533?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml

***

«Вице-канцлер ФРГ Хабек назвал "Северный поток - 2" ошибкой»

https://www.dw.com/ru/vice-kancler-frg-habek-nazval-severnyj-potok-2-oshibkoj/a-60180306

***

Российские проекты двусторонних договоров с США и НАТО о гарантиях безопасности не могут быть приняты Западом в их нынешнем виде, считают опрошенные РБК американские эксперты. Однако они могут стать началом для диалога.

«Американские эксперты оценили требования России к США и НАТО»

https://www.rbc.ru/politics/20/12/2021/61bca3419a794791d086272f?from=from_main_11

***

США та Великобританія направили в Україну групи експертів, які є фахівцями у галузі боротьби з кібератаками, в надії краще підготувати її до протистояння, повідомилає газета The New York Times.

Зазначається, що реалізацією загроз "буде не вторгнення зі 175 тис. військовослужбовців, яких Росія збирає на кордоні, а кібератаки, які виводять з ладу електромережі, банківську систему та інші найважливіші компоненти економіки та уряду України".

Прес-секретар британського уряду заявила, що допомога, яку надавали Великобританія та її союзники, має оборонний характер.

The New York Times пише, що американські представники заявляють, що "перебувають у стані підвищеної готовності" у зв'язку з наближенням різдвяних свят. Тим не менш, як пише газета, вони стверджують, що якщо Росія "дійсно здійснить кібератаку, або як самостійну дію, або як провісник фізичної атаки, то, швидше за все, це відбудеться після православного Різдва, наприкінці першого тижня січня, повідомляють джерела. які мають розвіддані".

U.S. and Britain Help Ukraine Prepare for Potential Russian Cyberassault

https://www.nytimes.com/2021/12/20/us/politics/russia-ukraine-cyberattacks.html

***

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) проведе навчання з кібербезпеки в Україні на початку 2022 року. " Вони відбудуться у Києві, який прийме представників усіх країн Альянсу", - заявила під час онлайн-брифінгу віцепрем'єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

https://ua.interfax.com.ua/news/general/787398.html

***

США назвали умови для переговорів з Росією щодо гарантій безпеки.

За словами радника президента США, діалог з Москвою щодо гарантій безпеки можливий лише в умовах деескалації ситуації з боку РФ на кордоні з Україною і у повній координації з європейськими союзниками та партнерами.

https://www.dw.com/uk/ssha-nazvaly-umovy-dlia-perehovoriv-z-rosiieiu-shchodo-harantii-bezpeky/a-60204585?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml

«Statement by NSC Spokesperson Emily Horne on National Security Advisor Jake Sullivan’s Call with Yuriy Ushakov, Foreign Policy Advisor to the President of Russia»

https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2021/12/20/statement-by-nsc-spokesperson-emily-horne-on-national-security-advisor-jake-sullivans-call-with-yuriy-ushakov-foreign-policy-advisor-to-the-president-of-russia/

***

Юридично зобов'язувальним гарантіям у сфері безпеки з американського боку вірити не можна, але Росії потрібно хоч щось більше, ніж прості усні запевнення, заявив президент РФ Володимир Путін.

"Нам потрібні довгострокові юридично зобов'язувальні гарантії. Ми з вами добре знаємо - навіть цьому не можна вірити, жодним юридичним гарантіям, тому що США легко виходять із усіх міжнародних договорів, які їм з тієї чи іншої причини стають нецікавими, пояснюючи чимось чи взагалі нічим не пояснюючи", - сказав він на колегії Міноборони.

https://ua.interfax.com.ua/news/political/787384.html

***

Путин заявил, что Россия против кровопролития

Путин: Россия хочет решать вопросы дипломатическими средствами, имея гарантии безопасности.

«Вооруженные конфликты, кровопролитие — это абсолютно не наш выбор», — заявил Путин. По его словам, в этом заключается смысл предложений по безопасности, которые Москва направила Вашингтону и Брюсселю.

https://www.rbc.ru/politics/21/12/2021/61c1bbfd9a7947745e70ed5b?from=from_main_4

***

Президент России Владимир Путин заявил во вторник, 21 декабря, что размещение элементов противоракетной обороны (ПРО) США вблизи российских границ вызывает беспокойство.

«Серьезную озабоченность вызывает наращивание непосредственно у российских границ военной группировки США и НАТО, а также проведение крупномасштабных учений, в том числе незапланированных. Нас крайне беспокоит, что вблизи России идет развертывание элементов глобальной ПРО США. Расположенные в Румынии и планируемые к размещению в Польше пусковые установки МК-41 адаптированы к применению ударных систем «Томагавк», — сказал он на расширенном заседании коллегии Министерства обороны РФ.

"Если эта инфраструктура будет двигаться дальше, если ракетные комплексы США и НАТО появятся на Украине, то их подлетное время до Москвы сократится до семи-десяти минут, а при размещении гиперзвукового оружия - до пяти минут", - предупредил он и назвал эту ситуацию "серьезнейшим вызовом безопасности РФ".

В этой ситуации, по словам Путина, Россия имеет полное право на действия, призванные обеспечить ее безопасность и суверенитет.

«Путин заявил о беспокойстве из-за размещения элементов ПРО США вблизи границ РФ»

https://iz.ru/1267381/2021-12-21/putin-zaiavil-o-bespokoistve-iz-za-razmeshcheniia-elementov-pro-ssha-vblizi-granitc-rf

***

Россия знает, когда у США появится гиперзвуковое оружие, его могут поставить на Украину и под этим прикрытием вооружать и толкать в Россию экстремистов, в том числе в Крым, заявил президент РФ Владимир Путин.

«Путин заподозрил США в планах подготовки экстремистов для нападения на Крым»

https://www.interfax.ru/russia/811677

***

Президент РФ Володимир Путін на тлі напруження відносин з Заходом через ситуацію навколо України заявив, що пропозиції Москви до НАТО та Сполучених Штатів Америки щодо гарантій безпеки не є ультиматумом. Водночас він наголосив, що Росії далі "немає куди відступати". "Те, що вони (США) зараз роблять на території України або намагаються і планують робити, це ж не за тисячу кілометрів від нашого національного кордону, це біля порога нашого будинку. Вони мають зрозуміти, що нам просто нема куди далі відступати" , - сказав Путін на розширеному засіданні колегії Міноборони РФ у Москві у вівторок, 21 грудня.

«Путін про напруження з НАТО: Росії далі "немає куди відступати"»

https://www.dw.com/uk/putin-pro-napruzhennia-z-nato-rosii-dali-nemaie-kudy-vidstupaty/a-60211784

***

Слова Путина на коллегии Минобороны. Главные цитаты из выступления Путина — в подборке РБК.

«Вооруженные конфликты, кровопролитие — это абсолютно не наш выбор. Мы не хотим такого развития событий. Мы хотим решать вопросы политико-дипломатическими средствами, но иметь хотя бы ясные, понятные, четко изложенные юридические гарантии».

«Мы видим уже, что их (российские предложения по гарантиям безопасности) некоторые наши недоброжелатели, прямо скажу, интерпретируют как ультиматум со стороны России. Это ультиматум или нет? Конечно, нет».

«Есть некоторые сигналы, что партнеры вроде бы готовы над этим работать. <…> Но есть и опасность, что будет предпринята попытка заболтать, погрузить в болото все наши предложения, а самим, используя эту паузу, делать то, что они хотят».

«Нам нужны долгосрочные, юридически обязывающие гарантии. <…> Но мы с вами хорошо знаем: и этому-то нельзя верить — никаким юридическим гарантиям, потому что Соединенные Штаты легко выходят из всех международных договоров, которые им по той или иной причине становятся неинтересны. Легко! Объясняя чем-то или вообще ничем не объясняя, как это было с договором о противоракетной обороне».

….

«Поставят на Украине гиперзвуковое оружие. Это не значит, что завтра станут его применять, потому что у нас «Циркон» уже есть, а у них пока нет. Но под этим прикрытием вооружат и будут толкать на Россию экстремистов из соседнего государства, в том числе на отдельные регионы России, ну, скажем, на Крым».

«То, что сейчас происходит, та напряженность, которая складывается в Европе, — это их вина».

«Наши партнеры, так назовем США, в предыдущие годы, обеспечивая якобы свои интересы и якобы свою безопасность, за тысячи километров от своей национальной территории делали наиболее жесткие вещи без всякой санкции СБ ООН. Югославию бомбили. Под каким предлогом? Что, с санкции Совета Безопасности что ли? Где Югославия и где США? Уничтожили страну. Да, там внутренний конфликт, там своим проблемы, но кто дал право наносить удар по европейской столице? Никто. Просто так решили, а сателлиты бежали за ними и подтявкивали».

Подробнее на РБК:

https://www.rbc.ru/politics/21/12/2021/61c1cd1f9a79477cc300a4e1?from=from_main_2

***

МОСКВА, 21 декабря/ Радио Sputnik. Президенты РФ и Франции Владимир Путин и Эммануэль Макрон обсудили по телефону ситуацию на Украине, обстановку в Карабахе и давление на телеканал RT, сообщила пресс-служба Кремля.

«Путин поговорил с Макроном об Украине, Карабахе и RT»

https://radiosputnik.ria.ru/20211221/putin-makron-1764790078.html

«Телефонный разговор с Президентом Франции Эммануэлем Макроном»

http://kremlin.ru/events/president/news/67426

***

БЕРЛИН, 21 дек – РИА Новости. Канцлер ФРГ Олаф Шольц в телефонном разговоре с президентом России Владимиром Путиным выразил обеспокоенность ситуацией на границе Украины и заявил о срочной необходимости деэскалации, сообщила пресс-служба правительства Германии по итогам переговоров.

«Шольц в разговоре с Путиным высказался о ситуации на границе Украины»

https://ria.ru/20211221/sholts-1764812241.html

***

У Берліні заявляють про готовність до переговорів із Москвою у будь-яких форматах щодо ситуації навколо України.

"Ми хочемо деескалації та готові до будь-яких переговорів", - сказав представник уряду ФРН Штеффен Гебештрайт журналістам у середу.

«Берлін готовий до будь-яких переговорів із Москвою щодо ситуації навколо України - Кабмін ФРН»

https://ua.interfax.com.ua/news/political/787665.html

***

Россия будет рассматривать дальнейшее расширение НАТО как пересечение "красной линии", заявил во вторник глава МИД РФ Сергей Лавров.

«Лавров предостерег НАТО от дальнейшего расширения к российским границам»

https://www.interfax.ru/world/811668

***

«Министр обороны РФ сообщил об американских ЧВК в Донбассе»

https://www.interfax.ru/russia/811647

***

«Госдеп призвал Россию отказаться от распространения "ложной риторики"»

Заявление стало ответом на слова Шойгу об американских ЧВК в Донбассе и готовящихся там провокациях

Москва. 22 декабря. INTERFAX.RU - Официальный представитель госдепартамента США Нед Прайс обратился к Минобороны РФ с призывом не распространять по ситуации вокруг Украины недостоверную информацию.

https://www.interfax.ru/world/811787

***

Зокрема, про нібито «достовірно встановлену присутність більше 120 співробітників американських приватних військових компаній в населених пунктах Авдіївка і Приазовське Донецької області». Це умисна дезінформація.

Центр оперативного інформування (Міноборони України) повідомляє:

В Україні немає жодних приватних військових компаній, у тому числі іноземних. Окрім тих, що на тимчасово окупованих територіях України використовує Російська Федерація. Так само не відповідає дійсності й інше твердження про нібито «доставку резервів невстановленого хімічного компоненту для здійснення провокацій у містах Авдіївка і Лиман»…

https://armyinform.com.ua/2021/12/22/czentr-operatyvnogo-informuvannya-povidomlyaye-3/

***

Президент Володимир Зеленський розраховує на отримання Україною членства в Європейському Союзі в найближчі роки та конкретну часову перспективу членства в НАТО у 2022 році.

«Зеленський хоче отримати чітку часову перспективу членства в НАТО у 2022 році»

https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3372961-zelenskij-hoce-otrimati-citku-casovu-perspektivu-clenstva-v-nato-u-2022-roci.html

«Володимир Зеленський хоче чіткої перспективи від НАТО в 2022 році»

https://www.dw.com/uk/volodymyr-zelenskyi-khoche-chitkoi-perspektyvy-vid-nato-v-2022-rotsi/a-60211444

***

«США радять своїм громадянам не їхати в Україну через загрозу з боку РФ»

https://www.dw.com/uk/ssha-radiat-svoim-hromadianam-ne-yikhaty-v-ukrainu-cherez-zahrozu-z-boku-rf/a-60206165

***

Деякі із безпекових пропозицій Росії явно не можуть бути прийняті Вашингтоном, а діалог з інших питань може стартувати на початку 2022 року, заявив у вівторок глава держдепу Ентоні Блінкен на брифінгу у держдепі.

При цьому, за словами Блінкена, є в російських пропозиціях такі моменти, щодо яких є сенс вести діалог.

"Можна було б очікувати на початку наступного року контактів у всіх сферах", - сказав він про можливі переговори з Росією.

https://ua.interfax.com.ua/news/general/787562.html

***

Президент США "в течение многих лет предельно ясно заявлял, что есть некоторые основополагающие принципы, по которым никто не будет отступать", отметил глава Госдепа. "Ни одна страна не имеет права силой менять границы другой, ни одна страна не имеет права диктовать политику другой или указывать ей, с кем поддерживать связи, никакая страна не может устанавливать сферы влияния. Это понятие должно отправиться на свалку истории. И эти принципы нерушимы", - сказал Блинкен.

«Блинкен напомнил, что не может быть предметом переговоров с Россией»

https://www.dw.com/ru/blinken-napomnil-o-pozicii-ssha-v-otnoshenii-peregovorov-s-rf/a-60219601

***

«НАТО не пойдет на компромисс с Россией по вступлению Украины в Альянс, - Столтенберг»

https://www.rbc.ua/rus/news/nato-poydet-kompromiss-rossiey-vstupleniyu-1640092953.html

https://www.rbc.ru/politics/21/12/2021/61c1d4699a7947816a679ca1?from=from_main_8

***

Генсек НАТО Йенс Столтенберг сообщил о планах организовать в начале 2022 года заседание Совета НАТО-Россия для урегулирования разногласий между альянсом и Москвой.

«Столтенберг предложил созвать заседание Совета НАТО-РФ в начале 2022 года»

https://www.interfax.ru/world/811698

***

У зв'язку із загрозою російського вторгнення в Україну сили швидкого реагування НАТО були приведені в підвищену боєготовність. Загальна чисельність оперативної групи становить 40 тисяч військових.

Про це повідомляє РБК-України з посиланням на Die Welt.

з понеділка Об'єднана оперативна група підвищеної готовності НАТО, яка входить в структуру NRF, повинна бути готова до розгортання в кризовому районі протягом п'яти днів замість семи днів, як це було раніше. Крім того, інші підрозділи NRF, включаючи спецназ і військову логістику, були приведені в стан підвищеної готовності.

За інформацією видання, відповідне рішення було прийнято Північноатлантичною радою минулого тижня.

«Сили швидкого реагування НАТО приведені в підвищену боєготовність»

https://www.rbc.ua/ukr/news/sily-bystrogo-reagirovaniya-nato-privedeny-1640158349.html

Nato versetzt Krisenkräfte in erhöhte Einsatzbereitschaft

https://www.welt.de/politik/ausland/article235806816/Russland-Ukraine-Konflikt-Nato-versetzt-Krisenkraefte-in-erhoehte-Einsatzbereitschaft.html

***

Exclusive: U.S. could hit Russia phone, aircraft part imports if it invades Ukraine

https://www.reuters.com/world/europe/exclusive-us-could-hit-russia-smartphone-aircraft-part-imports-if-it-invades-2021-12-21/

***

«Міноборони та ЗС України вітають досягнуте в ТКГ порозуміння щодо рішучості повністю дотримуватися заходів щодо посилення режиму припинення вогню від 22 липня 2020 року»

https://ua.interfax.com.ua/news/general/787769.html

До курсу гривні

Національний банк у період з 13 по 17 грудня купив на міжбанківському валютному ринку 10 млн доларів і продав 132,5 млн доларів.

Про це йдеться у повідомленні НБУ.

***

Офіційний курс гривні до долара UAH/USD:

13 грудня	14 грудня	15 грудня	16 грудня	17-19 грудня	20 грудня
27,0241	26,8846	26,9985	27,1960	27,1929	27,2483

***

Чистий продаж громадянами України готівкової іноземної валюти з початку грудня 2021 року перевищив $100 млн, повідомив голова Ради Національного банку Богдан Данилишин.

На його думку, зростання показників чистого продажу валюти пов'язане зі зростанням споживчих витрат населення напередодні новорічних свят.

Інформація стосовно закупівлі імпортних енергоресурсів

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що з урахуванням постачання та споживання вугілля його запаси на складах щомісяця зростатимуть на 0,3-0,5 млн тонн.

Про це він сказав на брифінгу за наслідками засідання координаційного енергетичного штабу.

"На сьогодні маємо законтрактовані (обсяги) на грудень та січень, розпочато кампанію договірну на лютий та березень про імпортні постачання вугілля морем, кораблями. Ми на сьогодні розуміємо, що постачання становлять понад 2 млн тонн на місяць - це внутрішній видобуток плюс імпортна складова, як морським, так і залізничним транспортом, при цьому спалювання вугілля становитиме від 1,7 до 1,9 млн тонн, тобто ми розуміємо, що буде накопичення на складах від 0,3 до 0,5 млн тонн щомісяця. На сьогодні вони зросли порівняно з тим періодом, який був 2-3 тижні тому, на 100 тис. тонн вугілля стало більше, і ця тенденція продовжується", - сказав прем'єр.

***

У листопаді 2021 року порівняно з листопадом 2020 року імпорт вугілля збільшився у 2,6 рази, або на 201 млн доларів, до 327 млн доларів.

Про це повідомляє Державна фіскальна служба, повідомляють Українські Новини.

Водночас вугілля не експортувалося.

У 2020 році порівняно з 2019 роком імпорт вугілля зменшився на 40%, або на 1 126 млн доларів до 1 691 млн доларів.

Імпорт вугілля у листопаді та січні-листопаді 2021, млн доларів:

	листопад 2021	листопад 2020	січень-листопад 2021	січень-листопад 2020
Всього	327	126	2 069	1 558
Росія	197	83	1 338	953
США	76	30	398	458
Казахстан	25	13	221	109
Інші	30	1	112	39

***

Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначає, що з 13 до 19 грудня запаси вугілля на складах теплових електростанцій (ТЕС) збільшилися на 3,3% до 465,7 тис. тонн.

Про це йдеться у повідомленні "Укренерго".

***

Імпорт електроенергії з Білорусі до України 17 грудня зріс до 870 МВт за годину і знову досяг максимальних значень. Про це свідчать дані на сайті оператора енергосистеми НЕК "Укренерго".

***

Споживання електроенергії в Об'єднаній енергосистемі України через похолодання збільшилося у вівторок на 1 ГВт – до 22,5 ГВт.

***

У Міністерстві енергетики заявили, що заміщення вугілля газом насамперед запроваджено саме для Луганської ТЕС, а використання такої послуги на інших ТЕС поки що не планується. Про це відомство повідомило на Facebook.

***

Запаси газу в українських підземних сховищах на 18 грудня склали 14,94 млрд. кубометрів з максимальної ємності 31 млрд. куб. м. Про це свідчать дані "Оператора ГТС України", повідомляє УНІАН.

Україна прискорила темпи відбору газу із підземних сховищ. За тиждень запаси газу скоротилися на 3,4%, або на 530 млн. куб. м. Викачування газу прискорилося через зниження добової температури повітря.

Відбір газу зі сховищ здійснюється в обсязі приблизно 70-80 млн. кубометрів на добу. До цього добове викачування було на рівні 60-70 млн куб. м.

Закачування не відбувається. Наразі українські газові сховища заповнені на 48,2%.

***

Ціна найближчого (січневого) ф'ючерса на TTF на біржі ICE Futures удень у вівторок цього тижня сягнула EUR174,61 за МВт-год, тобто $2039 за тисячу кубометрів.

***

Ціни на природний газ в Україні протягом минулого тижня продовжили суттєве зростання на тлі зниження постачання газу до Євросоюзу до мінімуму з початку 2015 року, повідомляється в огляді ринку газу за 13-17 грудня "Української енергетичної біржі" (УЕБ).

Станом на п'ятницю попереднього тижня середня стартова ціна ресурсу грудня була вище за показник понеділка на 18,03%", - зазначили на біржі.

За підсумками торгів було реалізовано позиції і на продаж, і на купівлю. Загалом було продано 89 809,00 млн куб. м природного газу ресурсу грудня у ГТС та ПСГ. Остання котирувальна ціна ресурсу грудня у ГТС, що склалася 15 грудня, становила 46 000 грн/тис. куб. м.

У свою чергу на короткостроковому ринку протягом тижня також тривало зростання ціни. 17 грудня котирувальна ціна внутрішньодобового ринку досягла 45 685,71 грн/тис. куб. м.

Стартові ціни ресурсів на продаж на УЕБ 13 - 17 грудня (грн за 1 тис. куб. м)

	грудень ГТС	січень ГТС	лютий ГТС	ПСГ
13.12	44 782	43 867	46 242	42 861
14.12	45 685	44 799	47 334	44 017
15.12	48 297	47 238	51 192	47 185
16.12	49 765	49 944	51 936	46 162
17.12	52 857	51 810	55 338	50 499

***

Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пропонує на Українській енергетичній біржі (УЕБ) природний газ за рекордною ціною - 64,8 тис. гривень/тис. куб. м.

Про це свідчать дані біржового бюлетеня УЕБ.

***

Заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма заявляє, що протягом 3-4 років планується збільшити видобуток природного газу з 18-19 млрд куб. м до 23-25 млрд куб. м газу.

Про це він сказав на брифінгу за наслідками засідання координаційного енергетичного штабу.

Зі слів Шурми, після закінчення поточного опалювального сезону планується робота, в тому числі, над програмою зі збільшення видобутку природного газу та інших корисних копалин в Україні.

"Це потрібно для того, щоб видобуток газу збільшився з 18-19 млрд куб. м до хоча б 23-25 млрд куб. м газу протягом 3-4 років", - додав заступник голови Офісу Президента.

Також, з його слів, програма термомодернізації дозволить скоротити споживання газу.

"Коли закінчиться опалювальний сезон, працюватимемо в трьох напрямках. Перше – це скорочення неефективного споживання природного газу, це насамперед термомодернізація. Перші 5 тис. будинків – мета на 2022 рік, і паралельно робота на сотнях об'єктів соціального сектору – школи, лікарні, дитячі садки", - сказав Шурма.

Він уточнив, що ця програма розрахована на 7 - 10 років.

"Ця програма передбачає, що абсолютну більшість з усіх 180 тис. багатоповерхових будинків ми плануємо термомодернізувати. Також, згідно з цією програмою, з 20 тис. об'єктів соціальної сфери абсолютна більшість має бути термомодернізована. Ми очікуємо, що це дозволить скоротити споживання газу на 30-40% кумулятивно", – додав Шурма.

***

У листопаді 2021 року порівняно з листопадом 2020 року імпорт аміаку збільшився у 14,5 разів до 27 млн доларів.

Інформація стосовно ключового експорту з України.

У січні-листопаді 2021 року Україна збільшила експорт агропродовольчої продукції на 22% до 24,4 млрд. доларів, імпорт - на 20% до 6,9 млрд доларів порівняно з аналогічним періодом 2020 року.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства.

***

Фактичні обсяги експорту Україною зерна в натуральному вираженні з початку 2021/2022 маркетингового року (липень 2021 – червень 2022) станом на 20 грудня становили 29 373 тис. тонн, що на 21,9%, або на 5 276 тис. тонн, більше за аналогічний період минулого маркетингового року

Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства.

***

У січні-листопаді 2021 року Україна збільшила експорт агропродовольчої продукції на 22% до 24,4 млрд. доларів, імпорт - на 20% до 6,9 млрд доларів порівняно з аналогічним періодом 2020 року.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства.

За офіційними даними Держмитслужби, зовнішньоторговельний обіг сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів (товарні групи 1-24 УКТЗЕД) за підсумками 11 місяців поточного року збільшився на 22% порівняно з відповідним періодом 2020 року і досяг близько 31,3 млрд доларів, що становило 24,7% від зовнішньоторговельного обороту товарами України.

При цьому експортовано продукції аграрного сектору на суму 24,4 млрд доларів (або 39,8% загального експорту товарів з України), що на 22% більше, ніж за 11 місяців 2020 року.

Повідомляється, що найбільш вагомими складовими експорту продовольчих товарів та сільгосппродукції у січні-листопаді 2021 року залишилися зернові культури, олії, насіння олійних культур та макухи, тверді відходи від вилучення рослинних жирів та олій.

Впровадження накопичувальної пенсійної системи другого рівня в Україні.

Верховна Рада планує ухвалити пакет законопроектів щодо запуску накопичувального рівня пенсійної системи у 2022 році, повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

"...Зараз команда має пережити подібне – великий бій за пенсійну реформу, за накопичувальну пенсію. Про неї говорять уже 20 років, але жодного закону не ухвалили. Ми плануємо її запустити", – сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

"У пакеті для запуску накопичувальної пенсійної системи – п'ять-шість законопроектів, які потрібно ухвалити", – додав голова фракції.

Раніше народні депутати внесли до парламенту доопрацьовану версію законопроекту №2683 щодо запровадження обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи, який передбачає сплату обов'язкових накопичувальних внесків із 2023 року.

***

Верховна Рада має намір розглянути запровадження накопичувальної пенсійної системи на початку 2022 року.

Про це повідомив голова Ради Руслан Стефанчук на підсумковій пресконференції у п'ятницю.

"Питання пенсійної реформи. На жаль, вчора через відповідні блокування в Раді ми не встигли дійти до цього законопроєкту, але ми готові розглянути відповідні законопроєкти вже на початку наступного року і ввести накопичувальну пенсійну систему, яка даватиме можливість кожному з нас відкладати на свою пенсію", - сказав він.

Зі слів спікера, та система, яка існує зараз, не відповідає тим реаліям, які потрібні кожному українцю для формування майбутнього.

Інші фінансові новини.

Троє членів Комітету з монетарної політики НБУ хотіли підвищити облікову ставку до 9,5%.

У грудні відбувся останній у 2021 році перегляд облікової ставки. Правління НБУ вирішило підвищити його до 9% річних для забезпечення сталого зниження інфляції до 5%, повідомляє прес-служба Національного банку.

Рішення підтримало більшість членів Комітету з монетарної політики під час дискусії, що передувала засіданню правління.

За підвищення облікової ставки на 0,5 п. п. висловилися сім членів КМП, троє вважали, що крок має бути більшим — 1 п. п. (до 9,5% річних).

***

"Українська біржа" допустила до торгів акції трьох іноземних емітентів.

Про це йдеться у повідомленні біржі.

З 17 грудня будуть включені до біржового списку позалістингові цінні папери таких емітентів: McDonald's Corporation (ЄДРПОУ 619321), Johnson & Johnson (ЄДРПОУ 5106301000) та CSX Corporation (ЄДРПОУ 01898816).

Як повідомлялось, раніше "Українська біржа" допустила до торгів акції Facebook, Tesla, Netflix, Visa, Microsoft та Advanced Micro Devices.

***

Український маркетплейс Rozetka веде підготовку до IPO, розглядаючи при цьому й інші варіанти розвитку, повідомив співвласник компанії Владислав Чечеткін у ході дискусії "Україна та світ 2022", організованої медіахолдингом НВ.

За його словами, Rozetka ставить перед собою амбітну мету зайняти 10% роздрібного товарообігу України, що зараз становить близько $6-8 млрд, і до її виконання ще "довго-довго йти".

У той же час Чечеткін вказав на тренд, що зберігається "цифровізації всього і вся", спрогнозувавши зростання частки онлайн-торгівлі в Україні. У зв'язку з цим компанії протягом 3-5 років треба просто утримати свою частку на ринку в 50-60%, додав він.

Чечеткін нагадав, що після появи у компанії у 2015 році міноритарного співвласника - фонду під управлінням Horizon Capital, Rozetka щороку проходить аудит однієї з компаній "великої четвірки".

Обсяг ринку електронної комерції в Україні в 2020 році зріс на 41% порівняно з показником 2019 року і досягнув $4 млрд, що становить 8,8% від загального обсягу роздрібної торгівлі, випливає з дослідження Soul Partners, "Baker Tilly Україна" та Aequo при підтримки USAID.

Серед найбільших маркетплейсів в Україні, крім Rozetka, згідно з даними дослідження, входять Prom, Allo, Bigl і Epicentr.

Rozetka заснована у 2005 році в Києві Владиславом та Іриною Чечіткіними як онлайн-магазин електроніки та побутової техніки. У наступні роки компанія трансформувалася у мультикатегорійний онлайн-маркетплейс. 2020 року Rozetka повідомила про вихід на ринок Молдови, 2021 року – Узбекистану.

***

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зазначає, що загальна сума активів діючих інститутів спільного інвестування (ІСІ) зросла на 21% до 509 млрд гривень у січні-вересні 2021 року порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це йдеться у повідомленні комісії.

Економіка України

Держстат покращив оцінку зростання ВВП України в III кв.-2021 з 2,4% до 2,7%.

Реальний валовий внутрішній продукт України в третьому кварталі 2021 року збільшився на 2,7% порівняно з аналогічним періодом 2020 року, таку уточнену оцінку повідомила Державна служба статистики в понеділок, попередньо оцінила зростання в середині листопада в 2,4%.

***

Промислове виробництво в Україні в листопаді 2021 зросло на 0,4% у річному обчисленні після зростання на 1,4% у жовтні та падіння на 0,7% у вересні цього року.

У той же час, з корекцією на ефект календарних днів у листопаді 2021 зафіксовано спад промвиробництва на 0,2% у річному вимірі після зростання на 2,2% у жовтні та падіння на 0,9% у вересні.

Порівняно з попереднім календарним місяцем, промислове виробництво в листопаді зросло всього на 0,1%, а з урахуванням сезонного коригування — зменшилося на 0,5%.

З початку року зростання промвиробництва сповільнилося до 1,3% порівняно з 1,4% за підсумками жовтня, хоча за результатами першого півріччя воно становило 2,1%.

***

У третьому кварталі 2021 року витрати домашніх господарств в Україні становили 957,5 млрд грн, що на 9% більше, ніж у відповідному періоді 2020 року. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики України.

***

Ескалація конфлікту з Російською Федерацією, зростання цін на енергоносії та поширення нового штаму коронавірусу сукупно погіршили очікування розвитку економіки України, йдеться у звіті про фінансову стабільність Національного банку України, оприлюдненому у цей вівторок.

Водночас регулятор зазначив, що економіка має достатній запас міцності для протистояння.

"Українська економіка характеризується низькими дисбалансами нині в публічних фінансах, зовнішньоекономічному секторі, у нас дуже низький дефіцит поточного рахунку, хоча в майбутньому ми очікуємо, що він розширюватиметься", - зазначив заступник глави НБУ Сергій Ніколайчук під час брифінгу, присвяченого презентації звіту.

Одним із основних гальм української економіки регулятор вбачає відсутність значного сплеску зовнішніх інвестицій, зазначив заступник глави НБУ.

Погіршилися умови залучення фінансування для державного та приватного секторів на зовнішніх ринках. З огляду на це співпраця з МВФ та іншими міжнародними кредиторами залишаються важливою складовою управління макроекономічними ризиками, сказав Ніколайчук.

Стримують зростання економіки обмежені виробничі потужності, низький рівень приватних інвестицій, подорожчання енергоносіїв, слабке відновлення послуг, пояснює регулятор.

Боротьба з коронавірусною інфекцією. Її вплив на економіку країни.

Ситуація з захворюваністю на коронавірус в Україні, смертності від хвороби ще суттєво покращилась і продовжує покращуватись, Рис. 29-31.

***

23 грудня експертна рада Міністерства охорони здоров'я ухвалить рішення щодо термінів початку введення бустерної дози вакцини від коронавірусу, прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав на телеканалі ICTV.

***

Міністерство охорони здоров'я планує розглянути у січні 2022 року питання щодо можливості введення бустерної дози вакцини від коронавірусу.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби Кабінету Міністрів за підсумками селекторної наради з питань протидії поширенню коронавірусної інфекції на території України.

***

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко заявляє, що в Україні виявлено штам коронавірусу "Омікрон".

Про це він написав на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.

***

“Україна має домовленості на постачання наступного року майже 42 млн доз вакцини проти COVID-19. Йдеться про 25 млн доз вакцини Pfizer, 6,5 млн доз вакцини CoronaVac та 10 млн доз за глобальним механізмом COVAX”, - повідомив на брифінгу головний санітарний лікар Ігор Кузін.

Кузін наголосив, що таким чином в Україну гарантовано надходження вакцин, які забезпечать щеплення 70% населення двома дозами.

***

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко заявляє, що Україна уклала договір з компанією Pfizer (США) про закупівлю 300 тис. курсів лікарського засобу "Паксловід" від COVID-19 та з компанією Мerck Sharp & Dohme (MSD) на закупівлю 300 тис. курсів ліків від COVID -19 "Молнупіравір".

Про це він сказав на брифінгу.

***

Смертність українців у 2021 році зросла на 25%

У період із січня по жовтень поточного року померло 562 137 осіб. При цьому у жовтні-2021 загальна смертність в Україні зросла на 25,8%, якщо порівнювати із жовтнем минулого року. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

За даними Держстату, у жовтні в Україні померло 74 282 особи, і це на 15 235 більше, ніж померло у жовтні попереднього року (59 047 осіб).

У той же час в Україні за січень-жовтень 2021 року народилося 229 209 осіб, минулого року за цей період народилося 247 278 осіб. При цьому міграційний приріст склав 15 473 особи, а минулого року - 6 852.

За даними на 1 листопада поточного року, чисельність готівкового населення в Україні становила 41 270 899 осіб. З початку цього року населення України скоротилося на 317455 осіб.

Рис.29




Рис.30


Рис.31

Фінансовий сектор.

Відповідно до звіту про фінансову стабільність Національного банку, фінансова система є стійкою, банки готові до формування буферів капіталу до початку 2024 року.

Про це йдеться у повідомленні НБУ.

"Фінансовий сектор перебуває у відмінному стані, стійкий та прибутковий, банки нарощують кредитування завдяки високому рівню ліквідності та капіталізації", - повідомляє регулятор.

Так, поточна дохідність банківського сектора та значний запас капіталу свідчать про своєчасність запровадження Національним банком запланованих регуляторних змін: вимог до капіталу під операційний ризик, підвищених ваг ризику за незабезпеченими споживчими кредитами та ОВДП в іноземній валюті.

***

Міжнародне рейтингове агентство Moody's підвищило рейтинги Державного експортно-імпортного банку з Саа1 до B3.

Про це йдеться у повідомленні банку, передають Українські Новини.

Рейтингове агентство Moody's Investors Service підвищило рейтинг базової оцінки кредитоспроможності Укрексімбанку до рівня "b3" із рівня "caa1".

За висновком Moody's, підвищення обумовлено покращенням макропрофілю української банківської системи у поєднанні з нещодавнім покращенням якості активів банку завдяки суттєвому зниженню частки його проблемних кредитів, прибутковості, досягнутої за період січня-вересня 2021 року, зі зміцненням буфера капіталу та структурою фондування.

Крім того, Moody's підвищило скоригований BCA Укрексімбанку з Сaa1 до В3, оцінку ризиків контрагентів з B3 до B2 та рейтинги ризиків контрагентів (CRR) з B3 до B2.

"Усі інші рейтинги та оцінки банку було підтверджено на існуючому рівні, а прогнози щодо рейтингів довгострокових депозитів у національній та іноземній валютах та рейтингу пріоритетних незабезпечених боргових зобов'язань в іноземній валюті залишилися стабільними", - повідомили в Укрексімбанку.

Раніше Moody's підвищило рейтинги валютних депозитів Ощадбанку з "Caa1" до "B3" зі стабільним прогнозом.

***

У листопаді прибуток банків становив 7,374 млрд гривень.

Про це свідчать дані НБУ.

У січні-листопаді прибуток банків становив 65,728 млрд гривень.

НБУ зазначає, що за січень-листопад поточного року отримано на 52% більше чистого прибутку, ніж за аналогічний період минулого року (43,4 млрд гривень).

У 2020 році прибуток банків скоротився на 29%.

У січні прибуток банків становив 4,1 млрд гривень, у лютому – 2,4 млрд гривень, у березні – 4,4 млрд гривень, у квітні – 6,6 млрд гривень, у травні – 6,3 млрд гривень, у червні – 6,2 млрд гривень, у липні – 9,7 млрд гривень, у серпні – 5,8 млрд гривень, у вересні – 5,8 млрд гривень, у жовтні – 6,9 млрд гривень.

Доходи банків за 11 місяців становили 243,568 млрд гривень, видатки - 177,840 млрд гривень.

При цьому відсоткові доходи становили 152,248 млрд гривень, а видатки - 46,669 млрд гривень, комісійні доходи - 83,513 млрд гривень, комісійні видатки - 31,507 млрд гривень.

Доходи банків за 11 місяців зросли на 6% порівняно з результатом 11 місяців 2020 року, водночас видатки зменшилися на 5%.

***

У прес-службі НБУ зазначили, що рекордна прибутковість банківського сектора цього року та значний запас капіталу дозволять фінансовим установам виконати низку вимог до буферів капіталу, які запроваджуватимуться з початку 2022 року.

За оцінками Нацбанку, 35% банків, які спільно володіють 48% усіх активів у банківській системі, сформують буфери капіталу та системної важливості в строк до 3 місяців, 20% банків з часткою активів у 22% — за 3-6 місяців, а 15% банків, які мають 26% активів - за 6-12 місяців. Ще 4% банків із часткою активів 1% можуть сформувати буфери капіталу за термін, що перевищує один рік.

26% від загальної кількості банків, які сукупно володіють 3% усіх активів у банківській системі, не зможуть самостійно сформувати буфери капіталу та системної важливості, йдеться у звіті про фінансову стабільність, підготовленого Національним банком України.

Йдеться про вимоги до покриття капіталом 50% розрахункового розміру операційного ризику, підвищення ваги ризику до 150% для незабезпечених споживчих кредитів та до 50% для ОВДП в іноземній валюті.

***

Якщо влада ухвалить остаточне рішення про приватизацію ПриватБанку, він може бути проданий у 2024 році "за дуже велику суму", заявив під час гала-івенту "Україна та світ попереду 2022" голова правління ПриватБанку Герхард Бьош. Про це повідомляє НВ Бізнес.

***

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписав з Райффайзен Банком (Київ) договір про надання останньому 90% гарантії облігацій внутрішньої державної позики України загальною номінальною вартістю до EUR83,3 млн у гривневому еквіваленті.

Згідно з повідомленням у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, загальну суму, що підлягає сплаті з боку ЄБРР, буде обмежено гривневим еквівалентом EUR75 млн.

Емітенти, акції яких обертаються на місцевих біржах

"Укренергомашини" (раніше - "Турбоатом")

Відбулись «чергові» позачергові збори акціонерів "Укренергомашин".

«Укрнафта»

Міністерство економічного розвитку і торгівлі констатує, що фактична вартість реалізації нафти та газового конденсату в листопаді становила 15 727,8 гривні/тонна, що на 1,2%, або на 181,6 гривні/тонна більше, ніж у жовтні.

"Центренерго"

В Україну прибуло судно з вугіллям австралійського походження для державної енергогенеруючої компанії "Центренерго".

Про це йдеться у повідомленні компанії, передають Українські Новини.

"17 грудня о 08:30, судно класу "Панамакс" Kyoto star з вугіллям австралійського походження загальним обсягом 82,5 тис. тонн пришвартувалося в одеському порту "Південний". Це вже третє судно з імпортованим енергетичним вугіллям для "Центренерго". Через кілька годин, після проходження митних портових операцій, судно розпочне розвантаження. Найближчим часом паливо буде направлено на склади електростанцій компанії", - сказано у повідомленні.

***

Національна комісія держрегулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) запровадила допоміжну послугу з використання газу для виробництва електроенергії в разі недостатніх запасів вугілля на теплоелектростанціях (ТЕС) і теплоелектроцентралях (ТЕЦ).

Про це йдеться в повідомленні НКРЕКП.

МХП

Антимонопольний комітет України розпочав розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в зв'язку з купівлею компанією МХП  комбінату з виробництва яловичини "Лубним'ясо" без дозволу комітету.

Динаміка ціни акцій МХП в доларах США на Лондонській фондовій біржі по дням.

Рис.32

Динаміка ціни акцій Кернела в польських злотих США на Варшавській фондовій біржі по дням.

Рис.33

Крюківський вагонобудівний завод

Обсяг виробництва вантажних вагонів та платформ в Україні у листопаді 2021 року зріс на 9,1% порівняно з аналогічним місяцем 2020 року – до 337 одиниць. Порівняно з жовтнем поточного року показник зріс на 28,1%.

Про це повідомляє Державна служба статистики.

За підсумками січня-листопада вагонобудівники України виробили 1,996 тис. вантажних вагонів, що нижче за показник за аналогічний період 2020 року на 34,8%.

Крюківський вагонобудівний завод протягом січня-листопада завод виробив 850 одиниць вантажних вагонів, що на 45,4% менше ніж у січні-листопаді 2020 року. У листопаді заводом було вироблено 143 вагони.

У 2020 році виробництво вантажних вагонів та платформ в Україні знизилося порівняно з 2019 роком на 70,1% – до 3241 одиниці. Основний внесок зробив КВСЗ, який у 2020 році випустив 1569 вантажних вагонів, що на 70% менше, ніж у 2019 році.

***

Дивись нижче важливий для КВБЗ фінансовий план «Укрзалізниці» - в розділі «Емітенти єврооблігацій з основним бізнесом в Україні»

НАСК «ОРАНТА»

Повідомлення.

14.12.2021 ПАТ "НАСК "ОРАНТА" отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "НС-ФІНАНС" інформацію про набуття права власності на контрольний пакет акцій ПАТ "НАСК "ОРАНТА" у розмірі 66254700 штук простих іменних акцій, що становить 50,0035% від загальної кількості розміщених простих іменних акцій.

Відповідно до наданої інформації: найвища ціна придбання акцій протягом 12 місяців, що передують дню набуття такого пакета акцій включно з днем набуття: 1,05грн. (одна гривня п'ять копійок) за 1 (одну) акцію; дата набуття такого пакета:

·         13 грудня 2021 року; прізвище, ім'я, по батькові/найменування особи (осіб): Товариство з обмеженою відповідальністю "НС-ФІНАНС"; ідентифікаційний код юридичної особи - резидента або код/номер особи (осіб) з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента): 43896570;

·         розмір частки (у відсотках), яка прямо або опосередковано належить особі (особам) в загальній кількості акцій до набуття: 49,890339%, після набуття: 50,003547%;

·         ….

https://smida.gov.ua/db/feed/showform/vlasn/70875

Повторимо коментар, який давався на минулому тижні. Важливе повідомлення. НАСК «ОРАНТА» - проблемний емітент акцій для певної кількості учасників місцевого ринку акцій. Після отримання контрольного пакету акцій має бути оферта нового власника з пропозицією до всіх міноритаріїв викупити у них акцій по ціні їх придбання цим власником. Зацікавленим особам необхідно слідкувати за появою цього повідомлення, яке надасть їм змогу, як кажуть «вийти з позиції».

Нове доповнення. За даними останньої офіційної звітності за 2020 рік чистий прибуток на акцію компанії склав 0,35 грн., балансова вартість на акцію (власний капітал) станом на 31.12.2020 2,165 грн. При поточній ціні акції це відповідно коефіцієнти P/E  - 3,0, P/B – 0,48. Коефіцієнти – невисокі. Тож зацікавлений учасникам ринку варто задуматись над тим, продавати їм акції при ціні 1,05 грн., чи ні.

***

Акціонери ПАТ “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (Київ) 14 грудня переобрали членів наглядової ради Артема Лисицького, Михайла Пономаренка, Олексія Болховітінова, Миколу Саф'янникова, Алібека Мухамед-Рахімова на необмежений термін, повідомляється в офіційній інформації страховика. паперів та фондового ринку України (НКЦПФР).

Раніше. Національний банк погодив Олександру Ярославському опосередковане володіння 50,1047% голосуючих акцій (50,0035% статутного капіталу) Національної страхової компанії "Оранта". Про це повідомляється на сайті НБУ.

Емітенти єврооблігацій з основним бізнесом в Україні

"Укрзалізниця"

Проект фінансового плану акціонерного товариства "Укрзалізниці" на 2022 рік передбачає отримання 1,68 млрд гривень чистого прибутку та показник EBITDA – 20,2 млрд гривень (у 6,7 разу більше, ніж запланований  чистий прибуток на 2021 рік та на противагу чистому збитку 2020 року в 12 млрд гривень).

Про це йдеться у повідомленні компанії.

У проєкті фінансового плану Укрзалізниці на 2022 рік закладено видатки в сумі 95,115 млрд гривень та доходи у сумі 101,012 млрд гривень.

Очікується зростання доходу від вантажних перевезень на 19% до 82,3 млрд гривень і пасажирських - на 12% до 8,17 млрд гривень.

Проєкт фінплану передбачає майже 30 млрд гривень капітальних інвестицій.

У проєкті фінансового плану на 2022 рік закладаються бюджетні кошти у сумі 8,1 млрд гривень, які, зокрема, будуть спрямовані на оновлення рухомого складу та інфраструктури.

"Інтерпайп"

У січні-вересні порівняно з аналогічним періодом минулого року трубно-колісний холдинг "Інтерпайп" знизив показник EBITDA на 30% до 151 млн доларів і збільшив виручку на 15% до 757 млн доларів, при цьому капітальні інвестиції збільшилися на 65% до 45 млн доларів.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

У тому числі капінвестиції у нові проекти більш ніж потроїлися у річному обчисленні й становили 25 млн доларів.

У 3-му кварталі 2021 року порівняно з 2-м кварталом 2021 року "Інтерпайп" знизив показник EBITDA на 44% до 40 млн доларів і збільшив виручку на 14% до 296 млн доларів.

При цьому сума капітальних інвестицій збільшилася на 4% до 14 млн доларів.

У січні-вересні 54% зростання виручки трубного дивізіону компенсувало 28% падіння виручки дивізіону залізничної продукції, зумовлене російським ембарго на імпорт української залізничної продукції.

При цьому зниження EBITDA за 9 місяців зумовлене цінами на металобрухт і природний газ, що постійно зростають.

"Ціни реалізації трубної та залізничної продукції не встигали за швидким подорожчанням сировини. Показник EBITDA трубного дивізіону та дивізіону залізничної продукції за 9 місяців продемонстрували аналогічну динаміку, як і у випадку з виручкою. За 9 місяців порівняно з аналогічним періодом минулого року наскрізна EBITDA трубного дивізіону збільшилася на 54%, тоді як наскрізна EBITDA дивізіону залізничної продукції впала на 60%", - йдеться у повідомленні.

Станом на 30 вересня 2021 року чистий борг компанії збільшився до 301 млн доларів через негативний вільний грошовий поток у розмірі 29 млн доларів у 3 кварталі 2021 року.

Коефіцієнт чистого левереджа (чистий борг до EBITDA) становить 1,4x.

***

У січні-листопаді 2021 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, трубно-колісний холдинг "Інтерпайп" збільшив виробництво труб на 29,6% до 551,6 тис. тонн.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

У січні-листопаді виробництво сталі збільшилося на 25,9% - до 877,6 тис. тонн, при цьому виробництво залізничної продукції скоротилося на 10,3% - до 156,1 тис. тонн.

У листопаді порівняно з жовтнем "Інтерпайп" збільшив продаж труб на 61,1% до 64 тис. тонн, продаж залізничної продукції знизився на 3,1% до 14 тис. тонн, залізничних коліс - збільшився на 0,8% до 11,5 тис. тонн, а продаж колісних пар знизився на 26,7% до 1,8 тис. тонн.

Згідно з повідомленням, у листопаді 2021 року торговельна активність компанії в сегменті труб відновилася після спаду попереднього місяця і показала найкращі показники в 2021 році, тоді як продажі в сегменті залізничної продукції фактично залишилися на рівні жовтня.

Продажі нафтогазових труб (OCTG) зросли на 159,2% порівняно з жовтнем після падіння минулого місяця, при цьому майже все зростання припало на США, де стійкий попит підтримувався дефіцитом запасів на місцевому ринку на тлі зростання видобутку сирої нафти та подальших планів щодо збільшення пропозиції нафти у найближчі місяці.

За 11 місяців порівняно з аналогічним періодом минулого року продаж нафтогазових труб збільшився більше ніж у два рази.

У січні-листопаді 2021 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, трубно-колісний холдинг "Інтерпайп" збільшив виробництво труб на 29,6% до 551,6 тис. тонн.

У січні-листопаді виробництво сталі збільшилося на 25,9% - до 877,6 тис. тонн, при цьому виробництво залізничної продукції скоротилося на 10,3% - до 156,1 тис. тонн.

У листопаді порівняно з жовтнем "Інтерпайп" збільшив продаж труб на 61,1% до 64 тис. тонн, продаж залізничної продукції знизився на 3,1% до 14 тис. тонн, залізничних коліс - збільшився на 0,8% до 11,5 тис. тонн, а продаж колісних пар знизився на 26,7% до 1,8 тис. тонн.

"ДТЕК Енерго"

У січні-листопаді 2021 року теплоелектростанції (ТЕС) компанії "ДТЕК Енерго" збільшили відпуск електроенергії на 10% до 22,6 млрд кВт-год порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

Зі слів генерального директора "ДТЕК Енерго" Ільдара Салєєва, минулого тижня кількість блоків ТЕС "ДТЕК Енерго" в роботі досягла 31 із усіх 38 працюючих у системі енергоблоків ТЕС та ТЕЦ.

Згідно з повідомленням, за 11 місяців на шахтах компанії видобуто понад 15,2 млн тонн вугілля марки "Г".

Загалом цього року заплановано видобути близько 17 млн тонн газового вугілля.

Також наголошується, що у листопаді було імпортовано 100 тис. тонн вугілля, а за останні три місяці – близько 455 тис. тонн.

Усього для стабільного проходження опалювального сезону компанією на сьогодні законтрактовано понад 1 млн тонн імпортного вугілля.

Ferrexpo

Компанія Ferrexpo plc з активами в Україні 28 січня виплатить проміжні дивіденди у розмірі 6,6 цента США на акцію акціонерам, які будуть у реєстрі до кінця дня 7 січня. Про це компанія повідомила на Лондонській фондовій біржі з посиланням на рішення ради директорів.

***

Група Ferrexpo у січні-листопаді 2021 року збільшила випуск залізорудного концентрату на 5,5% порівняно з січнем-листопадом 2020 року - до 13,4 млн т., дані компанії.

У листопаді 2021 року Ferrexpo виробила 1,21 млн т залізорудного концентрату, що на 0,8% більше у порівнянні з листопадом 2020 року.

У січні-листопаді 2021 року Ferrexpo збільшила виробництво окатишів на 0,2% порівняно з січнем-листопадом 2020 року - до 10,18 млн т. У листопаді 2021 року група виробила 985 тис. т окатишів, що на 0,5% більше порівняно із листопадом минулого року.

Галузеві новини

Сільське господарство

Україна зібрала рекордний за історію незалежності врожай і перевищила попередній прогноз у 100 млн тонн. Про це заявив міністр агрополітики Роман Лещенко, повідомляє Економічна правда.

"Ми завершуємо цьогорічний збір зернових, зернобобових та олійних культур рекордом у понад 106 млн тонн. Це абсолютний максимум за всю історію нашої держави!", – звітував Лещенко.

***

Показники тваринництва в Україні

Поголів'я птиці станом на 1 грудня 2021 року, за даними Держстату, тис. голів:

	01.12.2021	у % до 01.11.2021	у % до 01.12.2020
Поголів'я птиці	217 632,2	95,9	99,4

Поголів'я ВРХ станом на 1 грудня 2021 року, за даними Держстату, тис. голів:

	01.12.2021	у % до 01.11.2021	у % до 01.12.2020
ВРХ, всього:	2 925,2	96,5	93,1
- у тому числі корови	1 610,7	98,5	93,2

Поголів'я свиней на 1 грудня 2021 року, тис. голів:

	01.12.2021	у % до 01.11.2021	у % до 01.12.2020
Поголів'я свиней	5 830,8	97,4	95,3

***

Виробництво м'яса у живій вазі у листопаді 2021, за даними Держстату, тис. тонн:

	листопад 2021	у % до жовтня 2021	у % до листопада 2020
Всього	308,1	108,0	98,4

Виробництво молока у листопаді 2021 за даними Держстату, тис. тонн:

	листопад 2021	у % до жовтня 2021	у % до листопада 2020
Всього	625,4	87,4	96,1

Виробництво яєць у листопаді 2021, за даними Держстату, млн штук:

	листопад 2021	у % до жовтня 2021	у % до листопада2020
Всього	979,7	88,8	91,6

***

Нові актуальні показники експорту зернових в розділі «Фінанси», підрозділі «Інформація стосовно ключового експорту з України.»

Світові фінансові та економічні новини

Інфляція в США (повтор)

Рис.34


Рис.35

сайт  "КІНТО"

тел. (044) 246-73-50