Комментарии. Премаркет: Аналітичний огляд ринку

Тема загрози військового вторгнення Росії в Україну продовжувала в останні сім календарних днів домінувати з точки зору впливу на ціни українських фінансових активів та українську національну валюту, витісняючи усі інші новини. При цьому слід додати, що поведінка іноземних фінансових активів, які рухались в першу чергу по зовсім іншій причині більш жорсткої політики центробанків світу сприяла негативним тенденціям на ринку фінансових активів та валюти України (активів як в межах країни, так і за кордоном).

Варто відразу зазначити, що якщо наприкінці минулого тижня та на початку цього новини були доволі негативними (в першу чергу про евакуацію сімей посольств США, Великобританії та кількох інших країн) і це відверто негативно вплинуло на українські фінансові активи та українську національну валюту (як і на російські активи та російський рубль), то в середині тижня, а особливо в останні години на час завершення написання цього огляду – ситуація стала виглядати суттєво краще. Спершу після надсилання письмових відповідей США та НАТО на пропозиції Росії по безпеці обійшлось без гучних жорстких заяв, а потім прозвучала і зовсім миролюбна заява чиновника МЗС Росії. І на останню відразу в другій половині четверга сильним ростом відреагували чутливі до новин російські фондові індекси, російський рубль, дещо в меншій мірі ціни російських облігацій. Про це детальніше трохи нижче.

Однак, не варто також забувати, що загроза військового вторгнення Росії в Україну також має і інший, як кажуть, «вимір», а саме більш довгостроковий вплив на фінанси нашої країни та її економіку. Адже можливість уряду України запозичувати на зовнішньому, та і внутрішньому борговому ринку, є зараз, м’яко кажучи, дуже обмеженою (що підтвердили первині аукціони Мінфіну цього тижня). А ситуація вимагає додаткових витрат бюджету на оборону. Це також і додатковий дефіцит державного бюджету, який необхідно якось покривати.

А це в свою чергу і фінансова стійкість країни, її боргу і можливий опосередкований додатковий негативний вплив на курс гривні (особливо, якщо буде якась додаткова емісія гривні), що так важливо для всіх інвесторів в українські фінансові активи.

Хоча, і це також дуже важливо, що Україна теоретично може пройти поточний 2022 рік без ринкових запозичень на зовнішніх ринках. З 5 мільярдів доларів США зовнішніх виплат, не рахуючи корпоративних, значна частина припадає на НБУ. Лише 2 мільярди доларів припадає на Мінфін і при цьому Міністерство наразі має близько 1 мільярдів доларів США на рахунку. Співвідношення ж державного та гарантованого державного боргу по прогнозному ВВП наразі складає 51%. Це забагато, як для такої країни, як Україна, але й непогано.

Значимі в цьому відношенні є анонсована нова макроекономічна допомога Україні Євросоюзу на суму 1,2 млрд євро, яку планується надати якомога швидше, запропонований кредит Канади на 120 мільйонів канадських доларів. США вивчають можливості підтримки економіки України, додатково до значної підтримки, яку США вже надають Україні, заявив державний секретар США Ентоні Блінкен. Про потенційну допомогу економіці України також заявила керівник МЗС Німеччини. Українська делегація на чолі з міністром економіки обговорює у Парижі економічну співпрацю з Францією.

Стосовно додаткових витрат на оборону. Канада заявила, що надає $340 млн на негайну підтримку України, продовження і розширення операції UNIFIER.

Україна має намір сформувати пакет фінансової допомоги в 3-5 млрд доларів США від стратегічних партнерів, щоб забезпечити ліквідність, повідомив заступник голови Офісу президента України Ростислав Шурма.

Першою ж по значимості для учасників українського фінансового ринку є тема національної валюти країни, яка тісно пов’язана і з внутрішніми державними борговими паперами України. Ці теми, як кажуть «працюють в обидві сторони». Продаж українських ОВДП нерезидентами з однієї сторони є суттєвим чинником, який тисне на гривню. З іншої сторони, відповідне зниження курсу гривні дуже негативно впливає на рішення тих, хто міг придбати ці папери, але має тверду валюту. Швидке поточне зниження курсу гривні робить придбання ОВДП при попередній конвертації для цієї цілі твердої валюти позбавленої сенсу. І в тому числі для тих же (чи вже інших) нерезидентів.

Після стабілізації на міжбанківському валютному ринку країни наприкінці минулого тижня на цьому гривня по відношенню до твердих валют суттєво ослабла, Рис. 1-2. Рух курсу гривні відбувався дуже подібно до руху курсу російського рубля, Рис. 3-4. Причини цих рухів в основному зараз ті ж самі (на рубль впливає ще й динаміка ціни на нафту, для гривні також є певні особливі відмінні чинники, та зараз все це набагато менш значиме). Тож читаючи аналітику не тільки по гривні, але й по російському рублю в цей проміжок часу можна скласти більш повне уявлення по напрямок та силу можливих подальших їх рухів. Те ж саме до певної міри стосується і вартості внутрішніх запозичень обох країн.

Рекомендації аналітиків банку США JP Morgan по російському рублю та ОФЗ, які з’явились на днях, були не позитивними.

Курс російського рубля який продовжував зниження в останні дні на новині про заяву заступника директора департаменту інформації та преси МЗС РФ Олексія Зайцева зі словами "ми вже неодноразово заявляли, що наша країна ні на кого нападати не збирається" і "ми вважаємо неприйнятною навіть думку про війну між нашими народами" (це про Україну), яка прозвучала в четвер 27.01.2022 приблизно о 14:40 по Києву, різко пішов уверх. Так само, як зазначалось вище, сильно і швидко зросли і російські фондові індекси. Помітно, хоча і несильно, знизилась дохідність російських ОФЗ. На жаль в цьому випадку, ранг російського чиновника не дуже високий, щоб дуже суттєво заспокоїти фінансові ринки.

А от гривня поки на цю новину за першу годину після її появи не відреагувала. Хоча гривня потім почала трохи укріплюватись, але це скоріше наслідок близького закінчення торгів на міжбанку. Що буде далі – подивимось.

З початку 2022 року Національний банк України для стабілізації ситуації на валютному ринку країни продав 2022 із резервів 1068 млн доларів (чисте сальдо на кінець дня середи 26.01.2022). НБУ 24 та 25 січня продав на міжбанківському валютному ринку 148 млн доларів США, у середу 26 січня – ще 188 млн доларів.

Говорячи про ціни фінансових активів України у минулі сім календарних днів, то починати слід з цін та дохідності державних єврооблігацій, які є у найбільшій мірі залежними від ризиків країни і є найбільш індикативними. Це, не кажучи про велике значення ринкового зовнішнього боргу для фінансів та економіки України.

Після дуже значного та різкого зниження ціни цих паперів і відповідно такого ж за характером зростання їх дохідності через загрозу вторгнення, ціни ОЗДП на минулому тижні суттєво коригувались уверх, їх дохідності вниз. Але потім цей процес розвернувся і ціни знову знизились до недавніх мінімумів і стабілізувались коло них, Рис. 5. Цьому причиною поява значних негативних новин на минулих вихідних, як вже зазначалось, в першу чергу про евакуацію членів сімей дипломатів США, Великобританії, Австралії та Канади, добровільно – Німеччини, рекомендації громадянам США покинути по можливості Україну. Але на ціни ОЗДП також мало негативний вплив і вичерпання ситуативної купівлі цих паперів інвесторами схильними чи терплячими до суттєвих ризиків, в тому числі і резидентами України. Певна частина юридичних осіб-резидентів та громадян України придбавала ці папери на минулому тижні і на початку цього, до речі часто не по самим низьким цінам. Схоже цей процес припинився, чи призупинився. Дохідності ОЗДП залишаються високими і в принципі потенційно дуже цікавими для покупців, Рис. 6-7. Однак, невідомо, скільки ситуація політичної напруги буде продовжуватись.

Темп «виходу» нерезидентів з ОВДП залишається високим – на рівні у торговий день 400-450 мільйонів гривень в одні дні та до 760 мільйонів гривень у інші, Рис. 8.

З позицій дохідності ОВДП на вторинному ринку, є менш цікаві та суттєво більш цікаві пропозиції від українських банків. Райффайзен Банк буквально до останніх днів пропонував до продажу ОВДП з дохідністю на «дальньому кінці» 14,0-14,2%, що було зовсім нецікаво. Зараз банк покращив свої пропозиції до 15,0-15,2% для паперів з погашенням у 2025, 2026, 2027 роках, Рис. 9. Хоча на ринку можна зараз знайти набагато цікавіші пропозиції з продажу з дохідністю на 0,5% вище.

В цьому контексті відразу звертають на себе увагу дохідність і обсяги розміщень на останніх первинних аукціонах Мінфіну цього вівторка. Мінфін після консультацій з дилерами зняв з продажу два випуски ОВДП з шести, які попередньо планував до розміщення. Це стосувалось паперів з найбільшим терміном обігу. Однак, аукціони по двом з тих чотирьох випусків, які залишились, були невдалими – без розміщень. Мінфін не захотів задовільнити ті нечисленні заявки, які були подані на зовсім невеликі суми 12 та 119 мільйонів гривень на папери з термінами обігу рік та два роки. Останні були «найдовшими» з запропонованих боргових паперів. З 2,8 мільярдів, які отримав Мінфін від цих продажів практично вся сума була отримана за тримісячні папери розміщені з дохідністю 11,90%. І це знову повертає нас до суворої проблеми фінансування державного боргу, як і рефінансування старих боргів.

До речі Мінфін Росії на цьому тижні, як і на минулому відмінив первинні аукціони через поточну високу ринкову дохідність ОФЗ, Рис. 10.

І що важливо, по дворічним борговим державним паперам України запропоновані інвесторами дохідності були: мінімальна 13,45%, максимальна – 15,0%. Але ж дохідність, яку «показують» на аукціонах це «купонна» дохідність, яка не включає реінвестування купону. При такому рівні ця дохідність доволі помітно нижче дохідності до погашення, яку наводять дилери на вторинному ринку. Зрозуміло, що є ще й певна комісія при придбанні на первинних аукціонах, але це все ж відносно невеликий процент. І, звернемо увагу, ця запропонована інвесторами стосується відносно «короткого» паперу з терміном обігу лише два роки. Інвестори пропонували дохідність 12,0% по однорічним паперам, яка також не задовільнила Мінфін.

До речі, суттєво активізувався вторинний ринок єврооблігацій України (облігацій зовнішньої позики чи ОЗДП) на ПФТС та на Українській біржі. Однак угоди на українських майданчиках проходять меншими лотами (а не 200 тисяч паперів, як за кордоном) за гривню при цінах набагато вищих при перерахунку у валюту, ніж ті, які є на їх основному ринку в Німеччині.

З точки зору аналізу та прогнозів варто звернути увагу також і на російські облігації внутрішньої позики ОФЗ. Їх дохідність після невеликої корекції в сторону зниження н час спершу зупинилась на «ближньому кінці» зовсім незначно нижче 10%, а паперів з терміном обігу 10 років, складала 9,77%, 15-и річних – 9,6%. Вона мало змінювалась в останні сім календарних днів, але почала помітно коригуватись донизу після загаданої озвученої заяви з МЗС Росії, Рис. 10. Крива дохідності ОФЗ обернена, як і крива дохідності українських ОЗДП (на відміну від кривої дохідності ОВДП). Від російських фінансових аналітиків, які теоретично можуть знати більше про наміри вищого російського політичного керівництва до останнього часу рекомендацій купувати ці папери не звучали. Але було зворотне – поки почекати. Про негативні погляди американського банку JP Morgan вже згадувалось вище. Може зараз щось зміниться.

Ціни «місцевих» українських акцій, емітентами яких виступають компанії та окремі підприємства зареєстровані в Україні, в цілому у п’ять торгових днів до цього понеділка включно знижувались, як і фондовий індекс Української біржі. Та це зниження було не більшим, ніж у цей період на провідних світових фондових майданчиках і значно меншим, ніж зниження фондових індексів Росії, Рис. 11-12. Дуже слабка ліквідність цих паперів, була тут, як кажуть «в поміч». З понеділка фондовий індикатор Української біржі різко «відскочив» наверх, але в четвер о 15-ій годині різко знову опустився вниз.

На відміну від індексу УБ, польський WIGUA, акцій компаній з основним бізнесом в Україні, знизився на величну що приблизно відповідає зміні російського індексу РТС, Рис. 11. Російські фінансові активи звертають таку велику увагу, оскільки саме Росія є стороною напруги. Саме дії та заяви вищого керівництва Росії або ж відсутність миролюбних заяв, приводять до зниження цін фінансових активів України і курсу гривні.

Акції МХП та «Кернела» на закордонних біржах втрачали в ціні у цей період, але відносно несильно, як і акції Ferrexpo, Рис. 13-15. Поступово ціни акцій МХП та «Кернела» знижуються і в Україні, Рис. 16.

Динаміка російських фондових індексів в останні п’ять торгових днів, як вже зазначалось, була дуже динамічною, дуже сильною, з великими розмахами, Рис. 17-18.

На ринку акцій США також було зниження і зниження доволі суттєве, Рис. 19. В меншій мірі цей негативний рух відчувається в Європі, в тому числі і в Східній Європі, Рис. 20-21.

Як і на попередньому тижні, причина цього зниження зовсім інша – очікування загадане на початку огляду очікування і початок більш жорсткої монетарної політики ФРС США, а також і інших центробанків світу. В останні сім календарних днів в огляді закордонних фінансових ринків найбільше писали про очікування результатів чергового засідання Комітету по відкритим ринкам ФРС, комітету з монетарної політики американського центробанку.

У своїй заяві після засідання ФРС заявила, що найближчим часом, ймовірно, відбудеться підвищення на чверть відсотка її базової процентної ставки. У заяві не зазначено конкретного часу, коли відбудеться підвищення, хоча є численні ознаки того, що це може статися вже на березневій зустрічі Комітету.

Керівник ФРС Джером Пауелл на підсумковій прес-конференції сказав, що існує ризик того, що інфляція в США найближчим часом не знизиться до рівня до початку пандемії, і що зростання цін може прискоритися.

«Інфляційні ризики все ще є високими на думку більшості учасників FOMC (Комітету по відритим ринкам ФРС США), і, безперечно, на мій погляд є ризик того, що висока інфляція, яку ми бачимо, затягнеться. Є ризик, що вона буде ще вище», – сказав Пауелл.

Через цю причину українським учасникам фінансового ринку дуже варто пошукати способи, як зберегти свої кошти від інфляції. Адже інфляція в США передається і в Україну, а в довгостроковій перспективі, якщо брати довгострокове зближення цін в Україні та світі, є одним з визначальних чинників і для громадян України. І поточні дохідності ОЗДП і ОВДП в цьому відношенні є дуже і дуже привабливими. Тим більше, що і найближча і віддалена перспектива фондового ринку США при поточних цінах акцій на цьому ринку і поточній ціновій динаміці акцій американських корпорацій не надихає. Та, що стосується ОВДП дуже варто дочекатись стабілізації курсу гривні, якщо кошти у твердій валюті. І також можливо варто дочекатись і більшої кількості ознак стабілізації відомої політичної ситуації. Хоча з точки зору інвестицій в ОЗДП, чи ОВДП при наявних коштах в гривні, є вже питання, а чи варто ще чекати. Тут можуть бути різні погляди.

Курс гривні на міжбанківському ринку України по дням (до 11:47 27.01.2022)

Рис.1

Курс гривні на міжбанківському ринку України по тижням (до 11:47 27.01.2022)

Рис.2

Курс російського рубля на міжбанківському ринку по дням (до 11:51 27.01.2022)

Рис.3

Курс російського рубля на міжбанківському ринку по тижням (до 11:52 27.01.2022)

Рис.4

Графік ціни доларових облігацій зовнішньої державної позики України (ОЗДП, державних єврооблігацій України) з погашенням 15.03.2033 (від номіналу) по дням до 12:06 27.01.2021. Внизу в правому куті значення дохідності.

Ринок Франкфурт, Німеччина.